Житомирський апеляційний суд
Справа №295/6007/18 Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М.
Категорія 44 Доповідач Трояновська Г. С.
11 листопада 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І.
з участю секретаря судового засідання Ляшук М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/6007/18 за заявою Фонду соціального страхування України на дії державного виконавця щодо винесення постанови про опис та арешт майна
за апеляційною скаргою Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2020 року, постановлену суддею Полонцем С.М. в м. Житомирі,
У листопаді Фонд соціального страхування України звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати дії державного виконавця Подільського РВДВС ЦМУМЮ (м. Київ) Бондаренка О.С. щодо винесення постанови про опис та арешт майна боржника від 22.09.2020 року ВП №59533426 незаконними; визнати незаконною та скасувати постанову про опис та арешт майна боржника від 22.09.2020 року ВП №59533426; зняти арешт з автомобіля Hyundai Sonata, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; зобов'язати державного виконавця Подільського РВДВС ЦМУМЮ (м. Київ) Бондаренка О.С. повернути вилучений автомобіль Hyundai Sonata, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2020 року скаргу задоволено.
Визнано дії державного виконавця Подільського РВДВС ЦМУМЮ (м. Київ) Бондаренка О.С. щодо винесення постанови про опис та арешт майна боржника від 22.09.2020 року ВП №59533426, незаконними.
Визнано незаконною та скасовано постанову про опис та арешт майна боржника від 22.09.2020 року ВП №59533426.
Знято арешт з автомобіля Hyundai Sonata, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Зобов'язано державного виконавця Подільського РВДВС ЦМУМЮ (м. Київ) Бондаренка О.С. повернути Фонду соціального страхування України вилучений автомобіль Hyundai Sonata, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, представником Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не взяв до уваги те, що державний виконавець має вчиняти заходи щодо примусового виконання рішень, що означає, що всі грошові кошти, присуджені за рішенням суду мають бути сплачені стягувачу. Наголошує, що твердження щодо фактичного виконання рішення суду не відповідає дійсності, оскільки резолютивною частиною виконавчого документу постановлено стягнути з боржника на користь стягувача заборгованість по заробітній платі, компенсацію порушення строків її виплати без врахування податків та обов'язкових платежів.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із таких підстав.
Згідно із ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Зазначене конституційне положення відображено і у ст. 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.
Зокрема, відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що в провадженні Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві перебувало виконавче провадження № 59533426, відкрите на підставі виконавчого листа № 295/6007/18 від 09.07.2019, виданого Богунським районним судом міста Житомира про стягнення з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за період з 14.11.2017 року по 28.02.2019 року в сумі 113108,94 грн., компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати в сумі 10871,57 грн., без врахування податків та обов'язкових платежів та на відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн., а також на користь держави судового збору у сумі 1259,80 грн.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 12.08.2019 року замінено боржника - Виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на його правонаступника - Фонд соціального страхування України у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа №295/6007/18 виданого за рішенням Богунського районного суду м. Житомира у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, третя особа - Виконавча дирекція Фонду соціального страхування України про стягнення заробітної плати та компенсаційних втрат за час її затримки та відшкодування моральної шкоди.
Постановою державного виконавця Подільського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Бондаренка О.С. від 04.10.2019 року замінено сторону виконавчого провадження №59533426 з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на Фонд соціального страхування України.
Фонд соціального страхування України на виконання вищезазначених рішень суду у справі №295/6007/18, що набрали законної сили, через управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області сплатив кошти наступними платіжними дорученнями від 17.10.2019 року: №532 - 22676,49 грн. (сплата податку з доходів фізичних осіб); №533 - 1889,71 грн. (сплата військового збору); №534 - 10426,76 грн. (сплата єдиного соціального внеску)№ №535 - 101414,31 грн. (сплата заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди); №536 - 1259,80 грн. (сплата судового збору на користь держави).
Примусове виконання судових рішень здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» та положеннями Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5.
Згідно із ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно із ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону .
Відповідно до частин першої та третьої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт коштів боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та в межах суми стягнення.
Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1, ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
Використовуючи своє право на звернення в суд зі скаргою та вважаючи дії державного виконавця неправомірними, боржник Фонд соціального страхування України звернувся в суд зі скаргою на дії державного виконавця.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Справляння і сплата прибуткового податку з громадян та військового збору є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення.
У резолютивній частині рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28.02.2019 зазначено, що сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу стягнута без податків і обов'язкових платежів.
При цьому, при стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі статті 235 Кодексу законів про працю України, суд керувався постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року № 100.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ цієї Постанови при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Таким чином, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відрахування податків і обов'язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.
Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України.
Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі ПК України) дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Так, згідно з підпунктом «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.
При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України.
17.10.2019 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області перерахувало до державного бюджету 22676,49 грн. податку з доходів фізичних осіб (18 %), 1889,71 грн. військового збору, 10426,76 грн. єдиного соціального внеску (8,41 %), 1259,80 грн. судового збору та ОСОБА_1 101414,31 грн. заробітної плати та моральної шкоди (а.с. 19-23 т. 3).
Враховуючи, що боржником належними та допустимими доказами доведено факт виконання рішення суду, про що 13 липня 2020 було повідомлено Подільський районний ВДВС, подальші дії державного виконавця з накладення арешту на майно є неправомірними.
Колегія суддів вважає, що державним виконавцем невірно розтлумачено словосполучення в резолютивній частині рішення: «без врахування податків та обов'язкових платежів», так як в даному випадку податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присуджені за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті цих сум працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що в контексті незрозумілості резолютивної частини рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28.02.2019, відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, однак таким правом ні державний виконавець, ні стягувач не скористалися.
Враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення.
Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 11 листопада 2021 року.
Головуючий Судді