Справа № 136/582/21
провадження № 2/136/137/21
"05" листопада 2021 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,
за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно,
за участі учасників процесу
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
ОСОБА_1 (далі - позивач), через свого представника, звернулася з позовом до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (далі - відповідач), з вимогами:
- встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , являлась матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- визнати за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , право власності на земельну ділянку площею 3,9911 га, яка розташована на території Нападівської сільської ради Вінницького (раніше Липовецького) району Вінницької області та яку успадкував ОСОБА_4 після смерті матері ОСОБА_3 , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ВН №06587.
Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 3,9911 га. яка розташована на території Нападівської сільської ради Вінницької області. Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв її син ОСОБА_4 , оскільки протягом шести місяців фактично вступив в управління і володіння спадковим майном. Прийнявши спадщину ОСОБА_4 за життя її не оформив. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , який являвся чоловіком позивачу. До складу спадщини увійшла земельна ділянка площею 3,9911 га, яка розташована на території Нападівської сільської ради Вінницької області та ОСОБА_4 успадкував від своєї матері ОСОБА_3 . Однак прийнявши спадщину, позивач не може її оформити, оскільки у ОСОБА_4 був відсутній документ на земельну ділянку так як за життя спадщину після смерті матері лише прийняв, однак не оформив. Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії не має. Іншою перешкодою в оформленні спадщини є те, що у Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народжень ОСОБА_4 зазначено невірно ім'я матері, а саме « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_3 ». Тому позивач просила суд встановити факт батьківства, а саме що ОСОБА_3 являлася матір'ю ОСОБА_4 , оскільки встановити даний факт в інший спосіб являється неможливо. Крім того, у позивача є труднощі в отрманні свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , оскільки вона не мала прямих родинних стосунків з померлою, відтак не може отримати даного свідоцтва.
Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 12.04.2021 призначено розгляд справи в загальному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов. Також, витребувано докази по справі, а саме матеріали спадкових справ, після смерті спадкодавців, повний витяг з актового запису про смерть ОСОБА_3 .
Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подала, однак представник надала суду заяву про визнання позову, просила розгляд справи проводити за їх відсутності.
До судового розгляду спір між сторонами не врегульовано.
Ухвалою суду від 30.07.2021 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті. Також, задоволено заяву представника позивача про виклик у судове засідання свідків.
У судове засідання позивач та його представник не з'явились, однак останній у своїй заяві просив суд про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.
За загальним правилом ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (а.с. 23). Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 3,9911 га, яка розташована на території Нападівської сільської ради Вінницької області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю (а.с. 8). Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв її син ОСОБА_4 , оскільки протягом шести місяців фактично вступив в управління і володіння спадковим майном. Прийнявши спадщину ОСОБА_4 за життя її не оформив. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 5). До складу спадщини увійшла земельна ділянка площею 3,9911 га, яка розташована на території Нападівської сільської ради Вінницької області та ОСОБА_4 успадкував від своєї матері ОСОБА_3 . Однак прийнявши спадщину, позивач не може її оформити, оскільки у ОСОБА_4 був відсутній документ на земельну ділянку так як за життя спадщину після смерті матері лише прийняв, однак не оформив. Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії не має. Іншою перешкодою в оформленні спадщини є те, що у Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народжень ОСОБА_4 зазначено невірно ім'я матері, а саме « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_3 ». Тому позивач просила суд встановити факт батьківства, а саме що ОСОБА_3 являлася матір'ю ОСОБА_4 , оскільки встановити даний факт в інший спосіб являється неможливо. Крім того, у позивача є труднощі в отриманні свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , оскільки вона не мала прямих родинних стосунків з померлою, відтак не може отримати даного свідоцтва.
Згідно інформації, що надійшла від нотаріфальних установ, судом встановлено, що спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3 не заведена.
З матеріалів спрадкової справи №92/2015 заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 слідує, що позивач являється єдиним спадкоємцем після смерті свого чоловіка. Інші спадкоємці, а саме діти померлого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від спадщини відмовились, про що надали заяви до нотаріальної контори відповідного змісту.
Суд, з огляду на встановлені обставини, вирішуючи питання про встановлення факту, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , являлась матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виходить із наступних норм права та мотивів їх застосування.
Як визначено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Суд вважає, що надані позивачем докази підтверджують факт за встановленням якого вона звернулася до суду. Встановлення даного факту необхідно позивачеві для реалізації її спадкових прав, оскільки вона являється спадкоємцем за законом.
Отже, з урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що вищевикладена вимога позивача про встановлення юридичного факту є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Суд, вирішуючи питання про визнання за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , права власності на земельну ділянку площею 3,9911 га, яка розташована на території Нападівської сільської ради Вінницького (раніше Липовецького) району Вінницької області та яку успадкував ОСОБА_4 після смерті матері ОСОБА_3 , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ВН №06587, виходить із наступних норм права та мотивів їх застосування.
Відповідно до ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі смерті власника.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, зі збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Як було встановлено судом, позивачу, при звернені до нотаріальної контори, було фактично відмовлено в оформленні його спадкового права, оскільки у Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_4 зазначено невірно ім'я матері, а саме " ОСОБА_3 " замість" ОСОБА_3 ".
Разом з тим, у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 зазначено, що у разі неможливості оформлення спадкових прав у нотаріуса особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.
З огляду на викладене, суд дійшов до переконання, що обставини, які викладені у позовній заяві знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, підтверджені належними та допустимими доказами, а їх взаємний зв'язок є достатнім для констатації факту порушення прав позивача.
Разом з тим, представник відповідача подала до суду заяву про визнання позову, а у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом (п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 "Про судове рішення у цивільній справі").
Враховуючи обґрунтованість позовних вимог, а також те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про його задоволення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 19, 23, 76-80, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (місце проживання: вул. В.Липківського, буд. 30, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл., 22500; ЄДРПОУ 04325957) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , являлась матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , право власності на земельну ділянку площею 3,9911 га, яка розташована на території Нападівської сільської ради Вінницького (раніше Липовецького) району Вінницької області та яку успадкував ОСОБА_4 після смерті матері ОСОБА_3 , згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ВН №06587.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Д.Т. Кривенко