Справа № 283/2790/21
провадження №3/283/1305/2021
12 листопада 2021 року суддя Малинського районного суду Житомирської області Ярмоленко В.В., з участю секретаря судових засідань Селіної А.І., прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури Яричевської Н.М., розглянувши матеріали, які надішли від Житомирського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , менеджера в ТОВ «Євро Пак», ідентифікаційний номер НОМЕР_1
за ст.172-6 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 000015 від 26.10.2021 року, 18.05.2021 року близько 21 год. 20 хв. ОСОБА_1 , звільнений з 07.04.2021 року наказом ГУНП в Житомирській області №121 о/с від 07.04.2021 року з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області за п. 7 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням), в порушення вимог абз.1 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Враховуючи вимоги чинного законодавства, колишній працівник поліції ОСОБА_1 , декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, повинен був подати до 23 год. 59 хв. 07.05.2021 року.
Згідно даних з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , ОСОБА_1 лише 18.05.2021 року близько 21 год. 20 хв. подав декларацію «перед звільненням».
Відповідно до послідовності користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 року по 17.06.2021 року, вбачається, що 22.04.2021 року близько 12 год. 24 хв. подано декларацію «перед звільненням» та 18.05.2021 року близько 21 год. 20 хв. подано декларацію «після звільнення», що підтверджено кваліфікованим електронним підписом останнього.
ОСОБА_1 до суду з'явився, зазначив, що не мав умислу на неподання декларації. Допустив помилку при обранні атрибуту на сайті НАЗК, а тому 22.04.2021 року подав декларацію «перед звільненням». Виявивши дану помилку, 18.05.2021 року подав декларацію «після звільнення». Просить суд закрити справу за відсутністю в його дія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП.
Прокурор Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури Яричевська Н.М. зазначила, що склад адміністративного правопорушення підтверджено поданими матеріалами, щодо обрання виду адміністративного стягнення поклається на розсуд суду.
Дослідивши матеріали протоколу, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-6 ч.1 КУпАП з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд повинен також з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, а також інші обставини, які мають значення для справи.
Статтею 172-6 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на несвоєчасне подання без поважних причин декларації, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч.1 ст. 172-6 КУпАП є формальним, обов'язковим елементом його об'єктивної сторони є умисна дія, тобто умисне несвоєчасне подання без поважних причин декларації, а тому, орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурор, що приймає участь в розгляді таких протоколів судом, зобов'язані довести суду наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу на несвоєчасне подання без поважних причин декларації.
Крім того, згідно з п.2 роз'яснень Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (надалі - ВССУ) «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Також, на умисну форму вини, і наявність відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, як на обов'язкові ознаки корупційного правопорушення звертає увагу Конституційний Суд України в рішенні від 06.10.2010 (справа №1-27/2010).
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадянина, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, що визначено ст. 10 КУпАП.
Кодекс України про адміністративне правопорушення визначає, що адміністративне правопорушення по своїм суб'єктивним властивостям - діяння чи бездіяльність, вчинені з певною ціллю і з певних мотивів. Ці органічно зв'язані між собою, взаємозалежні форми психічної активності створюють зміст суб'єктивної сторони правопорушення. Вина це є психічне ставлення особи в формі умислу або необережності до своїх дій і їх наслідкам. Вина - це обов'язкова умова адміністративної відповідальності.
Умисел - це відношення пізнавальної можливості і волі суб'єкта до вчиненого ним діяння. Його обов'язкові елементи, це повне усвідомлення протиправності скоєного діяння в його юридичних і соціально-побутових особливостях, передбачення антигромадських результатів свого діяння (бездіяльності), бажання або усвідомлене допущення настання вказаних наслідків.
Як вбачається з поданих матеріалів та підтверджується показаннями ОСОБА_1 , в діях останнього відсутній умисел чи необережність щодо посягання на суспільні відносини, які визначають зміст та порядок законної діяльності суб'єктів владних повноважень, який встановлює законодавець.
Судом враховується та обставина, що протягом 20 робочих днів з дня звільнення ОСОБА_1 своєчасно подав декларацію про доходи (а саме 22 квітня 2021 року), однак не назвав її "перед звільненням", а - "після звільнення".
За таких обставин, виходячи з загальних засад судочинства, передбачених ст.129 Конституції України, як рівність учасників та змагальність сторін, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна сторона, а отже і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-6 ч.1 КУпАП.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України» неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи, самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 174, 247 ч.1 п.1, 283, 284 ч.1 п.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.172-6 ч.1 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд Житомирської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя