Справа №: 310/10344/21
3/310/4190/21
Іменем України
11 листопада 2021 року м. Бердянськ
Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Богомолова Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Бердянського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, працює в ТОВ «Сільпо-Фуд» (магазин Сільпо №134) - заступником керуючого магазину, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.44-3 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
01.11.2021 року на адресу Бердянського міськрайонного суду надійшов адміністративний матеріал, згідно якого, 13.10.2021 року о 21 годині 06 хвилин у приміщенні магазину «Сільпо» №134 по пр. Східному 220, в м. Бердянськ, ОСОБА_1 не здійснював контроль за обслуговуванням покупців без одягнутих засобів індивідуального захисту, які закривають ніс та рот, чим порушив п.п. 9 п. 2-2 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав та пояснив суду, що він не є суб'єктом відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, оскільки відповідно до посадової інструкції заступника керуючого магазину йому не надані повноваження здійснювати контроль за дотриманням правил карантину людей, в тому числі за наявністю у них засобів індивідуального захисту. Просив закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши особу. Відносно якої складено протокол, вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує в тому числі питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Разом з тим, за змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст. 213, 221 КУпАП є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 44-3 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення правил карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.
Так, відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст.44-3 КУпАП.
Відповідно до п.п.9 п.2-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2021 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції, чинній станом на день вчинення адміністративного правопорушення), з 17 червня 2021 р. на території України встановлюється “зелений” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється діяльність суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких здійснюється обслуговування покупців без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, за винятком обслуговування за межами будівлі суб'єкта господарювання (через вікна видачі, тераси тощо).
З викладеного вбачається, що відповідальність за порушення вказаних вимог, можуть нести саме суб'єкти господарської діяльності.
Відомостей про те, що ОСОБА_1 є таким суб'єктом, в матеріалах справи немає.
ОСОБА_1 працює адміністратором заступником керуючого магазину «Сільпо №134» .
Судом з'ясовано, що до обов'язків ОСОБА_1 як заступника керуючого магазином, не входить здійснення контролю за дотриманням правил карантину, в тому числі за наявністю у покупців засобів індивідуального захисту.
Таким чином, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно є суб'єктом правопорушення, яке їй інкримінується.
При цьому, суд враховує, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, «В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії…».
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд констатує, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості про те, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, не підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247 п.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Справу про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст.44-3 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Бердянського
міськрайонного суду Л.В. Богомолова