про відкриття касаційного провадження
11 листопада 2021 року
Київ
справа №826/17108/18
адміністративне провадження №К/9901/33401/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В.
перевіривши касаційну скаргу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алего» до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування розпорядження в частині, зобов'язання вчинити дії, скасування наказу,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Алего» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування розпорядження в частині, зобов'язання вчинити дії, скасування наказу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року прийнято заяву ТОВ «Алего» про зміну позовних вимог від 23 жовтня 2019 року, замінено неналежного відповідача - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на належного - Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
З урахуванням заяви від 09 березня 2021 року про зміну (уточнення) позовних вимог, позивач просив:
1) визнати протиправним та скасувати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 червня 2018 року № 1059 «Про відмову у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами» в частині наступних пунктів додатку:
пункт № 1, дозвіл №28885-11-П-1, розповсюджувач реклами TOB «Алего», тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (призматрон), Площа, 16 кв.м., місце розташування рекламного засобу: Дарницький район, вул. Княжий Затон, 10 м. до Дніпровської набережної;
пункт № 2, дозвіл № 29577-12, розповсюджувач реклами - TOB «Алего», тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (призматрон), Площа - 18 кв.м., Оболонський район, проспект Оболонський, 16;
пункт № 3, дозвіл № 29445-12, розповсюджувач реклами - TOB «Алего», тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), площа - 18 кв.м., місце розташування рекламного засобу: Святошинський район, Велика кільцева дорога/вул. Котельнікова 81-87;
2) зобов'язати виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державній адміністрації) на підставі повторного розгляду заяв позивача винести рішення про продовження строку дії на п'ять років з моменту набрання рішенням суду у справі №826/17108/18 законної сили наступних дозволів:
дозвіл № 28885-11-П-1, розповсюджувач реклами TOB «Алего», тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), площа, 18 кв.м., місце розташування рекламного засобу: Дарницький район, вул. Княжий Зітон, 10 м. до Дніпровської -набережної;
дозвіл № 29577-12, розповсюджувач реклами - TOB «Алего», тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), площа - 18 кв.м., Оболонський район, проспект Оболонський, 16;
дозвіл №29445-12, розповсюджувач реклами - ТОВ «Алего», тип рекламного засобу - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), площа -18 кв.м., місце розташування рекламного засобу: Святошинський район, Велика кільцева дорога/вул. Котельнікова 81-87;
3) скасувати наказ Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17 липня 2018 року № 638 «Про демонтаж рекламних засобів» в частині пунктів:
№ п/п 87, місце розташування - Оболонський району проспект Оболонський, 16, замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алего», № документу - 29577-12, тип рекламоносія - щит, що стоїть окремо (призматрон), площа - 18 кв.м., пункт порушення - п.17.2 "В" "Б";
№ п/п 89, місце розташування - Святошинський район, Велика кільцева дорога/вул. Котельнікова 81-87, замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алего», № документу - 29445-12, тип рекламоносія - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), площа - 18 кв.м., пункт порушення - п.17.2 "В", "Б";
№ п/п 96, місце розташування -Дарницький район, вул. Княжий Затон, 10 м. до Дніпровської набережної, замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алего», № документу - 28885-11-П-1, тип рекламоносія - щит, що стоїть окремо (призматрон), площа - 16 кв.м., пункт порушення - п. 17.2 "В","Б".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2021 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом зазначення підстав касаційного оскарження відповідно до підпунктів «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 27 вересня 2021 року скаржником подано обґрунтування підстав касаційного оскарження.
Касаційна скарга подана безпосередньо до Верховного Суду 06 вересня 2021 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження на підставі частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд справи у суді першої інстанції відбувався за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У зв'язку з цим, відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої та підпункти «а», «в», «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані підстави мотивує тим, що оскаржувані судові рішення винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі № 826/9746/17, постановах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 826/4604/17, від 04 червня 2019 року у справі № 826/10179/16, від 15 січня 2020 року у справі № 826/14327/16, від 17 березня 2021 року у справі № 826/9746/17.
Окрім того, скаржник зазначає, що справа містить виключну правову проблему і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Вирішенню потребує виключна правова проблема визначення початку строку продовження документів дозвільного характеру як у періоді у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, а також терміну як моменту у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення у розумінні положень статей 251 та 253 Цивільного кодексу України.
Посилання скаржника на те, що справа становить значний суспільний інтерес та виняткове значення для учасника справа, колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки вони носять загальний характер, який притаманний кожній аналогічній справі.
Твердження скаржника про те, що справа має виняткове значення, не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника якимись особливими ознаками, завдяки чому їх можна було б виокремити в окрему групу, та не свідчать про наявність заінтересованості суспільства в результатах розгляду саме цієї справи, а має суб'єктивний характер.
Також скаржник зазначає, що суд першої інстанції помилково відніс справу до категорії незначної складності, оскільки відповідно до частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України така категорія справ як визнання протиправним та скасування розпорядження дозвільного органу в частині та зобов'язання вчинити дії, тобто визнання протиправним та скасування окремих положень індивідуального акта (пункт 2 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України) та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії (пункт 4 частини першої статті 5 цього ж Кодексу) (без визнання його бездіяльності протиправною) не віднесено до категорій справ незначної складності.
При цьому, на думку скаржника, процесуальний закон допускає можливість зобов'язання суб'єкта владних повноважень на вчинення певних дій виключно у разі наявності його бездіяльності протиправною. Разом з тим, бездіяльність відповідачів у справі не була предметом оскарження. Обраного судами першої та апеляційної інстанції способу захисту прав позивача шляхом зобов'язання суб'єкта вданих повноважень вчинити дії процесуальний закон не передбачає.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року.
Наведені доводи вказують на існування обставин, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у взаємозв'язку із підпунктами «а», «г» пункту 2 частини п'ятої цієї ж статті, і є підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алего» до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування розпорядження в частині, зобов'язання вчинити дії, скасування наказу.
2. Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/17108/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алего» до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування розпорядження в частині, зобов'язання вчинити дії, скасування наказу.
3. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
4. Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя І.В. Желєзний