ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22490/21
провадження № 1-кс/753/4362/21
"05" листопада 2021 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 3 листопада 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100020003261, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною другою статті 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сердобська, Пензанської області, Російська Федерація, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, працюючого ТОВ «АПК «Агрорент», на посаді інженера з безпеки, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 9 липня 2020 року за частиною другою статті 185 КК України,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15, частиною другою статті 185 КК України,
5 листопада 2021 до Дарницького районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 3 листопада 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100020003261, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною другою статті 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12021100020003261, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною другою статті 185 КК України відносно ОСОБА_4 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 3 листопада 2021 року у період часу з 17:14 год до 19:33 год, маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, зайшов до магазину «Епіцентр», за адресою: м. Київ, пр-т Григоренка, 40, де у торгівельному залі побачив на стелажах костюм санта клауса, комплект чохлів для передніх сидінь, світлодіодну лампу «LightMaster LB- 548, світлодіодну лампу LED «LightMaster LB- 548 G 45, буксувальний трос «Auto Assistance FF-WS03A», суперклей Епоксідний ТМ «Мустанг» «Холодна сварка», світлодіодну гірлянду-штору. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою власного збагачення, діючи повторно з корисливих мотивів, скориставшись тимчасовою відсутністю уваги з боку охорони та торгівельного персоналу супермаркету, ОСОБА_4 таємно викрав костюм санта клауса, комплект чохлів для передніх сидінь, світлодіодну лампу «LightMaster LB- 548, світлодіодну лампу LED «LightMaster LB- 548 G 45, буксувальний трос «Auto Assistance FF-WS03A», суперклей Епоксідний ТМ «Мустанг» «Холодна сварка», світлодіодну гірлянду-штору, сховавши вказані речі до свого рюкзака з метою винести їх з магазину, тим самим вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено, з причин, що не залежали від волі останнього, оскільки він був затриманий охоронцями супермаркету.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15 частиною другою статі 185 КК України.
Крім того, ОСОБА_4 є особою, яка раніше вчиняла правопорушення, передбачене статтею 185 КК України.
Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У зв'язку з чим у клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив суд клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.
В обґрунтування ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 177 КПК України, для запобігання яких до підозрюваного ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, прокурор посилається на те, що ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового слідства та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно ухилятись від явки до органу досудового слідства та суду, тобто переховуватись з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, ОСОБА_4 раніше притягався неодноразово до кримінальної відповідальності, останній раз вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 9 липня 2020 року був визнаний винним у вчиненні аналогічного кримінального правопорушення та до нього було застосовано покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі статті 75 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки.
Відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має належних засобів для існування, притягався до кримінальної відповідальності за таємне викрадення чужого майна (крадіжка), крім того, крадіжка ОСОБА_4 була вчинена через рік після ухвалення відносно нього обвинувального вироку за аналогічне кримінальне правопорушення.
Також, на думку прокурора, необхідно врахувати обставини, передбачені статтею 178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 185 КК України, соціальні зв'язки підозрюваного, майновий стан.
Під час досудового слідства не встановлено будь-яких ґрунтовних даних про те, що підозрюваний не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору.
Адвокат ОСОБА_5 просив у задоволенні клопотання відмовити, оскільки його підзахисний офіційно працевлаштований, має джерело доходу, міцні соціальні зв'язки, проживає із цивільною дружиною, зауважив, що вину підзахисного не доведено, в магазині «Епіцентр» насправді відбулось непорозуміння, а тому просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту або особисте зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у скоєному не визнав, вказав, що в магазину сталось непорозуміння, він нічого не крав, хотіли оплатити товар, але охоронці магазину не дали йому такої можливості. Зауважив, що не мав наміру виносити з магазину речі, він після того як закрили касу на інкасацію, з дозволу охоронця вийшов на вулицю покурити, залишивши корзину з товаром біля каси, проте забув, що у нього в рюкзаку також є товар, але він нікуди не тікав та не думав ухилятись від оплати товару. Просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до нього нічний домашній арешт, бо він працює, щоб забезпечувати родину.
Вислухавши прокурора, адвоката, підозрюваного, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100020003261, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною другою статті 185 КК України.
3 листопада 2021 року в рамках зазначеного кримінального провадження ОСОБА_4 було затримано в порядку, передбаченому статтею 208 КПК України.
4 листопада 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15, частиною другою статті 185 КК України. В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази:
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення від 3 листопада 2021 року;
- протокол прийняття заяви про вчинення злочину від 3 листопада 2021 року;
- довідка вартості товару, заява представника юридичної особи ТОВ «Епіцентр К», розписка про отримання товару
- протоколи допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від 9 жовтня 2021 року;
- протокол затримання у порядку ст. 208 КПК України;
-протоколи допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,;
- постанови про визнання речовими доказами;
- протокол допиту підозрюваного за участю захисника;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у пункті 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення статті 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, заслухавши пояснення підозрюваного, суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_4 в інкримінованому злочині, так як надані слідчим докази свідчать про те, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.
Отже, суд вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого частиною другою статті 15, частини другої статті 185 КК України. При цьому, злочин, передбачений частиною другою статті 185 КК України відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки .
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно із частиною другою статті 177 КПК України окрім обґрунтованої підозри підставою застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків.
Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, беручи до уваги пояснення підозрюваного в судовому засіданні, а також особистість ОСОБА_4 , суд погоджується з тим, що на даний час наявні ризики того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки, ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за статтею 185 КК України; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, як зазначалось ОСОБА_4 раніше був засуджений, зокрема за частиною другою статті 186, частиною другою статті 185 КК України, тобто продовжує вчиняти злочини проти власності, з корисливих мотивів.
Між тим, на думку суду, відсутній такий ризик - незаконно впливати на свідків та представника потерпілого, оскільки на його обґрунтування не було наведено жодних пояснень та не надано відповідних доказів, свідками у справі є охоронці магазину, а потерпілим визнано юридичну особу.
Відповідно до статті 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи клопотання слідчого, враховує також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки санкція частини другої статті 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до п'яти років, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 185 КК України.
Суд критично оцінює доводи захисту та підозрюваного стосовно того, що наявність офіційного місця роботи та проживання із жінкою без реєстрації шлюбу свідчать про міцність соціальних зв'язків, з огляду на те, що такі фактори були наявні у підозрюваного і станом на липень 2020 року та на 3 листопада 2021 року, проте вони не здійснили стримуючого ефекту на підозрюваного.
Крім того, суд приймає до уваги, що під час допиту його як підозрюваного ОСОБА_4 повідомив адресу місця фактичного проживання: АДРЕСА_3 , а під час розгляду цього клопотання в суді вказав, що фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 майже 2 роки. При цьому на запитання суду не зміг надати пояснення чому називає різні адреси. Під час розгляду клопотання не встановлено обставин на підтвердження сталості та міцності його соціальних зв'язків.
Згідно із частиною першою статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наведені, на думку слідчого судді, обставини свідчать, що прокурор довів обставини, передбачені пунктом 1 частиною першою статті 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачені пунктами 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як - тримання під вартою (пункти 1, 5 частини першої статті 177 КПК України), який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків.
Встановлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 лише такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою є, наразі, необхідним для запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам, як встановлено і неможливість застосування іншого, більш м'якого, запобіжного заходу. А отже, стосовно ОСОБА_4 підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В той же час, під час судового засідання не встановлено обставин можливості застосування до підозрюваного ОСОБА_4 такого запобіжного заходу як особисте зобов'язання чи домашній арешт, оскільки з огляду на характери вчинених кримінальних правопорушень, а також враховуючи особистість підозрюваного, вказані запобіжні заходи не будуть дієвими. При цьому судом також враховується те, що в місті Києві підозрюваний не має власного житла, а також суду не було надано доказів тривалого орендування квартири у місті Києві та заперечень власника такого житла щодо перебування у ньому під домашнім арештом підозрюваного, з огляду на непорушність права власності.
Отже, клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 3 листопада 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100020003261, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною другою статті 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на 60 днів - підлягає задоволенню.
При цьому суд зазначає, що строк тримання під вартою 60 днів рахується з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 , а саме - з 3 листопада 2021 року з 19:33 год.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Судом не встановлено обставин, визначених в частині четвертій статті 183 КПК України, які б не дозволяли визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу одночасно із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи зазначене, з огляду на майновий стан підозрюваного, наявність у нього офіційного місця роботи, зважаючи на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, враховуючи те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, зважаючи на приписи пункту 2 частини п'ятої статті 182 КПК України, суд визначає підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 7 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
При цьому, судом також перевірено, що підозрюваному ОСОБА_4 4 листопада2021 було відповідно до вимог статей 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 15, частиною другою статті 185 КК України, що свідчить про відсутність порушень прав ОСОБА_4 . Судом також перевірено, що підозрюваного ОСОБА_4 затримали в порядку статей 206-209 КПК України, а під час розгляду клопотання не було встановлено порушень прав підозрюваного, чи можливих застосувань незаконних засобів чи впливу при затриманні, або в процесі доставки до слідчого судді.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, суд
клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 1 січня 2022 року до 19:33 год.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 7 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15890 грн.
В разі внесення застави застоводавцем (підозрюваним, або іншою фізичною чи юридичною особою) негайно звільнити ОСОБА_4 з -під варти та покласти на нього наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити до 1 січня 2022 року включно.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено 10 листопада 2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1