Номер провадження 22-ц/821/1893/21Головуючий по 1 інстанції
Справа №711/1338/21 Категорія: Казидуб О. Г.
Доповідач в апеляційній інстанції
Бондаренко С. І.
11 листопада 2021 року : Черкаський апеляційний суд в складі:
суддів Бондаренка С. І., Новікова О.М., Сіренка Ю.В.
за участю секретаря Любченко Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 серпня 2021 року, ухвалене в складі судді Казидуб О.Г., у справі за позовом Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Черкаська міська рада про захист честі, гідності та ділової репутації, повний текст рішення складений 13 серпня 2021 року, -
У березні 2021 року Політична партія «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Черкаська міська рада про захист честі, гідності та ділової репутації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 січня 2021 року відповідачем зареєстрована електронна петиція № Че/1395-еп., яка оприлюднена і поширена на офіційному порталі Черкаської міської ради за посиланням: http://rada.ck.ua/petitions/web/1395?fbclid=IwAR3RC-431yCRHin
as7IbQEDOtZqqAengq6LPkDU62PKv3KhGdqsXPkp-A.
У зазначеній петиції її ініціатор ОСОБА_1 заявляє: «Цією петицією ми, громада міста Черкаси, просимо депутатів Черкаської міської ради звернутись до Міністерства Юстиції України з вимогою заборонити політичну партію «Опозиційна платформа «За Життя». Підставою звернення вбачаємо проросійську позицію даного суб'єкту в умовах війни з Росією. Голова політичної партії «ОПЗЖ» Віктор Медведчук всупереч українському законодавству і моральним принципам, під час війни неодноразово здійснював публічні поїздки до очільника країни-агресора ОСОБА_2 , крім того перебуває з останнім в родинних зв'язках, а саме є кумом Президента Російської Федерації. Риторика представництва партії нагадує риторику «Єдиної Росії». З огляду на наявне, - ми маємо щиру впевненість в тому, що політичний проект «ОПЗЖ» є п'ятою колоною в Україні і діє задля підриву Державності, Суверенітету, Незалежності України і інших принципів Української Конституції».
Електронна петиція відповідача містить інформацію, яка не відповідає дійсності, наносить шкоду честі, гідності і діловій репутації позивача.
Висловлювання відповідача, яке міститься в електронній петиції, а саме: «політичний проект «ОПЗЖ» є п'ятою колоною в Україні і діє задля підриву Державності, Суверенітету, Незалежності України і інших принципів Української Конституції» є нічим іншим як звинуваченням позивача та представників партії у скоєнні злочинних дій на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності та державної безпеки України, відповідальність за які передбачена статтями 109-111 Кримінального кодексу України.
Згідно статті 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Усі об'єднання громадян рівні перед законом.
Партія є юридичною особою, створеною відповідно до чинного законодавства України, основним видом діяльності якої є діяльність політичних організацій, що підтверджується відомостями із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На позачергових виборах до Верховної Ради України у 2019 році партія та її передвиборна програма отримала підтримку 13,05% голосів виборців, що складає близько 2 мільйонів голосів активних громадян України. Волевиявлення виборців гарантоване Конституцією України та законами України.
Ігноруючи приписи Конституції України та чинного законодавства України щодо недопустимості приниження ділової репутації позивача, відповідач вдався до поширення негативної, недостовірної інформації, яка порушує особисті немайнові права: принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.
Інформація, поширена відповідачем, вводить в оману невизначене коло споживачів недостовірної інформації щодо суспільно-політичної діяльності, яку здійснює позивач, як учасник громадсько-політичних відносин.
Поширенням недостовірної інформації відповідач безпідставно звинуватив представників Партії в діях, спрямованих на знищення Української держави. Дані звинувачення в посяганні партією та/або її представниками на територіальну цілісність держави однозначно формує негативне уявлення у громадян про нібито неправомірні дії позивача.
Електронна петиція набрала достатню кількість голосів підтримки для її розгляду на сесії Черкаської міської ради.
У зв'язку із затвердженням рішенням Черкаської міської ради від 12 грудня 2017 року № 2-2824 Статуту територіальної громади м. Черкаси в новій редакції, рішенням Черкаської міської ради від 28 січня 2016 року №2-143 було затверджено Порядок розгляду електронної петиції до міської ради.
Як стало відомо, 25 лютого 2021 року о 10.00 на четвертій сесії Черкаської міської ради предметом обговорення буде розгляд електронної петиції Відповідача.
Пунктом 1 Порядку встановлено, що електронна петиція, що надійшла до міської ради, розглядається за умови збору на її підтримку не менше 250 підписів громадян протягом не більше одного місяця зі дня її оприлюднення. Згідно із частиною четвертою статті 23-1 Закону України «Про звернення громадян», відповідальність за зміст електронної петиції несе її автор (ініціатор).
У відповідності до п. 3 Порядку, забезпечення розгляду електронної петиції покладається на міського голову, який повинен вжити заходів щодо організації розгляду порушених в електронній петиції питань (п. 5 Порядку). Дотримання пунктів Порядку розгляду визначає створення робочої групи для опрацювання порушених в електронній петиції питань із залученням до складу такої експертів, фахівців та інших осіб. Особа або підрозділ, визначений відповідальним за організацію роботи з розгляду порушених в електронній петиції питань, вживає заходів стосовно залучення до опрацювання порушених в електронній петиції питань консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, забезпечує підготовку та подання пропозицій щодо підтримки або не підтримки електронної петиції, (п.6 Порядку). За результатами розгляду формуються пропозиції й рекомендації з цього питання для подальшого розгляду петиції на найближчій черговій сесії міської ради.
Проектом рішення Черкаської міської ради №153-9-рд із пояснювальною запискою директора департаменту управління справами та юридичного забезпечення Ю.Г. Гончара, передбачається підтримка електронної петиції відповідача з одночасним зверненням Черкаської міської ради до Міністерства юстиції України щодо здійснення дій необхідних для заборони політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ».
Судячи зі змісту проекту рішення Черкаської міської ради та пояснювальної записки до неї, третьою особою було порушено встановлену процедуру розгляду електронних петицій, що передбачена Порядком. Електронна петиція, зібравши необхідну кількість підписів, минаючи етап розгляду електронної петиції без надання відповідних висновків й рекомендацій, передана на розгляд на найближчій черговій сесії Черкаської міської ради.
Таким чином, факт поширення негативної, недостовірної інформації про позивача більш ніж одній особі (користувачам мережі Інтернет) у електронній петиції призвів до процедури її розгляду органом місцевого самоврядування.
Інформація поширена відповідачем в електронній петиції не може бути визначена оціночними судженнями, так як містить конкретну недостовірну інформацію відносно Партії та носить стверджувальний характер.
Інформація поширена відповідачем є недостовірною, оскільки у відповідача відсутні докази на її підтвердження.
Дії відповідача ОСОБА_1 щодо поширення неправдивої інформації органу місцевого самоврядування направлені на перешкоджання законній діяльності політичної партії.
На підставі викладеного позивач просив суд визнати недостовірною інформацію про політичну партію «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ», поширену ОСОБА_1 26 січня 2021 року у електронній петиції № Че/1395-еп., яка була оприлюднена на офіційному порталі Черкаської міської ради за посиланням: http://rada.ck.ua/petitions/web/1395?fbclid=IwAR3RC-431yCRHin-as7IbQEDOtZqqAengq6LPkDU62PKv3KhGdqsXPkp-A, а саме: «політичний проект «ОПЗЖ» є п'ятою колоною в Україні і діє задля підриву Державності, Суверенітету, Незалежності України і інших принципів Української Конституції»; зобов'язати ОСОБА_1 видалити недостовірну інформацію про Політичну партію «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ», поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 у електронній петиції № Че/1395-еп.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 серпня 2021 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що такі категорії як честь і гідність можуть стосуватись лише фізичної особи та не притаманні позивачу, як юридичній особі. Що стосується вимоги про захист ділової репутації, то суд прийшов до висновку, що позивачем не надано доказів в її обґрунтування, тобто не підтверджено яким чином озвучена відповідачем інформація (негативно) вплинула на ділову репутацію позивача, оскільки ОСОБА_1 в електронній петиції № Че/1395-еп. було викладено власні суб'єктивні, оціночні судження, як громадянина України, щодо діяльності Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ».
Відносно вимоги про зобов'язання відповідача видалити недостовірну інформацію викладену в електронній петиції на офіційному сайті Черкаської міської ради, судом зроблено висновок, що видалення будь - якої інформації належить виключно власнику даного сайту, а тому вказана вимога не підлягає задоволенню.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Доводи апеляційної скарги ідентичні доводам викладеним у позовній заяві. Зокрема апелянт вказує, що відповідач фактично звинуватив партію «ОПЗЖ» та її представників у вчиненні кримінальних правопорушень на шкоду територіальній цілісності та суверенітету держави, з кваліфікуючими ознаками злочинів передбачених статтями 109-11 Кримінального кодексу України. Розповсюджена інформація не є оціночним судженням, оскільки у такому випадку Черкаська міська рада не приймала б рішення та не зверталась би до Міністерства юстиції з питанням заборони діяльності партії.
Матеріали справи не містять жодного доказу, що позивач діє на підрив суверенітету, повалення конституційного ладу та здійснює антидержавну діяльність. Відповідач не підтвердив жодними належними та допустимими фактами те, що поширена інформація відповідає дійсності. Відмовляючи в позові повністю та вказуючи на те, що юридична особа не може захищати честь та гідність, оскільки подібні права притаманні фізичним особам, суд безпідставно відмовив позивачу в іншій частині позову - в захисту ділової репутації.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , посилаючись на те, що судом першої інстанції всебічно перевірено обставини справи та вирішено спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказує, що суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку, що вимога про захист честі та гідності не підлягає задоволенню, оскільки такі поняття не притаманні позивачу, як юридичній особі. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази позивача на підтвердження того, яким чином озвучена відповідачем інформація негативно вплинула на ділову репутацію позивача, оскільки в електронній петиції № Че/1395-еп було викладено власні суб'єктивні, оціночні судження, як громадянина України, щодо діяльності Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ». За результатами розгляду вказаної петиції Черкаською міською радою було прийнято рішення про підтримання петиції, однак позивач своїм правом на її оскарження в передбаченому законом порядку не скористався. Також вимога позивача про зобов'язання ОСОБА_1 видалити недостовірну інформацію викладену в електронній петиції на офіційному сайті Черкаської міської ради є безпідставною, оскільки видалення будь-якої інформації належить виключно власнику даного сайту.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
Відповідно до статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Згідно із частиною першою статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Чинне законодавство не містить визначення поняття ділової репутації, оскільки є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.
Зокрема, під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
За змістом статей 94, 277 ЦК України, частини четвертої статті 32 Конституції України, статті 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 26 січня 2021 року ОСОБА_1 було зареєстровано електронну петицію № Че/1395-еп., яка оприлюднена і поширена на офіційному порталі Черкаської міської ради за посиланням http://rada.ck.ua/petitions/web/1395?fbclid=IwAR3RC-431yCRHin-as7IbQEDOtZqqAengq6LPkDU62PKv3KhGdqsXPkp-A.
У цій петиції викладена інформація:
«Цією петицією ми, громада міста Черкаси, просимо депутатів Черкаської міської ради звернутись до Міністерства Юстиції України з вимогою заборонити політичну партію «Опозиційна платформа «За Життя». Підставою звернення вбачаємо проросійську позицію даного суб'єкту в умовах війни з Росією. Голова політичної партії «ОПЗЖ» ОСОБА_3 всупереч українському законодавству і моральним принципам, під час війни неодноразово здійснював публічні поїздки до очільника країни-агресора ОСОБА_2 , крім того перебуває з останнім в родинних зв'язках, а саме є кумом Президента Російської Федерації. Риторика представництва партії нагадує риторику «Єдиної Росії» . З огляду на наявне, - ми маємо щиру впевненість в тому, що політичний проект «ОПЗЖ» є п'ятою колоною в Україні і діє задля підриву Державності, Суверенітету, Незалежності України і інших принципів Української Конституції».
Відповідно до даних офіційного сайту Черкаської міської ради 25 лютого 2021 року сесією Черкаської міської ради було прийнято рішення «Про розгляд електронної петиції №Че/1395-eп щодо заборони політичної партії «ОПЗЖ»».
Факт розміщення такої петиції в указаний спосіб підтверджується наданими позивачами письмовими доказами та не заперечується сторонами по справі.
У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз'яснено, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одної особи у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час, як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права.
Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.
Таким чином, слід відрізняти деякі висловлювання, які хоч і мають характер образи, однак в цілому контексті є оцінюючими судженнями з урахуванням вживаних слів та виразів з використанням мовно-стилістичних засобів.
Судження - це те саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов'язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.
У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об'єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об'єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» («Карпюк та інші проти України», № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).
У рішенні ЄСПЛ від 28 березня 2013 року у справі «Нова газета» та Бородянський проти Росії» Суд наголосив, що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки.
ЄСПЛ також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: І) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.
Системний аналіз зазначених норм права з урахуванням релевантної практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав. Недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи, може бути визнана лише інформація, що є фактичним твердженням, а не оціночним судженням.
До таких висновків прийшов Верховний Суд в постанові від 17 грудня 2020 року у справі № 759/12558/17.
При поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості.
Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.
У зазначеній Резолюції визначено, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
Зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
Таким чином, у разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальної сфери, спорту чи в будь-якій іншій галузі).
Оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції.
Право на недоторканість ділової репутації та честь і гідність публічної особи підлягають захисту лише у випадках, коли політичний, державний або громадський діяч доведе, що інформація про нього була поширена з явним злим умислом, тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості особистих тверджень про наміри і позицію таких політичних лідерів чи політичних партій.
Свобода політичної дискусії є стрижнем концепції демократичного суспільства. Питання, що стосується аналізу діяльності певної політичної партії чи політичного діяча, до якого привернута увага всього суспільства, безперечно є інформацією, яка становить суспільний інтерес.
З оспорюваної інформації викладеної в електронній петиції вбачається, що вона не містить безспірних тверджень про достовірні факти, є оціночними судженнями та політичною критикою у контексті діяльності позивача.
Оскільки в ній відповідач, висловив своє внутрішнє відношення (впевненість) щодо політичної партії, зроблене ним на підставі поведінки політичного діяча.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 368, 374, 375,381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» - залишити без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 серпня 2021 року у справі за позовом Політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ» до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Черкаська міська рада про захист честі, гідності та ділової репутації - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлений 11 листопада 2021 року.
Судді