Дата документу 11.11.2021
Справа № 334/4445/21
Провадження № 2/334/3147/21
про необґрунтованість заявленого відводу
11 листопада року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді
у справі 334/4445/21
за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 ,
до Запорізького районного управління поліції, Головного управління національної поліції в Запорізькій області, Національної поліції України, Державної казначейської служби України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Запорізькій області, Запорізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області
про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди.
В провадженні Ленінського районного суду міста Запоріжжя за правилами загального позовного провадження перебуває справа 334/4445/21 за вказаним позовом на стадії підготовчого провадження.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 30.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.08.2021 у приміщенні Ленінського районного суду міста Запоріжжя. Ухвалено повідомити сторони про дату, час і місце підготовчого засідання. Учасникам справи встановлено строк і порядок подання заяв по суті справи та з процесуальних питань і доказів.
У підготовчому засіданні 03.08.2021 представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Прядко Д.В. заявив клопотання про залучення в якості співвідповідача у справі - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області.
Ухвалою суду від 03.08.2021 клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Прядко Дениса Володимировича про залучення співвідповідача, задоволено, залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Міністерства внутрішніх справ у Запорізькій області, визначено співвідповідачу строк для подання заяв по суті спору, відкладено підготовче засідання до 08 вересня 2021 року.
08.09.2021 підготовче засідання у справі не відбулось через перебування судді Коломаренко К.А. на лікарняному, підготовче засідання відкладено до 04.10.2021.
04.10.2021 підготовче засідання відкладено у зв'язку з неявкою позивача ОСОБА_1
12.10.2021 позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подано заяву про відвід судді Коломаренко К.А. у справі №334/4445/21. 12.10.2021 заяву про відвід передано судді.
Ухвалою судді від 12.10.2021 визнано необґрунтованим заявлений відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у справі 334/4445/21 відвід судді Коломаренко К.А., матеріали справи № 334/4445/21 передано для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України.
13.10.2021 в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України, для розгляду заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Коломаренко К.А., визначено суддю Добрєва М.В.
Ухвалою суду від 13.10.2021 в задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Коломаренко К.А. відмовлено.
Справу передано до провадження судді Коломаренко К.А. для продовження розгляду справи.
У підготовчому засіданні 20.10.2021 ухвалою суду клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Прядко Дениса Володимировича про залучення співвідповідача, задоволено, залучено до участі у справі в якості співвідповідача Запорізьке міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, визначено співвідповідачу строк для подання заяв по суті спору, відкладено підготовче засідання до 17 листопада 2021 року.
22.10.2021 позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подано заяву про відвід судді Коломаренко К.А. у справі №334/4445/21. 22.10.2021 заяву про відвід передано судді.
Ухвалою судді від 25.10.2021 визнано необґрунтованим заявлений відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у справі 334/4445/21 відвід судді Коломаренко К.А., матеріали справи № 334/4445/21 передано для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України.
26.10.2021 в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України, для розгляду заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Коломаренко К.А., визначено суддю Ісакова Д.О.
Ухвалою суду від 26.10.2021 в задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Коломаренко К.А. відмовлено.
Справу передано до провадження судді Коломаренко К.А. для продовження розгляду справи.
10.11.2021 позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подано заяву про відвід судді Коломаренко К.А. у справі №334/4445/21. 10.11.2021 заяву про відвід передано судді.
Заява про відвід мотивована наступним:
- позивачі вважають, що суддею Коломаренко К.А. за час роботи в суді було порушено присягу та закон, а тому у позивачів немає довіри до судді Коломаренко К.А. і вимагають відвід її кандидатури від розслідування даного провадження;
- рішення судді Добрєва М.В., було прийнято з порушенням присяги.
На думку авторів, це дає їм право висказати свою недовіру судді Коломаренко К.А.
Суд, який розглядає справу, вирішуючи питання про відвід судді, виходить з такого.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Згідно Європейської Хартії "Про закон "Про статус суддів" судді при виконанні своїх обов'язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.
Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Одночасно, ст. 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. №2006/23 від 19.05.2006р., незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.
Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно п.п.2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.
Як зазначено у п. 5 ч. 1 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Доведення наявності таких обставин покладається на сторону, яка заявляє відвід.
Так, за змістом положень статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Будь-яких доказів (в контексті викладених обставин), які свідчать про упередженість або необ'єктивність судді Коломаренко К.А. та можуть бути підставою для його відводу від розгляду справи №334/4445/21, позивачами суду не надано.
Суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 36 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Аргументи, якими заявники обґрунтовують заяву про відвід судді Коломаренко К.А., не викликають обґрунтованих сумнівів у об'єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддею як з погляду «суб'єктивного критерію», так і з погляду «об'єктивного критерію», якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини, а доводи, викладені в заяві, зводяться до незгоди сторони з процесуальними діями і рішеннями судді, направленими на виконанням засад господарського судочинства.
Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, суддя не вбачає підстав для висновків про обґрунтованість заяви позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді, оскільки явно не було порушення, заява не підтверджена документально.
За змістом ч. 3 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що викладені у заяві доводи про відвід судді є необґрунтованими, а тому питання про відвід судді має бути вирішено суддею, визначеному у порядку ч. 1ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 6, 33, 36, 40, 260,261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Визнати необґрунтованим заявлений позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у справі 334/4445/21 відвід судді Коломаренко К.А.
Матеріали справи № 334/4445/21 передати для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала набрала законної сили 11.11.2021 та не підлягає оскарженню окремо від рішення.
Суддя: Коломаренко К. А.