Справа № 521/9481/21
Провадження № 2/521/3973/21
02 листопада 2021 року місто Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Бобуйка І.А.,
секретаря судового засідання - Підмазко Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні по суті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Війської частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про незаконне виселення з гуртожитку, -
29.06.2021 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернувся з позовом позивач до Війської частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про незаконне виселення з гуртожитку, у якому просив суд: визнати дії командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України у вигляді попередження про виселення від 01.04.2021 року незаконними, та скасувати попередження про виселення військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 01.04.2021 р.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.04.2021 року позивач у зв'язку із звільненням з посади старшого лейтенанта, заступника командира роти з озброєння зв'язку батальйону зв'язку військової частини НОМЕР_1 з військової служби у запас за підпунктом «а», тобто у зв'язку із закінченням строку контракту, на підставі витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України від 28.10.2020 р. № 44 отримав лист попередження про виселення від 01.04.2021 року за №350/304/6/734/пс.
Відповідно до зазначеного попередження зазначено, що відповідно до акту-прийому передачі казармено-житлового фонду військового містечка № НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1 будівлі, споруди на території військового містечка № НОМЕР_3 передана військовій частині НОМЕР_1 у відповідальну експлуатацію. Також, зазначено, що спеціальна пристосована казарма, буд. 215 на території військового містечка № НОМЕР_3 у АДРЕСА_1 , в одній з кімнат якої проживає позивач є відомчою Міністерство оборони України. Крім того, у попередженні зазначено про необхідність звільнити у тридцятиденний строк незаконно займане житлове приміщення у спеціально пристосованій казармі за адресою: АДРЕСА_3 .
Однак, позивач вважає незаконним вищевказане попередження про виселення, оскільки на момент звільнення позивач він має вислугу років у Збройних силах, а саме: 28 років 07 місяців, пільгова - 29 років 03 місяці, зареєстрований за вказаною адресою з 16.11.2007 року та проживає з членами сім'ї весь час, а також сплачує за житлово-комунальні послуги та ця кімната у гуртожитку є єдиним житлом для позивача.
Враховуючи все вищевикладене, позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 13.07.2021 року відкрито провадження у вищевказаній справі.
28.08.2021 року представник відповідача - ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07.09.2021 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.
Представник позивача - Антонова К.В. в судове не з'явилась, подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу без її особистої участі.
Представник відповідача - Гогоман О.В. у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його особистої участі.
Суд, оцінивши доводи позивача, встановивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з'ясувавши характер та взаємовідносини сторін, визначившись щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, а також щодо правових норм, якими врегульовано ці правовідносини, приходить до наступного.
У відповідності до статей 1, 2 Закону України «Про правовий режим майна Збройних Силах України» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює управління військовим майном.
Згідно статей 3, 4 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», майно, з моменту надходження до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною, набуває статус військового майна та обліковується у органах квартирно - експлуатаційної служби Збройних Сил України.
Будівлі військового містечка № НОМЕР_3 , які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 є військовим майном, балансоутримувачем є квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеси, знаходяться у відповідальній експлуатації у військовій частині НОМЕР_1 .
Так, на балансі в КЕВ міста Одеси знаходиться будівля № 215 військового містечка № НОМЕР_3 , розташована за адресою: АДРЕСА_1 . КЕВ міста Одеси веде облік казармено-житлового фонду в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України та «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України», затвердженого наказом Міністерства Оборони України від 03.07.2013 №448, а також, здійснює контроль за використанням житлового фонду Міністерства оборони України в порядку статей 29, 30 Житлового кодексу Української PCP. У відповідальній експлуатації військової частини НОМЕР_1 знаходиться будинок №215 військового містечка № НОМЕР_3 , який знаходиться на балансі КЕВ міста Одеси.
В ході проведення перевірки відповідачем було встановлено, що у тимчасово переобладнаній казармі будівлі № НОМЕР_4 військового містечка № НОМЕР_3 проживає військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант запасу ОСОБА_1 , який відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.10.2020 року №44 був виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв'язку зі звільненням з військової служби в запас.
Згідно матеріалів справи, позивач наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.10.2020 року №44, яким він був виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв'язку зі звільненням з військової служби в запас, не оскаржував.
Судом встановлено, що 06.04.2021 року позивач у зв'язку із звільненням з посади старшого лейтенанта, заступника командира роти з озброєння зв'язку батальйону зв'язку військової частини НОМЕР_1 з військової служби у запас за підпунктом «а», тобто у зв'язку із закінченням строку контракту, на підставі витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України від 28.10.2020 р. № 44 отримав лист попередження про виселення від 01.04.2021 року за №350/304/6/734/пс.
Відповідно до зазначеного попередження зазначено, що відповідно до акту-прийому передачі казармено-житлового фонду військового містечка № НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1 будівлі, споруди на території військового містечка № НОМЕР_3 передана військовій частині НОМЕР_1 у відповідальну експлуатацію. Також, зазначено, що спеціальна пристосована казарма, буд. 215 на території військового містечка № НОМЕР_3 у АДРЕСА_1 , де проживає позивач є відомчою Міністерство оборони України. Крім того, у попередженні зазначено про необхідність звільнити у тридцятиденний строк незаконно займане житлове приміщення у спеціально пристосованій казармі за адресою: АДРЕСА_3 .
Суд звертає увагу, що попередження про виселення не є підставою для виселення позивача із займаного ним житлового приміщення у спеціально пристосованій казармі за адресою: АДРЕСА_3 . Попередження про виселення, яке було направлено позивачу від відповідача є досудовою вимогою, яка на час звернення до суду з даним позовом не порушує права позивача на проживання у займаному ним приміщенні, а лише попереджає про можливий позов від відповідача про виселення.
У відповідності до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд роз'яснює позивачу, що порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40),від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі№487/10132/14-ц (пункт 89), від16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23).
Враховуючи вище викладене, суд прийшов до висновку для визнання дій командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України у вигляді попередження про виселення від 01.04.2021 року, яке було направлене позивачу незаконним, та скасувати попередження про виселення військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 01.04.2021 р., у суду немає підстав.
Згідно зі статтею 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі. У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові на позивача.
Керуючись: 41 Конституцією України, ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України; ст.ст. 4, 5, 11-13, 43, 76, 77, 81, 83, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Війської частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про незаконне виселення з гуртожитку - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
С У Д Д Я: І.А. Бобуйок