Провадження № 6/470/17/21
Справа № 470/4/17
12 листопада 2021 року смт. Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Лященко В.Л., за участю секретаря Саларьової І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал” Іжаковського О.В. про заміну сторони (стягувача) його правонаступником, стягувач акціонерне товариство "Альфа-Банк", боржник ОСОБА_1 ,
07 жовтня 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал” (далі - ТОВ “Вердикт Капітал”) звернулось до суду із заявою про заміну сторони (стягувача) його правонаступником, в обґрунтування якої вказано, що рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області у справі № 470/4/17 від 24.01.2017 року на користь публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 630198219HPLS в розмірі 14168 грн.
21.12.2020 року між АТ "Альфа-Банк" та ТОВ “ФК “ФЛЕКСІС” укладено договір факторингу № 2 про відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 630198219HPLS.
21.12.2020 року між ТОВ “ФК “ФЛЕКСІС” та ТОВ “Вердикт Капітал” укладено договір факторингу №21-12/20 про відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 630198219HPLS.
У зв'язку з цим представник ТОВ “Вердикт Капітал” звернувся до суду із заявою про заміну сторони його правонаступником та просив замінити стягувача АТ "Альфа-Банк" на його правонаступника ТОВ “Вердикт Капітал”.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, в просив розглянути заяву за його відсутності.
Боржник в засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася судом належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
Вивчивши заяву, додані до неї матеріали та матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.
У провадженні Березнегуватського районного суду Миколаївської області розглядалась справа № 470/4/17 за позовом публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 04.09.2014 року.
24 січня 2017 року було винесено рішення про стягнення на користь ПАТ "Альфа-Банк" з ОСОБА_1 заборгованість станом на 04 грудня 2016 року за вказаним кредитним договором у розмірі 14168 грн. (а.с.37-38). На підставі рішення суду видано виконавчий лист (а.с.45, 48).
За договором факторингу № 2 від 21.12.2020 року, укладеного між АТ "Альфа-Банк" та ТОВ “ФК “ФЛЕКСІС”, сторони домовились про відступлення права вимоги, де останній набув права вимоги за кредитним договором №630198219HPLS від 08.09.2014 року (а.с.29-39).
Відповідно до п.5.1.4 наведеного договору факторингу № 2 від 21.12.2020 року, АТ "Альфа-Банк" надало право ТОВ “ФК “ФЛЕКСІС” (фактору) на наступне відступлення Права вимоги третім особам та на передачу Права Вимоги в заставу, тобто в договорі дотримані вимоги статті 1083 ЦК України.
Заява ТОВ “Вердикт Капітал”, про заміну сторони (стягувача) його правонаступником, мотивована укладенням 21.12.2020 року між ТОВ “ФК “ФЛЕКСІС” та заявником договору факторингу №21-12/20 про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 630198219HPLS від 08.09.2014 року до ОСОБА_1 (а.с.14-28;11-13).
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини 1, 2, 5 статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України “Про виконавче провадження”, у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України “Про виконавче провадження”, з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача (правонаступника) відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України “Про виконавче провадження”.
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною 1 статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18) та від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18).
Виходячи з вище наведених норм, підставою для заміни сторони його правонаступником, тобто відступлення права вимоги, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.442 ЦПК України, суд
Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал” Іжаковського О.В. про заміну сторони (стягувача) його правонаступником - задовольнити.
Замінити стягувача публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал” у справі № 470/4/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення, відповідно до ст.354 ЦПК України.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом, відповідно до ст.273 ЦПК України.
Суддя В. Л. Лященко