11 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 200/6403/20-а
адміністративне провадження № К/9901/36386/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Шишова О.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Азовської митниці Держмитслужби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року (головуюча суддя - Бабаш Г.П.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року (колегія суддів у складі: головуюча суддя - Ястребова Л.В., судді - Гайдар А.В., Компанієць І.Д.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,
установив:
У липні 2020 року Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі - ПрАТ «МК «Азовсталь», Товариство) звернулось до суду з позовом до Азовської митниці Держмитслужби, в якому просило визнати протиправним і скасувати прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA 700050/2019/000088/2 від 15 жовтня 2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 700050/2019/00111 від 15 жовтня 2019 року.
Обґрунтовуючи неправомірність оскаржуваних рішень позивач наполягав на тому, що порівняння митним органом цін з інформацією інтернет-ресурсу веб сайту «AsianMetal» та посиланням на експертний висновок ДП «Укрпромзовнішекспертизи», а не з біржовими котируваннями, є таким, що не ґрунтується на вимогах закону.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року, позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: судами попередніх інстанції не враховано правових позицій, викладених Верховним Судом у постановах: від 8 квітня 2020 року у справі №822/2806/15, від 31 січня 2019 року у справі №815/6827/17, від 25 березня 2020 року у справі №804/1439/14, що призвело до неправильного вирішення спору.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що судами попередніх інстанцій не враховано доводи митного органу щодо наявності розбіжностей між вартістю товару та наданими декларантом документами, а також його вартістю за експертним висновком та даними спеціалізованого джерела - «Аsiаn Metal». Наголошує, що сумніви митного органу у достовірності та правильності обрахування заявленої митної вартості товару були обґрунтовані встановленням факту заниження заявленої митної вартості порівняно з наявною у митного органу інформацією, а також взаємозв'язком між продавцем та покупцем товару, який міг вплинути на заявлену декларантом митну вартість. Окрім того, звертає увагу на те, що позивачем не виконано приписів частини вісімнадцятої статті 58 Митного кодексу України (далі - МК України) в частині доведення, що заявлена митна вартість товару є близькою до вартості однієї з операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами. Окремо відповідач наполягає на тому, що позивачем пропущений строк звернення до суду, натомість, суди безпідставно відмовили у задоволенні клопотання митниці про залишення позову без розгляду й розглянули спір по суті.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін як законні й обґрунтовані, а скаргу відповідача - без задоволення, повністю підтримуючи висновки й мотиви, з яких виходили суди при ухваленні рішень.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 1 серпня 2015 року між Metinvestinternational SA, як продавцем, та ПАТ «МК «Азовсталь», як покупцем, укладений контракт №089LS-02/554 на постачання фероніобію, за умовами якого кількість, ціна та технічні характеристики товару, а також його упаковка, маркування, зазначаються в специфікаціях.
4 липня 2016 року укладено додаткову угоду №3 стосовно зміни назви ПАТ «МК «Азовсталь» на ПрАТ «МК «Азовсталь» та його реквізитів.
Додатковими угодами №4 від 27 грудня 2016року, №6 від 2 січня 2018 року, та №8 від 18 грудня 2018 року продовжено строк дії контракту №089LS-02/554 від 1 серпня 2015 року до 31 грудня 2017 року, до 31 грудня 2018 року і до 31 грудня 2019 року, відповідно.
7 січня 2019 року до контракту №089LS-02/554 від 1 серпня 2015 року між сторонами укладено специфікацію №8 на постачання товару FeNd(111), FeNb(112) у кількості 480 МТ +/- 10% за ціною 32,71 євро за 1 кг чистого ніобію у сплаві на умовах CPT-Маріуполь, згідно з Incoterms 2010.
Декларантом ТОВ «Метінвест-Шиппінг» в інтересах ПрАТ «МК «Азовсталь» подано митну декларацію від 15 жовтня 2019 року №UА 700050/2019/006341 з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару: фероніобію марки FeNb 65 (112) 12880 кг, ціна товару 421304,80 євро. Експортер Nobek B.V. (Нідерланди).
Разом з декларацією декларантом надано до митного органу: контракт № 089LS-02/554 від 1 серпня 2015 року з додатковими угодами, специфікацію №8 від 7 січня 2019 року, сертифікати аналізу (якості) від 10 червня 2019 року №26455 та №26455А, сертифікат аналізу від 4 жовтня 2019 року, пакувальний лист від 3 жовтня 2019 року; рахунок-фактуру (інвойс) №120758 від 4 жовтня 2019 року, автотранспортну накладну від 4 жовтня 2019 року №1905753, супровідний документ Т1 від 4 жовтня 2019 року №19NL00085511279В76, декларацію про походження товару від 4 жовтня 2019 року, розрахунок ціни (калькуляцію) від 29 січня 2019 року, документ, який підтверджує заявлену митну вартість, - рахунок №90023712 від 3 жовтня 2019 року, контракти із третіми особами, пов'язані з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначалась, №20160331 від 31 березня 2016 року, №СВ/МІ-1 від 1 серпня 2015 року, зміну 1 до специфікації №16 до контракту від 7 січня 2019 року, специфікація №16 до контракту від 7 січня 2019 року, договір про надання послуг митного брокера від 22 березня 2012 року; сертифікат ваги від 10 вересня 2019 року.
За наслідками обробки зазначеної митної декларації та перелічених вище документів посадовими особами митного орану складено повідомлення декларанту від 15 жовтня 2019 року, в якому зазначено, що орган доходів і зборів вважає, що існуючий взаємозв'язок між продавцем та покупцем вплинув на задекларовану декларантом митну вартість, у зв'язку із чим, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію); копію декларації країни відправлення. Також зазначено, що для підтвердження заявленої митної вартості товару можуть бути подані інші додаткові документи.
На вказаному повідомленні міститься відмітка представника декларанта про те, що позивач не має змоги надати наведені документи у встановлений МК України термін.
Як зазначається у повідомленні декларанту від 15 жовтня 2019 року на вимогу митного органу декларантом не надано додаткові документи, а саме: копію декларації країни відправлення, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, а також не надано експертний висновок ДП Укрпромзовнішекспертиза від 25 січня 2019 року №190, який надавався при попередніх митних оформленнях за специфікацією №8 від 7 січня 2019 року до зовнішньоекономічного договору №089LS-02/554 від 1 серпня 2015 року. За результатами опрацювання наданих документів встановлено розбіжності, а саме: у специфікації №8 від 7 січня 2019 року і в комерційному рахунку від 4 жовтня 2019 року №120758 зазначено ціну 32,71 євро/кг на умовах поставки СРТ Маріуполь, а згідно з експертним висновком ДП Укрпромзовнішекспертиза від 25 січня 2019 року №190 ціна складає 37,77 - 38,65 євро/кг. У повідомлення також зазначено, що як джерело інформації митним органом використано дані веб сайту AsianMetal із значенням біржових котирувань з 21 грудня 2018 року по 4 січня 2019 року, за якими розрахунок митної вартості за поточною партією товару має складати 497657,44 євро (по 38,638 євро/кг).
З огляду на встановлені розбіжності у заявленій ціні товару 15 жовтня 2019 року митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2019/000088/2. При цьому, митним органом використано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості. Загальна митна вартість товару визначена в розмірі 497657,44 євро (за 12880 кг).
У зв'язку з наведеним митницею виписано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700050/2019/00111.
Листом від 30 грудня 2019 року №370/2019-ОД ТОВ «Метінвест - Шіппінг» надало митниці додаткові документи для підтвердження митної вартості, заявленої декларантом на фероніобій, а саме: протокол тендерного комітету №127-ФС від 10 грудня 2018 року, прайс-лист «СВММsPRICE LIST FOR THE 4th QUARTER 2019» від 13 вересня 2019 року, дійсний на 4 квартал 2019 року, електронне листування з представником постачальника «СВММ Europе BV 2019» щодо надання знижки, лист від 27 грудня 2019 року №089лс-02/4767 від ПрАТ «МК «Азовсталь» про наявність кредиторської заборгованості.
В означеному листі декларант пояснив, що згідно з наданими документами, ціна на фероніобій між Metinvestinternational SA та CBMM Europe BV формувалася наступним чином: від ціни прайсу на FeNb 112 віднімалась знижка в розмірі 8,5%. Розмір знижки вказується в протоколі тендерного комітету № 127-ФС на постачання фероніобію, а також в електронному листування з представником постачальника СВММ Europe BV. Також додано лист позивача №089лс-02/4463 від 3 грудня 2019 року про наявність кредиторської заборгованості компанії Metinvestinternational SA і витяг з програмного засобу щодо її такої заборгованості. Декларант просив розглянути надані ПрАТ «МК «Азовсталь» для підтвердження митної вартості документи та відомості.
Листом від 9 січня 2020 року відповідач повідомив декларанта про відсутність законних підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування митної вартості заявленої декларантом, оскільки товариством не доведено право на застосування знижки в розмірі 8,5%. Також відповідач знову послався на відомості з веб-сайту «AsianMetal», експертного висновку ДП Укрпромзовнішекспертиза, а також на відомості спеціалізованого видання «Метал Експерт. Новини ринків феросплавів» від 7 січня 2019 року №252.
Не погодившись з рішенням митного органу про коригування митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, ПрАТ «МК «Азовсталь» звернулось до суду із даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що митним органом не доведено, що документи, подані позивачем до митного оформлення, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, як і не доведено того, що на визначення митної вартості товару вплинув зв'язок між покупцем та продавцем, що, своєю чергою, свідчить про недоведення відповідачем підстав незастосування основного методу визначення митної вартості.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Відповідно до статті 49 МК України (в редакції, чинній нас виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведено у частині другій статті 53 МК України.
За приписами частини третьої означеної статті у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (згідно з переліком).
Відповідно до частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Частинами п'ятою, шостою статті 53 МК України визначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
За приписами частин дванадцятої-чотирнадцятої, вісімнадцятої-дев'ятнадцятої статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані між собою.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Проаналізувавши наведені вище приписи МК України суди попередніх інстанцій зробили висновок, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Дослідивши й вивчивши документи, надані позивачем до митної декларації UA700050/2019/006341, а також направлені позивачем в додатках до листа від 30 грудня 2019 року №370/2019-ОД, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що з них не вбачається розбіжностей, які б могли вплинути на митну вартість або ж наявності ознак підробки, що б могло надати митному органу підстави для висновку про неправильне визначення позивачем митної вартості.
За висновком судів, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару також не містить фактів встановлення під час митного оформлення розбіжностей в наданих позивачем документах на підтвердження митної вартості та не конкретизує, яким саме чином зв'язок між позивачем та продавцем товару вплинув на визначення митної вартості.
Так, заявляючи митну вартість придбаного у пов'язаної особи товару, позивачем, на підтвердження того, що визначена ним митна вартість є близькою до вартості операцій з непов'язаними покупцями ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами, надав договір №20160331 від 31 березня 2016 року, укладений між MetinvestInternationalSa та CBMM Europe BV, на умовах якого MetinvestInternationalSa придбав фероніобій, який в подальшому був реалізований позивачу на умовах контракту від 1 серпня 2015 року №089LS-02/554. В специфікації від 7 січня 2019 року №16 до договору №20160331 від 31 березня 2016 року та у змінах до вказаної специфікації сторони узгодили постачання фероніобію від CBMM Europe BV до MetinvestInternationalSa за ціною 30,30 євро/кг на умовах СРТ Маріуполь.
При цьому, суди врахували також те, що під час митного оформлення відповідачем не встановлено неможливості визначення позивачем митної вартості за ціною угоди з підстав порушення ним вимог частини вісімнадцятої статті 58 МК України.
Як з'ясували суди, підставою витребування від декларанта додаткових документів в рішенні про коригування митної вартості та картці відмови відповідач визначив встановлення в ході проведення митних процедур та перевірки правильності визначення позивачем митної вартості розбіжностей, а саме: в експертному висновку ДП «Укрпромзонішекспертиза» №190 від 25 січня 2019 року визначено ціну за фероніобій 37,77-38,65 євро за кг, в наданих позивачем документах до декларації UA700050/2019/001210 - 32,71 євро за кг, відповідно до відомостей інформаційного ресурсу «AsianMetal» - вартість фероніобію за 10 днів, що передували поставці, становить: 4 січня 2019 року - 38,51 євро/кг Nb, 3 січня 2019 року - 38,15 євро/кг Nb, 2 січня 2019 року - 38,24 євро/кг Nb, 29 грудня 2018 року- 38,24 євро/кг Nb, 28 грудня 2018 року -38,67 євро/кг Nb, 27 грудня 2018 року -38,74 євро/кг Nb, 26 грудня 2018 року - 38,99 євро/кг Nb, 25 грудня 2018 року - 38,99 євро/кг Nb, 24 грудня 2018 року - 38,99 євро/кг Nb, 21 грудня 2018 року -38,86 євро/кг Nb.
Тобто, митний орган обґрунтовував наявність впливу взаємопов'язаності покупця та продавця тим, що наявна розбіжність між вартістю товару за наданими декларантом документами і вартістю за експертним висновком та спеціалізованим джерелом, «AsianMetal».
Втім, аналізуючи доводи відповідача з цього приводу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що виявлення в ході проведення митного контролю з будь-якого інформаційного ресурсу (інформація з мережі Інтернет, висновок спеціалізованих організацій тощо) продажу товару, тотожного заявленому до митного оформлення, за ціною вищою, ніж заявлена митна вартість, не є безумовною підставою до визнання недостовірними та неправдивими відомості щодо митної вартості товару, та відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Більш того, дані веб сайту «AsianMetal», взяті митним органом за основу при обрахунку митної вартості товару, повинні оцінювати в комплексі з поданими декларантом документами. Крім того, рівень цін на фероніобій може змінюватися в залежності від якості товару, умов оплати, розміру партії, кон'юнктурної ситуації на ринку тощо; висновок спеціалізованих організацій має консультативний характер.
За висновком судів встановлення митним органом різниці в ціні свідчить про наявність підстав для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред'явлено товари. Виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою ,та вартістю тотожних товарів згідно з інформаційними ресурсами мережі Інтернет, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інформаційних ресурсів. При цьому, як зауважили суди, матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем оцінки та аналізу наданих позивачем документів на обґрунтування заявленої митної вартості товару.
У вимірі викладеного судами попередніх інстанцій також було взято до уваги, що затребувана митним органом калькуляція надавалася позивачем разом із митною декларацією, у прийнятті якої відповідач відмовив.
Отже ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить, за висновком судів, на користь протиправності рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Позивачем, своєю чергою, під час митного оформлення було надано всі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення за ціною договору, та, як наслідок, необґрунтованість висновку митного органу щодо наявності розбіжностей в поданих документах .
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди повно й правильно встановили обставини справи, не допустили неправильного застосування норм матеріального права, чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій є результатом оцінки наявних у їх розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із ними, оскільки така оцінка судами здійснена з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з'ясування всіх обстави справи на підставі належних та допустимих доказів.
У касаційній скарзі митний орган посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права із вказівкою про незастосування висновків, викладених у постановах Верховного Суду за подібних, на переконання відповідача, правовідносин. Однак, митниця посилається при цьому на правові позиції Верховного Суду, пов'язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду. Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та в наведених скаржником рішеннях суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення.
Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань, ніж ті, які були висловлені відповідачем в судах обох інстанцій, і з урахуванням яких як суд першої, так і апеляційної інстанцій вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам.
Доводи скаржника у розрізі підстав касаційного оскарження зводяться до незгоди із правовою оцінкою наданим позивачем доказам, однак, такі доводи відповідно до статті 341 КАС України виходять за межі касаційного перегляду і не є свідченням неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень МК України.
Аргументи митниці щодо пропуску позивачем строку звернення до суду також не знайшли свого підтвердження у ході касаційного перегляду справи. Так, предметом оскарження у справі є рішення митного органу про коригування митної вартості товарів та картка відмови у прийнятті митної декларації, які датовані 15 жовтня 2019 року. Листом від 30 грудня 2019 року позивач, у порядку статті 55 МК України, надав до митниці додаткові документи на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару, маючи обґрунтовані сподівання на те, що митниця визнає заявлену митну вартість і скасує рішення про коригування заявленої митної вартості або надасть обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. Листом від 9 січня 2020 року, який, з тих-чи інших причин отриманий ПрАТ «Азовсталь» лише 6 травня 2020 року, декларанта було повідомлено про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом. До суду позивач звернувся 3 липня 2020 року, що зумовило висновок суду першої інстанції, погоджений апеляційним судом, про дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
У зв'язку з цим, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року залишити без змін, а касаційну скаргу Азовської митниці Держмитслужби - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх
Судді О.В. Білоус
О.О. Шишов