11 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 280/1546/21
адміністративне провадження № К/9901/29097/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Губської О.А., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 280/1546/21
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Щербака А.А., суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - відповідач, ДСР НП України), у якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність ДСР НП України щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу його служби в поліції службу в податковій міліції, строк якої становить календарно - 03 роки 05 місяців 03 дні;
1.2. зобов'язати ДСР НП України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції його службу у податковій міліції, строк якої становить календарно - 03 роки 05 місяців 03 дні і, з урахуванням зазначеного строку служби у податковій міліції, провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби в НП України з моменту прийняття на службу до НП України та за час проходження служби в НП України.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до стажу його служби в поліції підлягає зарахуванню період його служби в податковій міліції на підставі пункту 3 частини другої статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) як така, що за суттю прирівнюється законодавцем до служби в органах внутрішніх справ України. Однак відповідачем не зарахувало службу позивача в органах податкової міліції до стажу його служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
3. Відповідач проти задоволення позову заперечував та наполягав, що вислуга років в органах державної податкової служби України не зараховується до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. У період з 13 лютого 2006 року по 16 липня 2009 року позивач проходив службу на посадах начальницького складу у органах податкової міліції України. Загальний безперервний стаж служби позивача у податковій міліції склав: 03 роки 05 місяців 03 дні - календарно.
5. Починаючи з березня 2010 року і до цього часу позивач проходить службу в органах внутрішніх справ України та НП України. Має спеціальне звання майор поліції.
5.1. З листопада 2019 року позивач проходить службу у ДСР НП України на посаді старшого оперуповноваженого 4-го відділу (протидії організованим злочинним групам в органах державної влади) управління стратегічних розслідувань в Запорізькій області.
6. У відповідь на звернення позивача, листом від 27 жовтня 2020 року за вих. № П-1176, отриманим позивачем 02 лютого 2021 року, відповідач повідомив позивача про те, що вислуга років в органах державної податкової служби України не зараховується до стажу служби в поліції.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено.
7.1. Визнано протиправною бездіяльність ДСР НП України щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу його служби в поліції службу в податковій міліції, строк якої становить календарно - 03 роки 05 місяців 03 дні.
7.2. Зобов'язано ДСР НП України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції його службу у податковій міліції, строк якої становить календарно - 03 роки 05 місяців 03 дні і, з урахуванням зазначеного строку служби у податковій міліції, провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення в частині надбавки за стаж служби в НП України з моменту прийняття на службу до НП України та за час проходження служби в НП України.
8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, покликаючись на правову позиції Верховного Суду, висловлену у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі №826/16143/18, виходив з того, що служба у податковій міліції за своє суттю прирівнюється законодавцем до служби в органах внутрішніх справ України, про яку йдеться у пункті 3 частини другої статті 78 Закону № 580-VIII, а отже має зараховуватися до стажу служби у поліції. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач безпідставно не враховує службу позивача у податковій міліції у період з 13 лютого 2006 року по 16 липня 2009 року як службу у органах внутрішніх справ України до стажу його служби в поліції.
9. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
10. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, слід застосовувати виключно приписи частини другої статті 78 Закону № 580-VIII, якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу служби в поліції. Оскільки у наведеному переліку відсутня державна фіскальна служба України, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що період служби позивача в податковій міліції не може бути зарахований до стажу служби в поліції.
IV. Касаційне оскарження
11. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 09 серпня 2021 року.
12. Оскаржуючи судове рішення в справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, позивач зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
13. Так, позивач у касаційній скарзі зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а саме щодо застосування статті 78 Закону № 580-VIII. Одночасно позивач наполягає, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає висновкам Верховного Суду у подібних правовідносинах, відповідно до якого стаж служби в органах податкової міліції має зараховуватися до стажу служби в поліції.
14. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення суду першої інтенції.
15. Касаційна скарга не містить клопотання про здійснення розгляду справи за участі позивача або його представника.
16. 06 вересня 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: судді-доповідача Шевцової Н.В., суддів: Губської О. А., Соколова В.М. відкрито касаційне провадження та витребувано із Запорізького окружного адміністративного суду матеріали справи № 280/1546/21.
17. 14 вересня 2021 року справа № 280/1546/21 надійшла до Верховного Суду.
18. 20 вересня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ДСР НП України на касаційну скаргу, в якому відповідач 2 спростовував доводи касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
19. Відзив на касаційну скаргу не містить клопотання про розгляд справи за участі представника відповідача.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
20. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
22. Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає на виконання приписів закону відповідне рішення та вчиняє дії.
23. Правові засади організації та діяльності НП України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в НП України визначає Закон № 580-VIII.
24. Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 580-VIII ПН України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
25. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частиною перша статті 59 Закону № 580-VIII).
26. Відповідно до частини першої статті 78 Закону № 580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
27. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 78 Закону № 580-VIII до стажу служби в поліції зараховуються, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
28. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 05 липня 2012 року № 5083-VI, який набрав чинності з 12 серпня 2012 року, серед іншого, доповнено Податковий кодекс України розділом XVIII-2 (Податкова міліція).
29. Так, пунктом 348.1 статті 348 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
30. Завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків (пункт 348.2 статті 348 ПК України).
31. Згідно з пунктом 353.1 статті 353 ПК України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
32. Відповідно до пункту 356.1 статті 356 ПК України Держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про Національну поліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
33. Відповідно до статті 19 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-XII (далі - Закон №509-XII, який був чинний у період служби позивача у податковій міліції (з 13 лютого 2006 року по 16 липня 2009 року) та до 20 листопада 2012 року) податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів; запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
34. У статті 21 Закону №509-XII, яка визначала повноваження податкової міліції, зазначено, що податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань: приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення; здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків; виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення; забезпечує безпеку діяльності органів державної податкової служби та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними службових обов'язків; запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби; збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.
35. Частина перша статті 24 Закону №509-XII визначала, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.
36. Держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" (стаття 26 Закону №509-XII).
VІ. Позиція Верховного Суду
37. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
38. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
39. Підставою для відкриття касаційного провадження стало твердження позивача про неврахування судом апеляційної інстанції висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме застосування статті 78 Закону № 580-VIII.
40. Спір у цій справі виникли у зв'язку із незарахуванням відповідачем стажу служби позивача в органах податкової міліції до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення позивачеві надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
41. Суди попередніх інстанцій встановили, що у період з 13 лютого 2006 року по 16 липня 2009 року ОСОБА_1 проходив службу на посадах начальницького складу у органах податкової міліції України.
42. За змістом частини першої у взаємозв'язку з пунктом 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, зараховуються, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
43. Водночас статями 353, 356 ПК України визначено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ; на них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про Національну поліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
44. Проходження служби особами начальницького складу податкової міліції у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, передбачалося також частиною першою статті 24 Закону №509-XII.
45. Питання наявності правових підстав для зарахування поліцейському стажу служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції вже досліджувалося Верховним Судом. Так, 07 жовтня 2020 року Верховний Суд ухвалив постанову в справі № 826/16143/18 за схожих фактичних обставин справи і правового регулювання спірних відносин.
46. У наведеній постанові, проаналізувавши повноваження, завдання та функції податкової міліції та відповідних підрозділів поліції, Верховний Суд дійшов висновку, що ці органи здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Враховуючи зазначене, Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувалися та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
47. Тож у контексті спірних правовідносин у справі № 380/7750/20 Верховний Суд дійшов висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.
48. Така правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 13 серпня 2021 року у справі №440/1564/20.
49. За наведеного правового регулювання, ураховуючи правову позицію викладену Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №826/16143/18 та від 13 серпня 2021 року у справі №440/1564/20, колегія суддів у цій справі уважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що стаж служби позивача в податковій міліції підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
50. Ураховуючи викладене, колегія суддів уважає такими, що знайшли підтвердження доводи касаційної скарги, що суд апеляційної інстанції не правильно застосував положення пункту 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII, не урахувавши висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, та зробив помилковий висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
51. Таким чином, рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги, по своїй суті є правильним. У свою чергу, суд апеляційної інстанції помилково скасував законне рішення суду першої інстанції, який повно та правильно встановив обставини справи і вірно застосував норми матеріального права.
52. Частиною першою статті 352 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
53. Отже постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року підлягає скасуванню, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року підлягає залишенню в силі.
VІІ. Судові витрати
54. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року скасувати.
3. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі № 280/1546/21 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіН.В. Шевцова О.А. Губська В.М. Соколов