Номер провадження 22-ц/821/1836/21Головуючий по 1 інстанції
Справа №712/10269/20 Категорія: 304090000 Романенко В. А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
10 листопада 2021 року м. Черкаси
Колегія суддів Черкаського апеляційного суду у складі суддів:
Гончар Н.І., Вініченка Б.Б., Фетісової Т.Л.
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство «Універсал Банк»;
відповідач - ОСОБА_1 ;
особа, що подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ;
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 червня 2021 року у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В жовтні 2020 року АТ «Універсал Банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги обґрунтовували тим, що в жовтні 2017 року позивачем запущено новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.
Особливістю вказаного проекту є той факт, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорту та РНОКПП у мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом.
Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення.
09 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 09 червня 2018 року.
Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір, та зобов'язується виконувати його умови.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 100 000 грн., з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом понад встановлені строки у розмірі 6,4% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом.
Банк свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.
У зв'язку із порушенням зобов'язань за кредитним договором, станом на 17 липня 2020 року відповідач має заборгованість в сумі - 41721,62 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 34394,90 грн.; загальний залишок заборгованості за відсотками - 0,00 грн.; заборгованість за пенею та комісією 7326,72 грн.
Просив суд стягнути з відповідача на користь АТ ««Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг у розмірі 41721,62 грн.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 червня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за простроченим тілом кредиту за договором про надання банківських послуг «Monobank» в сумі 34394,90 грн. Вирішено питання судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» неповернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, просив рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 червня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Стягнути з АТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3153 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилався на те, що наданий позивачем такий доказ, як Анкета-заява до договору про надання банківських послуг є неналежним в силу ст. 77 ЦПК України.
Зі змісту зазначеної анкети-заяви, окрім як її назви та даних про особу відповідача, неможливо будь-що прочитати через низьку якість документу. А тому не можна стверджувати та є не доведеним факт приєднання відповідачем до будь-якого договору, у тому числі на який посилається позивач. Факт підписання будь-яких Анкет - заяв про приєднання до договору позивача про надання банківських послуг відповідач заперечує.
Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» не можна вважати достовірними доказами, оскільки в наданому відповідачу примірнику у реквізиті «Затверджено» не міститься підпису уповноваженої особи, як і не містить підпису в кінці документу про засвідчення факту його складання та достовірності.
Вищевказаними Умовами і правилами жодним чином не підтверджується, що саме в такій редакції вони діяли 09 червня 2018 року тобто станом на дату нібито приєднання відповідача до договору.
При цьому будь-якого підпису відповідача про ознайомлення з ними дані Умови та правила не містять.
Вважає, що розрахунок заборгованості за договором №б/н від 09 червня 2018 року не може бути доказом, оскільки не ґрунтується на первинних документах на яких засвідчено факт надання кредитних коштів, факти та дати їх використання, факти та дати погашення заборгованості. Лише за наявності первинних документів вказаним розрахунком можна обґрунтовувати суму заборгованості.
Крім того, апелянт зазначає, що позивач не подавав разом з позовною заявою докази по справі, а об'єктивні причини пропуску строку подання доказів не зазначив, тобто порушив процесуальний порядок подання доказів до суду.
26 лютого 2021 року відповідач був ознайомлений з матеріалами справи з яких вбачається, що позивачем подано клопотання про приєднання доказів від 19 січня 2021 року, яке отримане було судом 25 січня 2021 року. Відповідно до даного клопотання було приєднано докази: виписка позичальника за договором про надання банківських послуг «Monobank»; копія довіреності представника; докази направлення відповідачу.
Однак відповідачу копії даного клопотання та доданих до нього доказів не надходило, а тому дані докази не слід брати до уваги.
Вважає, що подання інших доказів після подачі позовної заяви не відповідає вимогам закону, зокрема ст. 83 ЦПК України.
Позивач на підтвердження заборгованості відповідача не надав первинних документів, які б достовірно підтверджували борг відповідача, а суд першої інстанції цього не врахував.
27 вересня 2021 року АТ «Універсал Банк» надіслав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що доводи викладені в апеляційній скарзі необґрунтовані, а рішення суду першої інстанції є законним.
Суть вимог апеляційної скарги зводиться до повного неприйняття доказів наданих позивачем та відмови в позові, оскільки вони не були надані з позовною заявою. Не зважаючи на те, що законом гарантовано сторонам право подання доказів з відзивом, відповіддю на відзив, запереченнями, відповідач по суті вказує, що суд має приймати доводи надані з відзивом та не сприймати аргументи та докази надані з відповіддю на відзив. Апелянт фактично вказує на необхідність порушення принципу рівності та змагальності сторін.
Надання доказів з позовною заявою, відзивом, запереченнями та подальше дослідження їх судом є передумовою для виконання вимог ст. 263 ЦПК України.
Статтею 351 ЦПК України встановлено, що судами апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд в межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що в жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
09 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 09 червня 2018 року.
09 червня 2018 року між ПАТ «Універсал Банк» та відповідачем укладено договір, відповідно до якого відповідачу надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 100 000 грн., з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (38,4% річних), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом понад встановлені строки у розмірі 6,4% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом (76,8% річних).
До кредитного договору Банк надав розрахунок заборгованості за кредитним договором, копію анкети-заяви позичальника, Умови і Правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 17 липня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 становить 41721,62 грн., яка складається з: - 34394,90 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); - 0,00 грн. - загальний залишок заборгованості за відсотками; - 7326,72 грн. - заборгованість за пенею та комісією.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за пенею та комісією.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку заборгованості за договором від 09 червня 2018 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «monobank» та Витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в Універсал Банку ресурс: Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://www.monobank.ua/terms як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету -заяву про приєднання до Умов та правил обслуговування фізичних осіб в Універсал Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо неустойки (пені, комісії), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Такі висновки відповідають позиції Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за пенею та комісією, оскільки умовами анкети-заяви, підписаної відповідачем виконання такого виду зобов'язання відповідачем не передбачено.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк», відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та комісії, надані позивачем Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
За таких міркувань, неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України.
Однак, враховуючи, що банківською випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 , а також розрахунком заборгованості підтверджено факт отримання та використання кредитних коштів, то у зв'язку з тим, що такі кошти добровільно не повернуті АТ «Універсал Банк», суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь банку лише тіла кредиту, оскільки позивачем доведено використання позичальником кредитних коштів та невиконання обов'язку щодо їх повернення кредитору.
Доводи апелянта в своїй апеляційній скарзі про те, що Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» не можна вважати достовірними доказами, оскільки в наданому відповідачу примірнику у реквізиті «Затверджено» не міститься підпису уповноваженої особи, як і не містить підпису в кінці документу про засвідчення факту його складання та достовірності, є безпідставним та не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки районним судом в своєму рішенні уже було зазначено, що оскільки позивач не надав підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, тому надані позивачем Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Доводи апелянта про те, що позивач не подавав разом з позовною заявою докази по справі, а об'єктивні причини пропуску строку подання доказів не зазначив, тобто порушив процесуальний порядок подання доказів до суду також не заслуговують на увагу, оскільки не надання тих чи інших доказів з позовною заявою та надання їх з відповіддю на відзив, не є порушенням норм процесуального права. Надання доказів з позовною заявою, з відзивом, з відповіддю на відзив, з запереченням передбачено нормами ЦПК України та є підґрунтям для виконання вимог ст. 263 ЦПК України для з'ясування усіх обставин справи.
Згідно ч. 3,4 ст. 179 ЦПК України, до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п'ятою статті 178 цього Кодексу. Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Доводи в апеляційній скарзі про те, що позивач на підтвердження заборгованості відповідача не надав первинних документів, які б достовірно підтверджували борг відповідача, не можуть бути прийняті до уваги виходячи з наступного.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
В матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості та виписка по особовому рахунку ОСОБА_1 , яка є належним та допустимим доказом у справі так як підтверджує рух коштів по рахунку, містить записи про операції, здійснені протягом операційного дня та є підтвердженням виконаних за день операцій. (а.с. 57-70)
Таким чином, наданий банком розрахунок та виписка по особовому рахунку позичальника, підтверджують заборгованість за договором надання банківських послуг, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.
Інші доводи наведені в обгрунтування апеляційної скарги суттєвими не являються та не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони не підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 червня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Судді