03 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 460/6002/20 пров. № А/857/15370/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Матковської З.М.
з участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону на окрему ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року, постановлену суддею Дорошенком Н.О. у м. Рівне в порядку письмового провадження у справі № 460/6002/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про поновлення на посаді
Позивач 11.08.2021 року звернувся до суду із заявою, в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), про визнання протиправним рішення відповідача, яке оформлене наказом № 486к від 27.07.2021 року, вчиненого на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 року прийнятого у цій справі, щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону України та зобов'язання відповідача у десятиденний строк з дня отримання окремої ухвали повідомити суд про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
18 серпня 2021 року за наслідками розгляду цієї заяви Рівненський окружний адміністративний суд прийняв окрему ухвалу, якою визнав протиправним пункт 2 наказу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 27.07.2021 року № 486к в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.
Для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленому судом порушенню закону, зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону поновити ОСОБА_1 на посаді відповідно до рішення суду від 05.07.2021 року у справі № 460/6002/20.
Зобов'язав Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону повідомити Рівненський окружний адміністративний суд про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, у строк до 18.09.2021 року.
Приймаючи цю ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав рішення суду про поновлення позивача на роботі в органах прокуратури та на посаді прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері.
Не погодившись із цією ухвалою суду, її оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить окрему ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що, оскільки позивач не проходив атестації, то позивача неможливо поновити у окружній прокуратурі, оскільки це прямо суперечить пункту 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-ІХ від 19.09.2019 року.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 року визнано протиправним та скасовано наказ військового прокурора Західного регіону України від 07.08.2020 року № 515к в частині звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону України та з органів прокуратури.
Поновлено ОСОБА_1 в органах прокуратури та на посаді прокурора Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері з 14.08.2020 року.
Зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.08.2020 року по 05.07.2021 року включно у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року та з урахуванням рішень Рівненського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року у справі № 460/7603/20 та від 10.12.2020 року у справі № 460/4351/20.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції питання судового контролю за виконанням рішення суду, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 6 статті 383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Апеляційний суд встановив те, що порядок постановлення такої ухвали визначено частинами 4, 6, 7 статті 249 КАС України, оскільки інші норми цієї статті містять підстави для винесення окремої ухвали, які не є тотожними із підставами, для постановлення ухвали про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Так, частинами 4, 6, 7 статті 249 КАС України передбачено наступне:
4. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
6. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
7. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Враховуючи наведене, на переконання апеляційного суду, при вирішенні питання про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, суд першої інстанції зобов'язаний був керуватись нормами ст. 383 КАС України та частинами 4, 6, 7 статті 249 КАС України.
Апеляційний суд встановив те, що суд першої інстанції правильно в мотивувальній частині вказав на необхідність застосування вказаних процесуальних норм до спірних правовідносин, однак зробив висновки, які не передбачені законодавством, під час розгляду питання визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Так, суд першої інстанції зобов'язаний був оцінити процес виконання судового рішення у справі про поновлення на роботі позивача, та встановити чи було законним рішення відповідача прийняте на виконання рішення суду.
При цьому іншої компетенції, суд, в межах ст. 383 КАС України, не має, а ст. 247 КАС України, визначаючи порядок прийняття рішення в порядку контролю за виконанням рішення суду, додатковими повноваженнями суд, на стадії контролю за виконанням рішення суду, не наділяє.
Апеляційний суд встановив те, що суд першої інстанції вказав, що Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону, при виконанні судового рішення шляхом видачі наказу від 27.07.2021 року № 486к, порушено положення статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 та 371 КАС України та 235 КЗпП України.
Також, суд першої інстанції визнав протиправним пункт 2 наказу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 27.07.2021 року № 486к в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, яка не передбачена рішенням суду, в порядку передбаченому ст. 383 КАС України.
У зв'язку з цим, за результатами розгляду справи, суд першої інстанції вирішив постановити окрему ухвалу про виявлені порушення закону, яку довести до відома суб'єкта владних повноважень Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону.
У той же час, ст. 383 КАС України передбачає, можливість прийняття рішення про задоволення заяви про визнання протиправними рішення вчиненого суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або про залишення такої заяви без задоволення.
Всупереч вимогам цієї статті, вищевказаних висновків суд першої інстанції не зробив.
Крім того, на стадії контролю за виконанням рішення суду, стаття 383 КАС України є самостійним механізмом захисту порушених прав особи.
Суд, визнаючи рішення дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправними, повністю відновлює порушені права позивача, скасуванням протиправного рішення, чи визнанням протиправними дій чи бездіяльності.
За умови задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, сторони повертаються в те становище, яке існувало до початку виконання рішення суду з порушенням.
Питання поновлення ОСОБА_1 вирішено судом в межах розгляду відповідної справи.
Стаття 383 КАС України, передбачаючи можливість прийняття рішення про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або про залишення такої заяви без задоволення, не передбачає повноважень суду на прийняття рішення про зобов'язання вчиняти дії, оскільки рішення з приводу вимог позивача уже прийнято.
Таким чином, суд першої інстанції безпідставно зробив висновок про необхідність зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону поновити ОСОБА_1 на посаді відповідно до рішення суду від 05.07.2021 року у справі № 460/6002/20.
Відповідно до норм чинного законодавства, виконання рішення суду є обов'язком виконавчої служби. Контроль за виконанням рішення суду здійснюється судом, тому покладення на суб'єкта владних повноважень обов'язку контролю за виконанням рішення суду у справі, в якій цей суб'єкт владних повноважень є відповідачем, є протиправним.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 317 КАС України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що суд першої інстанції, розглядаючи заяву позивача в порядку статті 383 КАС України, не врахував особливості цієї статті, та постановив окрему ухвалу, яку суд може постановити, виявивши порушення закону під час розгляду справи, а не в процесі контролю за виконанням рішення суду.
Вказані процесуальні порушення призвели до неправильного вирішення справи по суті, а саме не прийняття рішення за результатами заяви позивача (про задоволення заяви чи залишення заяви без задоволення) покладення на суб'єкта владних повноважень обов'язків, не передбачених чинним законодавством, та за межами повноважень суду на стадії контролю за виконанням рішення суду.
За наведених обставин окрему ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати.
Щодо вимог позивача про визнання протиправним рішення відповідача, яке оформлене наказом № 486к від 27.07.2021 року, вчиненого на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 року, апеляційний суд звертає увагу на наступні обставини.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Апеляційний суд встановив те, що рішення відповідача, яке оформлене наказом № 486к від 27.07.2021 року, вчинене на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 року вищевказаним вимогам відповідає.
З приводу поновлення ОСОБА_1 на посаді, яка не вказана у рішенні суду, апеляційний суд зазначає, що об'єктивна можливість поновити позивача на цій посаді була відсутня, через відсутність відповідного правового регулювання.
Тому, відповідач, враховуючи принцип пропорційності, зокрема, дотримуючись необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України) прийняв законне і обґрунтоване рішення про поновлення позивача на попередньо займаній посаді.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що 03 листопада 2021 року апеляційний суд прийняв постанову по суті спору, якою скасував рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 року та, крім іншого, зобов'язав Військову пpoкypaтуру Західного регіону України поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури та на посаді прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону України.
Таким чином, суд апеляційної інстанції підтвердив правомірність рішення відповідача під час виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність скасування судового рішення та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про визнання протиправним рішення, яка подана в порядку статті 383 КАС України.
Судові витрати понесені сторонами розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 317, 321, 325, 328, 329, 331, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону задовольнити.
Окрему ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яка подана в порядку статті 383 КАС України, відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
З. М. Матковська
Повний текст постанови складений 11.11.2021 року