Рішення від 08.11.2021 по справі 127/24397/21

Справа № 127/24397/21

Провадження № 2/127/4149/21

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2021 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі

головуючого судді: Романюк Л.Ф.,

при секретарі: Курутіній О.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідачки ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про відшкодування матеріальної шкоди завданої майну фізичної особи,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди завданої майну фізичної особи.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_1 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , від шлюбу мають сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружнє життя не склалось, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19.05.2020 року шлюб було розірвано. Неповнолітній син проживає зі своєю матір'ю ОСОБА_4 та бабусею ОСОБА_3 в приватному будинку в АДРЕСА_3 , власником якого являється ОСОБА_3 .

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 13.05.2021 року № 1132 «Про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини» визначено такі способи участі громадянина ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року: протягом 1 - місячного терміну у присутності матері дитини: - щосуботи місяця з 10-00 год. до 18-00 год.; після закінчення 1-місячного терміну без присутності матері дитини: щосуботи місяця з 10-00 год. до 18-00 год.

Так, в суботу 05.06.2021 року, (як і передбачено рішенням виконкому Вінницької міської ради від 13.05.2021 року) позивач приїхав на автомобілі «VOLKSWAGEN» Т4, д.н.з. НОМЕР_1 , до будинку де проживає син ОСОБА_5 , а саме до будинку АДРЕСА_3 .

Автомобіль припаркував біля воріт вказаного будинковолодіння. До нього, з радістю на зустрічі, вибіг до воріт син ОСОБА_5 .

В цей же час в слід за дитиною вийшла його мати ОСОБА_4 та бабуся ОСОБА_3 , які в присутності малолітньої дитини вчинили сварку, і почали забирати дитину та проганяти позивача.

В ході сварки відповідач ОСОБА_3 нецензурно лаялася та кинула цеглиною в лобове скло автомобіля на якому приїхав позивач «VOLKSWAGEN» Т4, д.н.з. НОМЕР_1 , розбивши його. Факт розбиття лобового скла ОСОБА_3 зафіксовано на відео реєстратор, який знаходився в автомобілі. Провести в добровільному порядку заміну розбитого вітрового скла відповідач відмовилася. За вітрове автоскло до автомобіля «VOLKSWAGEN» Т4, д.н.з. НОМЕР_1 , ущільнювач та їх встановлення витрачено 12 000 грн., що підтверджується товарним чеком від 04.08.2021 року СПД « ОСОБА_7 »

На усну пропозицію відшкодувати завдану відповідачем матеріальну шкоду, ОСОБА_3 відмовляється відшкодувати шкоду, внаслідок чого позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Просив суд, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 12000, 00 майнової шкоди, 908, 00 грн. судового збору та 4000, 00грн. витрат на правову допомогу.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 кожен окремо, позовні вимоги підтримали за обставин викладених в справі, просили суд їх задовольнити.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 вину визнала частково, зазначивши що кинула в скло іграшкою, після чого скло тріснуло, визнає на суму 2000, 00 грн. зазначила, що автомобіль відповідача не є дорогим, тому і відновлення скла не може коштувати 12000, 00 грн.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що в ході сварки 05.06.2021 року відповідачка ОСОБА_3 кинула цеглиною в лобове скло автомобіля на якому приїхав позивач «VOLKSWAGEN» Т4, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.8), розбивши його.

Факт розбиття лобового скла ОСОБА_3 зафіксовано на відео реєстратор, який знаходився в автомобілі та не заперечується самою відповідачкою.

Провести в добровільному порядку заміну розбитого вітрового скла відповідач відмовилася.

За вітрове автоскло до автомобіля «VOLKSWAGEN» Т4, д.н.з. НОМЕР_1 , ущільнювач та їх встановлення витрачено 12 000 грн., що підтверджується товарним чеком від 04.08.2021 року СПД « ОСОБА_7 » (а.с.7).

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 підтвердила, що кинула цеглину в автомобіль позивача, однак зазначила, що вартість відновлення є завищеною.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно пунктів 8 та 9 частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов'язку відшкодувати шкоду є заподіяння майнової шкоди.

Зобов'язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати заподіяну шкоду в повному розмірі.

Загальні положення про відшкодування заподіяної майнової шкоди закріплені в нормах статті 1166 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за правилами ст.1166 ЦК України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ст. 22 ЦК України).

в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Відповідно до частини 2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, завдана фізичній особі, майну фізичної особи чи майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини

З урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України з відшкодування шкоди, то саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Відповідно до ст.22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). При цьому обов'язок щодо обґрунтованості та доведеності розміру збитків покладається на позивача.

Відповідно до ст.ст. 76-80 ЦПК України, вказані обставини підлягають встановленню на підставі належних та допустимих доказів, які оцінюються самостійно судом в їх сукупності.

До істотних обставин, що підлягають з'ясуванню судом та доведенню сторонами у такому спорі, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення; при цьому позивач зобов'язаний довести протиправність поведінки відповідача, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Згідно ч. 3 ст.12, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження своїх вимог позивач надав товарний чек від 04.08.2021 року СПД « ОСОБА_7 » на суму 12000,00 грн.

Наданий позивачем чек суд рахує як належний та допустимий доказ спричинення збитків його майну.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог щодо відшкодування шкоди, пов"язаної з ремонтом автомобіля, оскільки судом встановлено, а позивачем доведено наявність протиправних дій відповідачки та завдання нею шкоди шляхом пошкодження належного позивачу майна - автомобіля. Доведено наявність причинного зв'язку між поведінкою відповідачки та настанням шкоди; вину завдавача шкоди.

Відповідачка же не надала суду жодних доказів в обгрунтування своїх заперечень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню шкода, заподіяна внаслідок пошкодження автомобіля в сумі 12 000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача 908, 00 грн. судового збору.

Вимога про стягнення витрат на правову допомогу не підлягає до задоволення через недоведеність, в матеріалах справи відсутні докази про понесення позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Суд, керуючись ст.ст. 22, 1166, 1192 ЦПК України, ст.ст. 12, 76-80, 81, 263, 265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про відшкодування матеріальної шкоди завданої майну фізичної особи задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , 12000, 00 грн. завданої майнової шкоди та 908, 00 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 11.11.2021 року.

Суддя:

Попередній документ
101023316
Наступний документ
101023318
Інформація про рішення:
№ рішення: 101023317
№ справи: 127/24397/21
Дата рішення: 08.11.2021
Дата публікації: 16.11.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої майну фізичних або юридичних осіб
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (29.12.2021)
Дата надходження: 14.09.2021
Предмет позову: про відшкодування матеріальної шкоди завданої майну фізичної особи
Розклад засідань:
18.10.2021 11:00 Вінницький міський суд Вінницької області
08.11.2021 14:30 Вінницький міський суд Вінницької області
Учасники справи:
головуючий суддя:
РОМАНЮК ЛЮДМИЛА ФЕДОРІВНА
суддя-доповідач:
РОМАНЮК ЛЮДМИЛА ФЕДОРІВНА
відповідач:
Голуб Тетяна Петрівна
позивач:
Пилявець Олександр Володимирович
представник позивача:
Білозор Олег Леонідович