12.11.2021
Справа №489/5820/21
Провадження №2/489/2527/21
12 листопада 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум'янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиті послуги теплопостачання
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за теплову енергію у сумі 14 349 грн. 54 коп.; суму, на яку підлягає збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 1105 грн. 22 коп.; три відсотки річних у розмірі 570 грн. 76 коп. та судовий збір у розмірі 2270 грн. 00 коп. Мотивуючи свої вимоги тим, що 03.03.2010 між продавцем та представником відповідача був укладений договір купівлі - продажу, де предметом договору є нежитлові приміщення, що розташовані на першому поверсі житлового будинку літ. А-15 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 31,6 кв. м. За вказаною адресою відповідачка здійснює свою підприємницьку діяльність. 01 листопада 2012 року між позивачем та відповідачкою був укладений договір купівлі - продажу теплової енергії № 482.00 де, теплопостачальна організація зобов'язується виробляти, транспортувати та постачати теплову енергію, а споживач використовувати теплову енергію для об'єкта, що розташований в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 на строк з 01.11.2012 по 01.11.2017 та враховується щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не поступає заява однієї з сторін про відмову від діючого Договору. Відповідно до п. 6.1 Договору, будь-якої заяви від відповідачки не надходило. Відповідачка була споживачем послуг централізованого опалення в опалювальні періоди 2018-2019, 2019-2020, 2020-2021, тобто в період за який виникла заборгованість. 26 січня 2017 року відповідачка з власної ініціативи припинила підприємницьку діяльність, проте, в опалювальні періоди з 2018 року по 2021 рік відповідачка продовжувала використовувати нежитлове приміщення як фізична особа, а отже зобов'язання по сплаті послуг за централізоване опалення залишається за відповідачкою та не звільняє її від обов'язку нести відповідальність за неналежне виконання зобов'язань.
Ухвалою суду від 06.09.2021, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго» - юридична особа, зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 29.12.2000, де метою та предметом діяльності як суб'єкта господарської діяльності є постачання теплової енергії споживачам м. Миколаєва, відповідно до Статуту, затвердженого рішенням міської ради від 21.12.2017 № 32/22.
ОСОБА_1 є власницею нежитлового приміщення літ. А-15, загальною площею 31,6 кв. м., розташованого на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі - продажу від 03.03.2010, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 383, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, сформованого 09.03.2010.
З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вбачається, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем з 15.03.2010, яка здійснює види діяльності: надання послуг перукарнями та салонами краси; роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними при належностями в спеціалізованих магазинах; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.
01 листопада 2012 року між ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» та ОСОБА_1 укладено Договір № 482.00 на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (далі - Договір), відповідно до якого теплопостачальна організація зобов'язується виробляти, транспортувати та постачати теплову енергію, а споживач використовувати теплову енергію для об'єкта, що розташований в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 6.1 Договору, договір діє з 01.11.2012 по 01.11.2017 та враховується щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не поступає заява однієї з сторін про відмову від діючого договору.
Згідно додатку № 1 до Договору № 482.00 від 01.11.2012, загальна площа нежитлового приміщення літ. літ. А-15 розташованого на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 , становить 31,60 кв. м., сума середньомісячного нормативного споживання вказаної опалювальної площі становить 750,82 грн. з ПДВ.
Відповідно до п.п. 1.7, 1.8, 1.9 Договору, усі розрахунки по даному договору здійснюються споживачем щомісячно протягом опалювального періоду, або року шляхом перерахування авансових платежів на поточний місяць, у розмірі, вказаному у Додатку № 1 до договору для інших груп споживачів до 5 числа поточного місяця, з урахуванням тарифу, діючого на час проведення нарахувань. Остаточний розрахунок здійснюється відповідно до рахунку-фактури: до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця 26 січня 2017 року.
Відповідно до ст.. 52 ЦК України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернуто стягнення.
Частиною 3 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Тобто, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов'язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.
Зазначений правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18.
Зобов'язання по постачанню теплової енергії позивачем були виконані та факт отримання відповідачем теплової енергії підтверджується нарядами на підключення.
Однак, відповідачем оплата послуг за надану теплову енергію своєчасно та в повному обсязі не здійснювалась, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Згідно наданих позивачем розрахунків за період з 05.11.2018 по 12.04.2021 сума боргу відповідача за використану теплову енергію складає 14 349,54 грн., за період з листопада 2018 року по квітень 2021 року нараховані індексація інфляції у розмірі 1105,22 грн. та три відсотки річних у розмірі 570,76 грн., що разом з основною сумою боргу становить 16025,52 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 вказаного Закону, договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Приписами статті 24 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
З огляду на вказане, на відповідача було покладено обов'язок укладення договору із позивачем на постачання теплової енергії, однак вона ухилилася від укладення цього договору.
Таким чином, правовідносини між сторонами за своїм змістом є зобов'язальними, позивач повинен надавати відповідачу послуги з постачання теплової енергії, а відповідач повинен за них сплачувати в силу приписів ст. 11 Цивільного кодексу України.
Згідно із п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Статями 68, 162 Житлового кодексу України визначено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
За змістом ст. 526 та ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору і в установлений строк.
Положеннями ст. 610 та ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого у національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Таким чином, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржник несе відповідальність, передбачену частиною другою статті 625 ЦК України. (Постанова Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц)
Крім того, застосування положень частини другої статті 625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в пункті З частини першої статті 96 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.
Відповідно до положення статті 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що відповідачка своєчасно не вносила плату за отримані послуги з централізованого опалення у період з 05.11.2018 по 12.04.2021, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 12.04.2021, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, складає 16025,52 грн..
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приймаючи до уваги те, що відповідачка є споживачем послуг з постачання теплової енергії, та враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань, позов підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2270 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиті послуги теплопостачання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» борг за спожиті послуги теплопостачання за період з 05 листопада 2018 року по 12 квітня 2021 року у розмірі 14 349 грн. 54 коп., індексацію суми боргу в розмірі 1 105 грн. 22 коп. та три відсотки річних у розмірі 570 грн. 76 коп. за період з листопада 2018 року по квітень 2021 року, всього - 16 025 грн. 52 коп. (шістнадцять тисяч двадцять п'ять гривень п'ятдесят дві копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» судовий збір у розмірі 2270 грн. 00 коп..
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго», місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-а.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_1 .
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено «12» листопада 2021 року.