Справа № 548/1856/21 Номер провадження 33/814/653/21Головуючий у 1-й інстанції Миркушіна Н. С. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
Категорія
10 листопада 2021 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Хорольського районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2021 року,
Постановою судді Хорольського районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн.
Згідно з постановою судді, 08.08.2021 року о 18:13 год. водій ОСОБА_1 повторно керував автомобілем ВАЗ-21063 державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, від освідування поліцейським на місці за допомогою газоаналізатора алкотестер «Драгер» та медичного огляду в Хорольській МЛ на предмет вживання алкогольних напоїв відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст.130 ч.2 КУпАП, оскільки його протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги є здійснений працівниками поліції частковий, а не повний відеозапис події, безпідставне проникнення працівників поліції на подвір'я домоволодіння, не залучення свідків під час пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння, не ознайомлення його з правами передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, що в своїй сукупності є підставою для закриття провадження у справі з огляду на відсутність доказів скоєння ним правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява щодо розгляду апеляційної скарги, яку він підтримує в повному обсязі, без його участі.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.
Висновки суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП.
Зокрема такими доказами є протокол серії БД №349391 від 08.08.2021 у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , від дачі будь-яких пояснень, підпису та отримання копії протоколу якого він відмовився, записи з відеореєстратора поліцейського автомобіля та нагрудної бодікамери працівника поліції та копія постанови Хорольського районного суду Полтавської області від 24.05.2021 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, яке вступило в законну силу.
Зазначені докази містять фактичні дані про подію скоєного правопорушення та не були спростовані притягнутим ОСОБА_1 .
Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не спростовують висновків районного суду та не містять підстав, які виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Так, за нормативним визначенням ст. 130 ч.2 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У п.2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, в редакції на час скоєння правопорушення, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
В даному випадку працівниками поліції здійснювалась фіксація всіх обставин адміністративного правопорушення а саме: намагання наздогнати слідуючий попереду автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , з'їзд його автомобіля з селищної дороги у подвір'я, відмова водія від пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння на місці або в Хорольській міській лікарні, або відмовитися від огляду, складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вже зазначено вище, адміністративна відповідальність за ст.130 КУпАП настає в разі якщо особа керувала транспортним засобом і вже надалі за наявності обґрунтованої підозри про перебування у стані алкогольного сп'яніння, відмовилась від проходження медичного огляду на стан такого сп'яніння.
Під час перевірки документів у водія, у працівника поліції виникла підозра щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, на що останньому було запропоновано пройти огляд на місці за допомого приладу алкотестер «Драгер» або в медичному закладі.
На неодноразові пропозиції пройти огляд на місці водій відмовився, а також не висловлював бажання пройти огляд в лікарняному закладі.
Обставини щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його подальша відмова від проходження огляду на стан сп'яніння доводяться долученими до матеріалів справи відеозаписами з відеореєстратора поліцейського автомобіля та нагрудної бодікамери правоохоронця.
Посилання апелянта на те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння спростовуються відеозаписами, де на третьому відеофайлі на 03:56 хв. та 04:43 хв. водій ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці так і в лікарняному закладі.
Доводи апелянта щодо відсутності двох свідків під час його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння апеляційний суд не бере до уваги оскільки статтею 266 КУпАП передбачено огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
В даному випадку, у відповідності до вказаної норми, наявність свідків є необов'язковою з огляду на фіксування процесу за допомогою спеціальних технічних засобів, відео файли з яких долучені до матеріалів справи.
Вказаним доказам суд першої інстанції дав належну правову оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.
Інші доводи апеляційної скарги фактично дублюють заперечення ОСОБА_1 , які він надав під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Інших доводів, які б спростовували встановлені судом першої інстанції обставини, апелянтом в апеляційній скарзі не наведено.
За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність як в матеріалах справи, так і в апеляційній скарзі, доказів, які б свідчили про недотримання працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП. Натомість наявні в справі докази в своїй сукупності доводять факт скоєння водієм ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке встановлено ч.2 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 будучи позбавлений права керування транспортними засобами на один рік згідно постанови Хорольського районного суду від 24.05.2021 та не маючи права керувати транспортними засобами, керував автомобілем та повторно скоїв адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КпАП України, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами.
Порушень законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Хорольського районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна