11 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 308/8861/18 пров. № А/857/8199/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шевчук С.М.,
суддів Іщук Л.П., Кухтей Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Смолинця А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року (рішення ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження у м. Ужгород судом у складі головуючого судді Іванчулинець Д.В., дата складання повного тексту рішення суду не зазначена) у справі № 308/8861/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанови і приписів, суд -
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просила:
визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області № 101/1007 від 19 липня 2018 про визнання винною її у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
визнати протиправним та скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області № 106-П/1007 від 05.07.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил;
визнати протиправним та скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області № 107-П/1007 від 05.07.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.08.2018 дану адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, визнання протиправними та скасування приписів - передано на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду на підставі ч. 3 ст. 21 КАС України, згідно якої, якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.
З урахуванням положень пп. 13 п. 6 Положення Державної архітектурно - будівельної інспекції України та Положення про Управління Державної архітектурно- будівельної інспекції у Закарпатській області, затверджене наказом Державної архітектурно - будівельної інспекції України №222 від 01.10.2014 року (в редакції наказу від 12.06.2017 року №922), суд першої інстанції замінив структурний підрозділ Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області на належного відповідача - юридичну особу Державну архітектурно- будівельну інспекцію України.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На обґрунтування апеляційних вимог позивач посилається на те, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні бере до уваги посилання і твердження відповідача на певні обставини і доводи, але не здійснив їх юридичну оцінку, яким чином вони врегульовують спірні правовідносини. Зазначає, що суд посилається на закон чи інші нормативні акти, які визначають права та обов'язки сторін у спірних правовідносинах, без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм, на які посилається сторона при обґрунтуванні своїх вимог. Суд робить посилання виключно на подані відповідачем експертні дослідження з метою обґрунтування відмови у задоволенні позову та при розгляді справи взагалі не встановлював чи були порушені права, свободи чи інтереси позивача внаслідок дій відповідача. Також позивач вказує, що суд при вирішенні справи взагалі не звернув уваги на обставини щодо винесення відповідачем постанови за відсутності доказів належного позивача про дату, час та місце розгляду адміністративної справи.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. По суті заперечення на апеляційну скаргу співпадають з мотивами та висновками, здійсненими у судовому рішенні судом першої інстанції.
В судовому засіданні представник позивача Онуфрій Д.В. надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги.
Відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги у відповідності до вимог ст.124 КАС України, шляхом надіслання повідомлень засобами поштового зв'язку та на електронну пошту, зазначену даним учасником справи, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. В судове засідання відповідач не прибув, про причини неприбуття не повідомив. Клопотань про відкладення слухання справи не направляв.
ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи обставини, що розпорядженням Тячівського міського голови від 25 червня 2018 року № 81 створено комісію щодо вивчення та опрацювання скарг громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо встановлення законності будівництва громадянкою ОСОБА_1 ..
Як вбачається із акту вказаної комісії, затвердженого міським головою 27 червня 2018 року, комісією встановлено, що громадянкою ОСОБА_1 здійснюється будівництво об'єкта - магазину "Галант" з порушенням вимог земельного законодавства, а саме, самовільне будівництво на земельній ділянці комунальної власності. Згідно дозвільних документів (містобудівних умов та повідомлення про початок робіт) гр. ОСОБА_1 повинна проводити реконструкцію старого магазину добудовою. При обстеженні об'єкта, комісією встановлено, що всі конструкції старої будівлі демонтовано та проводяться підготовчі роботи по влаштуванню фундаменту для нового будівництва, що є порушенням чинного законодавства. Враховуючи вищенаведене, комісія зробила висновок, що будівництво проводиться з відхиленням проектної та дозвільної документації в частині - реконструкція/нове будівництво, згідно дозвільної документації має проводитися саме реконструкція. При виконанні підготовчих робіт на об'єкті будівництва порушено межі земельної ділянки комунальної власності без відома власника згаданої ділянки та повідомлення відповідним чином.
Відповідно до вказаного акту, комісія рекомендувала направити даний акт на адресу заявників, забудовника та Управління ДАБІ у Закарпатській області для відома та відповідного реагування та рекомендувала забудовнику призупинити будівельні роботи по об'єкту будівництва в АДРЕСА_1 до усунення вказаних порушень.
На підставі направлення в.о. начальника Управління ДАБІ у Закарпатській області від 25 червня 2018 року № 150/1007, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Закарпатській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті: реконструкція з добудовою магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами проведеної перевірки, складено акт перевірки від 05 липня 2018 року № 150/1007. Відповідно до вказаного акту вбачається, що перевіркою встановлено порушення ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", п. 3.21 ДБН А 2.2 - 3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво". Так, зокрема перевіркою встановлено, що на час проведення перевірки будівельний майданчик огороджений тимчасовим парканом, в'їзд на територію майданчика здійснюється з вул.Кошута,3 по вул. Незалежності. На самому майданчику на час проведення перевірки проведено земляні роботи для заливки фундаментів під стовпчасті монолітні залізо-бетонні колони майбутньої будівлі. При цьому під час огляду місця виконання робіт із реконструкції із добудовою майданчику "Галант", встановлено, що елементи конструкції колишньої будівлі, які визначені проектувальником як елементи реконструкції повторного використання фундаменту - на об'єкті фактично відсутні. Таким чином, на об'єкті перевірки замість будівельних робіт з реконструкції колишньої будівлі магазину "Галант" фактично виконаний її повний демонтаж і на теперішній час здійснюються будівельні роботи з нового будівництва магазину, що свідчить про виконання будівельних робіт з відхиленням від розробленої і затвердженої проектної документації.
На підставі встановлених порушень головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Закарпатській області Бобер Ю.Ю. винесено:
- припис № 106-П/1007 від 05 липня 2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм , стандартів і правил, яким позивача зобов'язано усунути виявлене правопорушення, шляхом внесення змін до проектної документації відповідно до намірів забудови будівлі та у відповідності до вимог містобудівного законодавства або привести об'єкт будівництва у відповідність розробленої та затвердженої проектної документації.
- припис № 107-П/1007 від 05 липня 2018 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким позивача зобов'язано зупинити будівельні роботи негайно, а саме з 05 липня 2018 року та не здійснювати жодних будівельних робіт до усунення виявленого правопорушення;
- протокол про адміністративне правопорушення від 05 липня 2018 року.
За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення від 05.07.2018 року, акту перевірки від 05.07.2018 року, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 05.07.2018 р. № 106-П/1007 та припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.07.2018 року № 107-П/1007, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу контролю Управління ДАБІ у Закарпатській області Буяновою С.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 19 липня 2018 року № 101/1007. Вказаною постановою визнано позивача винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладено неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.
Не погоджуючись із вказаними вище приписами, постановою відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що обставинами справи встановлено, що на об'єкті перевірки замість будівельних робіт з реконструкції колишньої будівлі магазину "Галант" фактично виконаний її демонтаж та здійснюються будівельні роботи з нового будівництва магазину, що свідчить про виконання позивачем будівельних робіт з відхиленням від розробленої і затвердженої проектної документації. Таким чином, оцінюючи в сукупності встановлені судом обставини, а також висновки судових експертів, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення, прийняті відповідачем, є обґрунтованими та не підлягають скасуванню.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про архітектурну діяльність" законодавство про архітектурну діяльність складається з Конституції України, законів України "Про основи містобудування", «Про регулювання містобудівної діяльності", «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038 - VI (далі - Закон № 3038).
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 533 (далі - Порядок № 533, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 41 Закону № 3038, п. 2 та 17 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил чи щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт.
1.Досліджуючи доводи апеляційної скарги, які стосуються визнання протиправною та скасування постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області № 101/1007 від 19 липня 2018 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.
У справі встановлено, що позивача притягнули до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 КУпАП (в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 05.07.2018 року, акту перевірки від 05.07.2018 року, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 05.07.2018 р. № 106-П/1007 та припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.07.2018 року № 107-П/1007.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ч. 1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.74 КАС України).
Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП).
Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Колегія суддів зауважує, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Аналогічний висновок, викладений у постановах Верховного Суду, зокрема, від 21 березня 2019 року у справі №489/1004/17, від 30 січня 2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 6 лютого 2020 року у справі №205/7145/16-а.
Як встановлено судом, на час розгляду справи про адміністративне правопорушення - 19.07.2018 позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, оскільки повідомлення про такий розгляд позивач отримала лише 22.08.2018, що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №8800806949227 (а.с.122 том 1).
Таким чином, посилання відповідача про те, що позивач був повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, який відбудеться 19.07.2021 є безпідставними та спростовуються вище викладеним.
Неповідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення істотно впливає на фактичну можливість особи реалізувати передбачені ст.268 КУпАП права з метою всебічного з'ясування обставин справи.
Колегія суддів зауважує, що факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Позаяк, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30 вересня 2019 у справі №591/2794/17, від 06 лютого 2020 року № 05/7145/16-а та від 21 травня 2020 року у справі №286/4145/15-а.
Водночас, колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, зміст адміністративного правопорушення полягає у виконанні позивачем будівельних робіт з реконструкції з добудовою магазину «Галант» з відхиленням від розробленої і затвердженої проектної документації.
Натомість з акту перевірки об'єкта контролю слідує, що позивач є лише замовником, а фактичне виконання будівельних робіт (генеральним проектувальником яких є ТЗОВ «Тячів Буд») здійснює підрядник- ТзОВ «ДРВП Рембудсервіс». При цьому, авторський нагляд за такими роботами здійснюється ОСОБА_4 , а технічний нагляд здійснюється ОСОБА_5 .
Відповідно до статті 858 ЦК України відповідальність за належну якість робіт та інші недоліки, які роблять їх непридатними, несе підрядник робіт.
Пунктом 5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 903 від 11 липня 2007 р. передбачено, що на осіб які здійснюють технічних нагляд покладено обов'язки відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів.
Пунктом 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 903 від 11 липня 2007 р. передбачено, що авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.
За наведених обставин, відповідач не довів належними доказами наявності вини позивача у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, адже відповідач не досліджував обставин з приводу того хто фактично виконував будівельні роботи та чи мала місце вказівка позивача на виконання будівельних робіт вказаною підрядною організацією з відхиленням від розробленого проекту.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у названій частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині судового рішення про визнання протиправною та скасування постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області № 101/1007 від 19 липня 2018 року.
2. Досліджуючи доводи апеляційної скарги, які стосуються визнання протиправними та скасування приписів Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області № 106-П/1007 від 05.07.2018 та № 107-П/1007 від 05.07.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил.
Оскаржуваними приписами позивача було зобов'язано:
усунути виявлене правопорушення, шляхом внесення змін до проектної документації відповідно до намірів забудови будівлі та у відповідності до вимог містобудівного законодавства або привести об'єкт будівництва у відповідність розробленої та затвердженої проектної документації;
зупинити будівельні роботи негайно, а саме з 05 липня 2018 року та не здійснювати жодних будівельних робіт до усунення виявленого правопорушення.
Із змісту вказаних приписів слідує, що підставою для їх прийняття слугували висновки акту № 150/1007 від 05.07.2018 року про результати позапланової перевірки на об'єкті реконструкції з добудовою магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_1 (замовник ОСОБА_1 ).
Як вже встановлено, судом за результатами позапланової перевірки на об'єкті: реконструкція з добудовою магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_1 (замовник ОСОБА_1 ) встановлено, що на об'єкті перевірки, замість будівельних робіт з реконструкції колишньої будівлі магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " фактично виконано її повний демонтаж та здійснюються будівельні роботи з нового будівництва магазину.
Окрім того, судом встановлено що з метою оцінки технічного стану для розроблення відповідних рекомендацій щодо можливості проведення реконструкції (суть якої полягає проведенні прибудови та надбудови другого, третього та мансардного поверхів), ФОП ОСОБА_6 за замовленням позивача (а с. 190-194 т. 3) здійснено обстеження технічного стану нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого складено акт обстеження (а.с. 190-194 т. 3).
За даними вказаного акту обстеження нежитлова будівля літера Б за адресою: АДРЕСА_1 є одноповерховою будівлею прямокутної форми в плані розміром 10,30м х 10,45м, висотою 3,0 м., загальною площею 77,0кв.м., збудованою в 1954 році, фундамент стрічковий бутобетонний товщиною -70 см., глибиною залягання 1,0 м.
Дослідивши робочий проект по об'єкту «Реконструкція з добудовою магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 », розроблений ТзОВ «Тячів -Буд» (генеральний проектувальник), головний архітектор проекту ОСОБА_4 (а.с. 250 т. 3), разом з пояснювальною (8 аркуш) та графічною частиною (арк3) колегією суддів встановлено, що пункт 4.2 «Конструктивні рішення» передбачає конструктивну схему будівлі магазину - жорстку, з повного залізобетонного каркасу, яким служать рами в поперечному і повздовжньому напрямку. Конструкція будівлі має бути вирішена по жорсткій конструктивній схемі для будівництва на ділянці з сейсмічністю 7 балів. Зовнішні та внутрішні стіни запроектовані з газобетонних блоків. Фундаменти під колони - стовпчасті монолітні залізобетонні. Фундаменти під стіни- стрічкові монолітні залізобетонні (бетон класу С 25/30).
Площа забудови земельної ділянки об'єкта контролю за даними вказаного робочого проекту реконструкції має становити 218,5 м.кв., загальна площа такого будівництва має становити 728,24 м.кв., в той час як площа забудови старої будівлі, яка підлягала реконструкції становила 107,64 м.кв., а загальна її площа становила 77 кв.м.
Також у пункті 4.2 «Конструктивні рішення», розділу 4 Архітектурно- планувальні та конструктивні рішення зазначено, що перебудова введеного в експлуатацію об'єкту будівництва, передбачає зміну його геометричних розмірів, основних техніко- економічних показників, підвищення умов експлуатації. Реконструкція передбачає посилення існуючих фундаментів залізобетонними монолітними колонами та використання частини конструкції фундаментів старої будівлі.
Відповідно до експертного звіту, затвердженого Директором філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Закарпатській області від 15.09.2017 року № 07-1048-17 щодо розгляду проектної документації «Реконструкція з добудовою магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 » (а.с. 211-212 т.3), робочим проектом передбачено демонтаж існуючої будівлі та будівництво нової. Конструктивну схему існуючої будівлі складають- несучі стіни із цегляної кладки (згідно акту технічного обстеження). Конструктивну схему нової будівлі складає залізобетонний каркас із несучим стіновим заповненням. Фундаменти - стрічкові та стовпчасті монолітні залізобетонні.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 72 КАС України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Згідно з ч. 2 ст. 101 КАС України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до ч. 3 ст. 101 КАС України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи (ч. 4 ст. 101 КАС України).
Згідно з ч. 5 ст. 101 КАС України суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
Відповідно до ч. 6 ст. 101 КАС України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
Згідно з ч. 7 ст. 101 КАС України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства (ч. 2 ст. 104 КАС України).
Відповідно до ч. 6 ст. 104 КАС України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Так, представником позивача надано суду висновок експертного дослідження № 356/08-18 проведеного судовим експертом Колчар В.Д. за зверненням позивача.
Однак, суд дослідивши, наданий представником позивача висновок експертного дослідження № 356/08-18, встановив, що він не відповідає вимогам ст. 104 КАС України, оскільки в ньому не зазначено про те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність та не зазначено, що такий висновок підготовлено для подання до суду.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказаний висновок експертного дослідження, не може вважатися належним та допустимим доказом, в розумінні вимог КАС України, у зв'язку з чим не бере його до уваги.
Разом з тим, судом, в межах даної адміністративної справи, за клопотанням відповідача призначалася судова будівельно-технічна експертиза.
Відповідно до висновку судового експерта Туряниці І.А. № 22-11/19, складеного 09 листопада 2019 року встановлено, що частина фундаментів попередньої будівлі (нижче відмітки поверхні землі) збережена (тобто збережено всі фундаменти нижче відмітки поверхні землі під стінами західного фасаду будівлі, які не знаходяться в місцях влаштування стовпчастих фундаментів. Час мурування фундаментів відповідає часу будівництва будівлі - 1954 рік. Фрагменти фундаментів попередньої будівлі частково оголені і доступні для огляду в місцях влаштування стовпчастих фундаментів по периметру (під західним фасадом будівлі). Проектом реконструкції досліджуваного об'єкту передбачено збереження частини фундаментів попередньої будівлі та їх використання в реконструйованій будівлі під несучі зовнішні стіни (відповідь на питання № 1).
На день обстеження досліджуваного об'єкту повністю демонтована надземна частина попередньої будівлі та розпочато роботу по влаштуванню стовбчастих фундаментів. На цьому етапі роботи на об'єкті зупинені. Виконані роботи по реконструкції досліджуваного об'єкту відповідають проектній документації та вимогам нормативних актів у сфері будівництва (відповідь на питання № 2).
Щодо питання № 3 (який вид будівництва фактично виконується на об'єкті) судовий експерт Туряниця І.А. зазначає, що проектною документацією на об'єкт "Реконструкція з добудовою магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в АДРЕСА_1 передбачена реконструкція з добудовою 1-поверхвової будівлі магазину. Робочим проектом передбачено демонтаж існуючої будівлі та будівництво нової чотириповерхової будівлі із загальними розмірами в плані в осях 23,20 м х 10,05 м. Експертом зроблено висновок, що в даному випадку, на досліджуваному об'єкті запроектовано і фактично виконується реконструкція будівлі магазину "Галант" з добудовою.
Відповідачем було надано суду висновок експерта Павлич О.В. за результатами проведеної судової будівельно-експертної експертизи від 10 грудня 2019 року № 0010/2019.
Відповідно до висновку судового експерта Павлич О.В. № 0010/2019, складеного 10 грудня 2019 року встановлено, що на місці проведення будівельних робіт наявні фрагментальні залишки фундаментів 1954 р., які влаштовані з бутобетону (відповідь на питання № 1).
Отже, виходячи з вищенаведеного, та тих факторів, що для даної будівлі необхідне зведення нових залізобетонних фундаментів, то дане будівництво класифікується як - нове будівництво (відповідь на питання № 2).
Дане будівництво не являється реконструкцією, а є новим будівництвом відтак фактичне будівництво не відповідає проектній документації в частині назви реконструкція/нове будівництво. Щодо відповідності нормативно - правовим актам у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, тощо), то дане будівництво не відповідає передбаченим ДБН 360-92**. Планування і забудова міських і сільських поселень протипожежним розривам, які повинні становити не менше 6 м. (відповідь на питання № 3).
Отже, протипожежна відстань між колонами будівлі за адресою: в АДРЕСА_1 , та будівлею за адресою: в АДРЕСА_2 , у відповідності до вимог ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень» Додаток 3.1 не дотримана (відповідь на питання № 4).
Щодо питання № 5 судовий експерт Павлич О.В. зазначає, що будівництво магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ведеться зблоковано до будівлі військкомату, тобто його завершення призведе до повного замурування вікон військкомату. Крім того в разі відступлення від будівлі військкомату слід дотримуватися протипожежних розривів які складають не менше 6 м.
Також, відповідачем було надано висновок експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Малетича І.В. за результатами проведеної судової будівельно - технічної експертизи по заяві представника Державної архітектурно-будівельної інспекції України Бобра Ю.Ю. в рамках адміністративної справи № 308/8861/18 від 06 березня 2020 року № 761.
Відповідно до висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Малетича І.В. № 761, складеного 06 березня 2020 року встановлено, що на території земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ведеться нове будівництво (відповідь на питання № 1).
При будівництві, яке ведеться на території земельної ділянки за адресою: в АДРЕСА_1 , не використовуються конструктивні елементи «старої» будівлі (відповідь на питання № 2).
На земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , наявні два окремих фрагменти залишків будівельних матеріалів, з яких могли бути виконані фундаменти «старої» будівлі (відповідь на питання № 3).
Залишки будівельних матеріалів, з яких могли бути виконані фундаменти «старої» будівлі, не можуть бути використані в процесі реконструкції з добудовою магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 тому, що проектом передбачено будівництво монолітного залізобетонного стовбчастого та стрічкового фундаментів які конструктивно не можуть бути поєднані з залишками бутових будівельних матеріалів (відповідь на питання № 4).
Щодо питання № 5 судовий експерт Малетич І.В. зазначає, що розташування об'єкту «Реконструкція з добудовою магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 не відповідає вимогам пункту 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій».
Враховуючи та дослідивши вищенаведені висновки експертів, матеріали справи, беручи до уваги об'єм та повноту досліджень, проведених судовими експертами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що висновки судових експертів Павлич О.В. та Малетич І.В. є обґрунтованими та погоджується з такими, з огляду на наступне.
Відповідно до визначень, наведених у розділі 3 "Терміни та визначення понять" Державних будівельних норм України "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт. ДБН В.3.2.-2-2009", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 22 липня 2009 року № 295 (далі - ДБН В.3.2.-2-2009) реконструкція житлового будинку - перебудова житлового будинку з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості житлових квартир, загальної і житлової площі тощо у зв'язку зі зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників.
Відповідно до п. 3.21 Державних будівельних норм України "Склад та зміст проектної документації на будівництво. ДБН А.2.2-3-2014", затверджених наказом Мінрегіону України від 04 червня 2014 року № 163 (далі - ДБН А.2.2-3-2014) реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Відповідно до п. 3.11 ДБН А.2.2-3-2014 нове будівництво - будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об'єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об'єктів незавершеного будівництва.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, будівництво чотириповерхової будівлі повинно вестися на стрічкових монолітних залізобетонних фундаментах та фундаментах під колони.
На об'єкті будівництва наявні залишки бутобетонного фундаменту, однак проектом не передбачено будівництво на бутобетонних фундаментах, а влаштовані фундаменти під колони, не являються підсиленням бутобетонного фундаменту так як вони є окремо стоячими. Фактично наявна суперечність проекту самому собі, так як ним передбачено, що фундаменти під стіни залізобетонні, тоді як в ньому же зазначено використання старих фундаментів які є бутобетонними.
Крім того, відповідно до визначення поняття реконструкція, це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин.
Тобто визначенням вказано, що зберіганню підлягають і несучі, і огороджувальні конструкції. В даному випадку, суд погоджується з висновком експерта ОСОБА_7 , що не залишилося ні огороджувальних конструкцій, так як надземна частина будівлі знесена, ні несучих, оскільки бутобетонний фундамент за своїми характеристиками, а також у відповідності до проекту, де вказано, що будівля має бути на залізобетонних фундаментах, не може виконувати свою основну функцію, як несуча конструкція, а саме нести навантаження від чотириповерхової будівлі, причиною цього, як вже було зазначено, є невідповідність фундаменту проектній документації.
Разом з тим, експертом Туряниця І.А. надано висновок, що візуальним обстеженням об'єкту дослідження на місці виявлено, що надземна частина старої будівлі повністю демонтована, розпочато роботи по влаштуванню монолітних стовпчастих фундаментів майбутнього залізобетонного каркасу по периметру та в середині проектованої будівлі.
При цьому у дослідницькій частині висновку експерт ОСОБА_8 посилається виключно на дослідження частини фундаментів попередньої будівлі, які знаходяться нижче поверхні землі (тобто збережено всі фундаменти нижче відмітки поверхні землі під стінами західного фасаду будівлі).
Однак, посилання на те, яким чином експерт дослідив ці конструкції фундаменту по влаштуванню всієї конструкції, де передбачено проведення робіт по реконструкції, експерт не навів, що викликає сумнів у їх об'єктивному та повному дослідженні.
Разом з тим, експерт Туряниця І.А., вказує на те, що час мурування фундаментів відповідає 1954 році, однак не описує ознаки давності, не обґрунтовує встановлення давності існуючих фундаментів їх конструктивної особливості та матеріалів їх виготовлення, посилання на порівняння з іншими наявними конструкціями влаштування фундаментів, відсутність картографічних матеріалів із зазначенням чіткого місця розташування попередньої будівлі, а також відсутня інформація залишки яких саме фундаментів збережені відповідно до наданого висновку бетонні, бутобетонні, монолітні, залізобетонні, яким шляхом встановлено рік мурування фундаментів а саме 1954 рік із застосуванням якого обладнання.
Крім того, у вказаному висновку, судовий експерт Туряниця І.А., посилається на експертний звіт ДП «Укрдержбудекспертиза» щодо розгляду проектної документації в частині міцності, надійності, довговічності об'єкта будівництва за адресою: в АДРЕСА_1 , в якому чітко зазначено, що робочим проектом передбачено демонтаж існуючої будівлі та будівництво нової. Нова будівля - чотирьохповерхова будівля прямокутної форми в плані із загальними розмірами в осях 22,30*10,05 м, а фундаменти - стрічкові та стовпчасті монолітні залізобетонні (бетон класу С20/25, арматура класу А 240С, А 400С).
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість твердження експерта Туряниця І.А. про те, що об'єкт будується з дотриманням державних будівельних норм, стандартів і правил. Експерт залишив поза увагою те, що в частині протипожежних розривів стосовно сусідніх будівель недотримано вимоги ДБН 360-92**.
А саме, якщо таке будівництво би здійснювалось то в частині добудови - будівництво повинно було здійснюватися у відповідності до вимог ДБН 360-92**, тобто на відстані 6 м., а не близько 2,0 м. (будівля зліва № 41 - 43 - торговий центр), а щодо будівлі райвійськкомату, то відповідно до містобудівних умов і обмежень, якщо стіна будівлі, розміщеної навпроти іншої будівлі є протипожежною - будівництво повинно здійснюватися на відстані не менше 1 м. В даному випадку на будівлі райвійськкомату є віконні прорізи і тут повинні бути застосовані загальні вимоги ДБН, а саме будівництво на відстані 6 м.
Крім того, ні у висновках, ні в дослідницькій частині не зазначено в чому саме та в якій частині проведені будівельні роботи відповідають проектній документації, в чому полягає їх відповідність.
Також, у відповіді на питання № 3 експерт ОСОБА_8 дійшов висновку про те, що проектною документацією на об'єкт «Реконструкція з добудовою магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 » передбачена реконструкція з добудовою одноповерхової будівлі магазину. Робочим проектом передбачено демонтаж існуючої будівлі та будівництво нової чотириповерхової будівлі із загальними розмірами в плані в осях 23,20 м. х 10,05 м. В даному випадку на досліджуваному об'єкті запроектовано і фактично виконується реконструкція будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з добудовою.
Однак, ні в цьому висновку, ні в дослідницькій частині не міститься посилання на те, яким чином експерт встановив, що реконструкція передбачає демонтаж існуючої будівлі та будівництво нової будівлі.
Відповідно до ст. 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції правомірно не взято до уваги висновок судового експерта Туряниця І.А. № 22-11/19 від 09 листопада 2019 року.
Крім того, судом підставно не взято до уваги поданий представником позивача, висновок експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 29 листопада 2019 року № 15/35 у кримінальному провадженні за № 42019070000000112, з огляду на наступне.
Зокрема, судом встановлено, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 липня 2019 року призначено судову будівельно-технічну експертизу у кримінальному провадженні № 42019070000000112.
Відповідно до ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Таким чином, оцінка висновку експерта від 29 листопада 2019 року в кримінальному провадженні № 42019070000000112 як доказу, має бути надана під час розгляду кримінальної справи.
В той же час, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відтак, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, висновок експерта не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.
Разом з тим, станом на час розгляду даної справи в суді, інформація стосовно винесення вироку в кримінальному провадженні № 42019070000000112 відсутня.
Таким чином, оцінюючи в сукупності встановлені судом обставини, а також висновки судових експертів, суд першої інстанції прийшов правомірного висновку, що оскаржувані рішення, прийняті відповідачем, є обґрунтованими та не підлягають скасуванню.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування приписів Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області № 106-П/1007 від 05.07.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил та № 107-П/1007 від 05.07.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил.
Доводи апеляційної скарги у названій частині позовних вимог стосовно того, що суд першої інстанції не здійснив юридичної оцінки обставинам справи, є безпідставними, оскільки скаржником не конкретизовано яким обставинам справи судом не надана оцінка. Жодних інших доводів чи посилань, крім загальних посилань, апеляційна скарга не містить.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не в повній мірі відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Судом також встановлено, що позивач віднесена до кола осіб, які мають пільги у сплаті судового збору (а.с.11 т.1).
Керуючись ст. 308, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року у справі № 308/8861/18 скасувати в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання протиправною та скасування постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області № 101/1007 від 19 липня 2018 року.
Ухвалити у вказаній частині постанову, якою визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області № 101/1007 від 19 липня 2018 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
У решті рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Л. П. Іщук
Р. В. Кухтей
Повне судове рішення складено 11 листопада 2021 року.