Справа № 552/6675/15-ц Номер провадження 22-ц/814/2166/21Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О.А. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
09 листопада 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Одринської Т.В.,
Суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.,
за участю секретаря Філоненко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Київського ВДВС у м.Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми),
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 04 серпня 2021 року
В серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м.Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми).
Скарга мотивована тим, що в провадженні Київського ВДВС у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебуває виконавче провадження № 51709114 з примусового виконання рішення Київського районного суду м. Полтави про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Марфін Банк» заборгованості у розмірі 178192,13 грн.
У ході проведення виконавчих дій державним виконавцем описано, арештовано та передано на реалізацію земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0.0971 га, кадастровий номер 5310136400:04:001:0249, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві приватної власності.
Постановою від 20.09.2017 державним виконавцем було призначено суб'єкта оціночної діяльності ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи».
Згідно звіту про оцінку ринкова вартість земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд складає 94 000 грн. Вказаний звіт скаржник отримав 14 листопада 2017 року.
Вказану земельну ділянку було передано на реалізацію Полтавській філії ДП «СЕТАМ». Оскільки, електронні торги з продажу земельної ділянки не відбулися, 23.01.2018 року державним виконавцем прийнято рішення про передачу ПАТ «Марфін Банк» предмета іпотеки вартістю 94000 грн. в рахунок погашення боргу.
ОСОБА_1 не погоджується з оцінкою земельної ділянки, вважає її значно заниженою. Тому просив суд поновити строк на оскарження дій державного виконавця щодо проведення рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна № 579 від 06.11.2017) та визнання недійсною оцінки майна; визнати недійсною оцінку нерухомого майна, земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0.0971 га кадастровий номер 5310136400:04:001:0249, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , проведеної Приватним підприємством «Центр незалежної оцінки та експертизи» 06 листопада 2017 року у межах виконавчого провадження ВП №51709114 з виконання виконавчого листа № 552/6675/15-ц, що виданий Київським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» 178192,13 грн.; провести рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна № 579 від 06.11.2017) .
Звертаючись до суду з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку, скаржник зазначив, що строк на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця пропущений ним з поважних причин. Він, хоч і був своєчасно повідомлений державним виконавцем про результати оцінки земельної ділянки, однак не мав можливості в десятиденний строк звернутись до суду із вказаною скаргою. Зазначив, що він є інвалідом 2 групи, учасником бойових дій, потребує постійного лікування. Під час строку, який наданий законом для звернення до суду, він перебував на стаціонарному лікуванні в медичному закладі з 15.11.2017 по 29.11.2017 тому у встановлені законом строки не мав можливості оскаржити дії державного виконавця.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 04 серпня 2021 року скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м.Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) - залишено без розгляду як таку, що подана з пропуском встановленого законом процесуального строку.
З вказаним судовим рішенням не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, а також порушення норм матеріально та процесуального права, просив оскаржуване судове рішення скасувати, ухвалити нове, яким скаргу задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що скаржником надано належні докази поважності причин пропуску процесуального строку, якими є виписка з амбулаторної картки хворого. Вважає, що процесуальний строк ним пропущено з поважних причин, оскільки він є особою з інвалідністю 2 групи, учасник бойових дій, з 15.11.2017 по 29.11.2017 перебував на стаціонарному лікуванні та об'єктивно був позбавлений можливості звернутися до суду із вказаною скаргою.
Відзив на апеляційну скаргу подано представником ПАТ «МТБ БАНК», просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник Київського ВДВС у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на необґрунтованість апеляційної скарги, у зв'язку з чим просить її залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду зі скаргою та залишаючи скаргу ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що строк на вчинення процесуальної дії сплинув, а клопотання про поновлення вказаного строку є необґрунтованим.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх законними і обґрунтованими, такими, що відповідають обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам.
Звертаючись до суду з даною скаргою, ОСОБА_1 просив поновити термін подання даної скарги посилаючись на те, що в період з 15 листопада 2017 року по 29 листопада 2017 року, він перебував на стаціонарному лікуванні, а тому вважає, що строк на звернення з даною скарго ним попущено з поважних причин.
Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною 1 ст. 449 ЦПК України, визначено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ч.2. ст. 449 ЦПК України).
Згідно з ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом статті 122 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 123 ЦПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
У системному аналізі вказаних процесуальних норм разом із положеннями пункту «а» частини першої статті 449 ЦПК України, статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» свідчать про те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року в справі № 439/1493/15-ц (провадження № 61-7804св19) зроблено висновок по застосуванню статті 449 ЦПК України та вказано, що «такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київського районного суду м.Полтави від 29 березня 2016 року з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» стягнуто заборгованість по кредитному договору № 00604/ RP у розмірі 178192 грн. 13 коп.
На виконання вказаного рішення суду Київським районним судом м.Полтави 06 липня 2016 року видано виконавчий лист № 552/6675/15-ц.
Постановою державного виконавця Київського ВДВС м.Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 20 липня 2016 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 552/6675/15-ц, виданим 06 липня 2016 року Київським районним судом м.Полтави.
20 вересня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та накладено арешт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5310136400:04:001:0249.
14 листопада 2017 року боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_1 одержав повідомлення державного виконавця про результат визначення оцінки арештованого майна. Державний виконавець повідомив боржника про результати визначення вартості чи оцінки описаного та арештованого майна, а саме, що вартість земельної ділянки площею 0,0973 га., кадастровий номер: 5310136400:04:001:0249, для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5310136400:04:001:0249.
При цьому скаржнику державним виконавцем роз'яснено, що у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Факт одержання 14 листопада 2017 року ОСОБА_1 вказаного повідомлення, підтверджується його підписом на тексті повідомлення та не заперечується самим скаржником.
З викладеного вбачається, що про результати оцінки арештованого майна ОСОБА_1 , достовірно стало відомо з листопада 2017 року, тоді як зі скаргою останній звернувся до суду лише 02 серпня 2021 року, тобто через три роки вісім місяців та 19 днів.
Викладені у скарзі обставини в частині посилання на те, що скаржник є особою з інвалідністю 2 групи, учасником бойових дій та те, що останній був позбавлений можливості звернутися до суду з даною скаргою оскільки перебував на лікарняному в період з 15 листопада 2017 року по 29 листопада 2017 року, колегія суддів не приймає, враховуючи тривалість пропущеного строку. Належних доказів, в розумінні ст. 76-80 ЦПК України, які б вказували на причини поважності пропуску строку оскарження оцінки майна після перебування ОСОБА_1 в листопаді 2017 року на лікарняному, скаржником не надано.
ОСОБА_1 не вказав, об'єктивних обставини, які стали істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та не залежали від його волевиявлення.
За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення скарги без розгляду з підстав пропуску строку на її подання.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, зазначені ним докази пропуску процесуального строку з поважних причин, колегія суддів відхиляє, оскільки частиною 1 ст. 449 ЦПК України, визначено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Наведені скаржником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку суд обґрунтовано визнав неповажними, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення ним норм матеріального або процесуального права, апеляційна скарга не містить.
Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Отже, ухвала суду постановлена з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, компенсації не підлягають.
Керуючись ст.367, ч.1 п.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційній суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 04 серпня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 10.11.2021.
Головуючий: Т.В. Одринська
судді: О.О. Панченко
В.П. Пікуль