Справа №295/7817/21
Категорія 11
1-кп/295/808/21
12.11.2021 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
секретаря судового
засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 115 ч.1 КК України, -
з участю:
прокурора ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_6
Обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання, підтримане потерпілою та захисником, про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зазначив, що його родина потребує допомоги, яку вони втратили у зв'язку із загібеллю батька та його затриманням. Запевнив, що немає наміру переховуватися, впливати на свідків, а буде належним чином виконувати покладені на нього обов'язки.
Прокурор висловила заперечення щодо заявленого клопотання.
Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, які були підставами для застосування та продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, переховуватися від суду, незаконно впливати на недопитаних судом свідків, не зменшилися та існують на даний час. На даний час судовий розгляд не завершено, у зв'язку з викликом свідків та експертів. Обставини на які посилається обвинувачений, як на підставу зміни запобіжного заходу на більш м'який існували і час обрання та продовження запобіжного заходу і були враховані при його обранні та продовженні.
У справі "Волосюк проти України" (рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини наголосив, «національні судові органи мають дослідити всі факти на користь і проти існування реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу забезпечення презумпції невинуватості, виправдовує відхід від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи. Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні заарештованою особою відповідного злочину є обов'язковою і неодмінною умовою законності подовження строку тримання під вартою». При цьому слід також виходити із правової позиції Європейського суду з прав людини, а саме того, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи вчинення іншого злочину.
З огляду на наведене, враховуючи також обставини справи та обстановку за якою обвинуваченому інкримінується вчинення кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни виду запобіжного заходу.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1