Справа № 761/49016/18
Провадження № 6/761/2554/2021
10 листопада 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Савицький О.А., вивчивши матеріали подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бойко М.Д. про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника,
09.11.2021 року на адресу суду надійшло подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника.
Згідно з ч.1 ст. 23 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Зважаючи на приписи Розділу VII ЦПК України, суд вважає за доцільне у даному випадку застосувати положення ч.9 ст. 10 ЦПК України, згідно якої, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до ч.7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. (ч.3 ст. 58 ЦПК України).
Згідно правової позиції Верховного Суду висловленої в ухвалі від 12 лютого 2020 року у справі № 160/2199/19 вказано, що для визнання особи такою, що діє в порядку само представництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження (довіреності).
Із матеріалів справи вбачається, що подання надійшло до суду за підписом державного виконавця Бойко М.Д., проте, до подання не додано документів, які б підтверджували повноваження такої особи на подання та підписання зазначеного подання, тобто, станом на дату подачі подання Бойко М.Д. не надала документ, що підтверджує її повноваження на подання та підписання подання.
Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави ( рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року).
При цьому, згідно положень ч.7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
За вищенаведених обставин, суддя прийшов до висновку, що подання слід повернути державному виконавцю, роз'яснивши при цьому право останньої на повторне звернення із даним поданням до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.
Керуючись ст.ст. 185, 259-261, 353, 354 ЦПК України, суддя
Подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бойко М.Д. про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - вважати неподаним та повернути державному виконавцю.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: