09 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 300/3587/21 пров. № А/857/14864/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді Ніколіна В.В.
суддів Гінди О.М., Пліша М.А.
за участі секретаря судового засідання Рибачука А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року (суддя - Остап'юк С.В., м. Івано-Франківськ) про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 у липні 2021 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області, у якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача "Про поділ земельної ділянки комунальної власності" за №461-7/2021 від 27.05.2021.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення адміністративного позову : шляхом заборони Городенківській міській раді вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки загальною площею 14,6069 га, кадастровий номер 26216101100:01:001:0309.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, а також наявністю очевидних ознак протиправності рішення, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав та інтересів позивачів, таким рішенням, дією та бездіяльністю.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року заяву про забезпечення адміністративного позову задоволено. Зупинено дію рішення Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області "Про поділ земельної ділянки комунальної власності" за №461-7/2021 від 27.05.2021, до набрання судовим рішенням в даній справі законної сили.
Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив відповідач, який із покликанням на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати таку ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що заявлене клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення, яке є предметом судового оскарження, є фактичним вирішенням справи без її розгляду по суті, що суперечить принципам адміністративного судочинства, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України. Крім того, спірним рішенням міської ради, не вирішується питання про передачу земельної ділянки позивачу чи іншим особам, тому доводи позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача є безпідставними.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому покликається на правильність висновку суду першої інстанції щодо задоволення заяви про забезпечення позову, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Третя особа процесуальним правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористалася, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки вважав, що невжиття заходів забезпечення позову у вказаний позивачем спосіб може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.
За змістом статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем (заявником) на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Частиною другою статті 151 КАС України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Окрім цього, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізм, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» зазначено, що суд, при розгляді заяв про забезпечення позову має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, така обґрунтована тим, що рішення Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області "Про поділ земельної ділянки комунальної власності" за №461-7/2021 від 27.05.2021 має очевидний протиправний характер, що на думку заявника, є достатньою підставою для забезпечення позову шляхом заборони Городенківській міській раді вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки загальною площею 14,6069 га, кадастровий номер 26216101100:01:001:0309.
Разом з тим, у заяві про забезпечення позову не доведено та документально не підтверджено існування обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у разі забезпечення позову, суд повинен надати висновок щодо правомірності оскаржуваного рішення Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області "Про поділ земельної ділянки комунальної власності" за №461-7/2021 від 27.05.2021, однак у межах вирішення питання про забезпечення позову судом не може надаватися оцінка оскаржуваного рішення, оскільки встановлення очевидності ознак його протиправності без розгляду справи по суті є неприпустимим.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову може свідчити про передчасний висновок суду про протиправність спірного рішення, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.
Відтак, аналізуючи наведені позивачем обставини про вжиття заходів забезпечення позову колегією суддів не встановлено підстав, передбачених статтею 150 КАС України, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення потрібно буде значних зусиль часу та витрат.
Посилання, без належного обґрунтування, на те, що не вжиття обраних заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист прав позивача та поновлення прав позивача буде неможливим, нічим не підтверджене, не є достатнім обґрунтуванням даної заяви, та не може свідчити про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову в майбутньому може призвести до неможливості поновлення прав позивача.
За наслідками розгляду заяви про забезпечення позову, оцінки доводів та аргументів заявника та наданих ним доказів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки відсутні належні та допустимі докази, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду; а також відсутні докази очевидних ознак протиправності поведінки відповідача у спірних правовідносинах.
У зв'язку з наведеним, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність правових підстав, передбачених статтею 150 КАС України, для задоволення заяви про забезпечення позову.
За таких обставин, оцінивши зібрані докази у сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги відповідача є підставними і обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення питання, неправильно застосовано норми процесуального права, відтак оскаржувана ухвала суду відповідно до вимог статті 317 КАС України підлягає скасуванню з одночасним прийняттям постанови про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову з наведених вище підстав.
Керуючись ч.3 ст.243, ст. 308, 310, 312, 317, 321, 322, 325, 328КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області задовольнити.
Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року про забезпечення позову у справі №300/3587/21 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 11 листопада 2021 року