Дата документу 10.11.2021
Справа № 334/7451/21
Провадження № 1-кп/334/863/21
10 листопада 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження міста Запоріжжя, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 31.07.2001 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 140, ч. 2 ст. 141 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
- 20.02.2002 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 26.08.2004 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 317 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 05.06.2008 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 22.03.2012 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ст. 395 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
10 вересня 2021 року, приблизно, о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, знаходячись біля першого під'їзду будинку №8 розташованому по проїзду Дружньому в місті Запоріжжі, шляхом ривку з рук потерпілого ОСОБА_6 , відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Хіаоmі Redmi 9А», в корпусі синього кольору, вартістю 2 999 гривень, який належить останньому, із сім-картою оператора стільникового зв'язку «ВФ Україна», яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє.
Після чого, діючи відповідно до свого злочинного умислу, направленого на відкрите викрадення чужого майна, заволодівши вказаним мобільним телефоном «Хіаоmі Redmi 9А», та маючи можливість вільно ним розпоряджатися, з викраденим майном зник з місця скоєння злочину, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 2 999 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в скоєнні злочину визнав у повному обсязі. Пояснив, що він дійсно 10.09.2021, близько 15-00 год. знаходячись у дворі житлового будинку в районі пр. Металургів, побачив потерпілого, який тримав у руках телефон. У нього виник умисел на відкрите заволодіння телефону, для чого він підійшов до потерпілого і вирвав у нього з рук телефон марки «Хіаоmі», після чого залишив місце події. Через незначний проміжок часу його зупинили працівники поліції, вилучили телефон та затримали. Щиро кається у скоєному, просить суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що він 10.09.2021, близько 15-00 год. знаходився біля підїзду свого будинку по пров. Дружньому в м. Запоріжжі. В руках тримав телефон марки «Хіаоmі», вартістю 2999 гривень. До нього підійшов незнайомий чоловік, раптово вихопив з рук телефон і побіг в сторону дитячого садка. Він його наздогнати не зміг, звернувся до сусіда, щоб повідомити поліцію про злочин. Приблизно через 30 хвилин йому повідомили, що обвинуваченого затримали. Телефон йому повернули, матеріальних претензій до обвинуваченого не має, не наполягає на суворому покаранні.
Показання обвинуваченого, потерпілого відповідають фактичним обставинам справи, які учасниками судового провадження не оспорюються.
Згідно з положеннями ч.3 ст. 349 КПК України, суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин по даному кримінальному провадженню, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , і які учасниками судового провадження не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що обвинувачений, потерпілий правильно розуміють зміст цих обставин, переконався у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З урахуванням викладеного суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого злочину повністю доведена, його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.
Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації таке покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання, суд судом не встановлено.
При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує, що вчинене ним кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів, за яке передбачено покарання лише у виді позбавлення волі, приймає до уваги особу винного, який раніше неодноразово судимий, відбував покарання реально, однак на шлях виправлення не став та знову вчинив тяжкий корисливий злочин. Він не працевлаштований, розлучений, має неповнолітню дитину, має зареєстроване місце проживання, на обліку у психіатричній лікарні, у наркологічному диспансері не перебуває. Суд також приймає до уваги ставлення обвинуваченого до скоєного злочину, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 мінімальне покарання у виді позбавлення волі, передбачене санкцією ч. 2 ст. 186 КК України, що на думку суду відповідає принципам співмірності й індивідуалізації, характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, буде необхідним і достатнім для досягнення мети його виправлення і попередження скоєння ним нових злочинів.
Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 366-371, 373-376 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Строк покарання обчислювати з моменту затримання - з 10.09.2021.
Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання попереднє ув'язнення з розрахунку день за день за період з 10.09.2021 по день набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Речові докази - телефон марки «Хіаоmі Redmi 9А», який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , залишити останньому за належністю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1