Справа № 752/18805/19
Провадження № 2/752/1243/21
Іменем України
14 вересня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
за участі секретаря судового засідання Коротун Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,
встановив:
11.09.2019 року ОСОБА_3 , діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представником позивача зазначено, що сторони у справі є власниками квартири АДРЕСА_1 . Позивач та відповідач зареєстровані на цій же житловій площі, однак у зв'язку з виїздом за кордон та зміною постійного місця проживання з 2011 року відповіда у спірній квартирі не проживає, не сплачує належні комунальні платежі, в утриманні житла не бере участі, особистих речей в квартирі не має і взагалі квартирою не цікавиться. Факт реєстрації місця проживання відповідача на житловій площі зазначеної квартири створює для нього перешкоди у вільному володінні, користуванні та розпорядженні майном, у зв'язку з чим просив визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування належним їм на праві спільної часткової власності житловим приміщенням за адресою - АДРЕСА_2 .
Провадження у справі відкрито 13.09.2019 року з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження.
На стадіїї підготовчого провадження позивач подав заяву про зміну підстав для позову, відповідно до змісту якої житлове приміщення за адресою - АДРЕСА_2 є його приватною власністю, оскільки він викупив у відповідача належну йому частку квартири.
Підготовче провадження закрито 28.01.2020 року.
У судовому засіданні 14.09.2021 року сторони у справі відсутні.
Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги просив задовольнити на підставі наявних у справі даних.
Відповідач подав до суду заяву про визнання позову.
З огляду на викладене, суд ухвалив розглянути справу за відсутності сторін, ухвалити рішення на підставі наявних у справі даних.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 ., що підтверджено договорами купівлі-продажу квартири від 02.08.2000 року та 01.09.2020 року, зареєстровані в реєстрі за №1720 та №1194 відповідно (а.с.8-9, 63-67).
За даними витягу з Реєстру територіальної громади міста Києва про зареєстрованих осіб за адресою - - АДРЕСА_2 , витяг №7972214 від 13.09.2019 року на зазначеній житловій площі квартири зареєстровані: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (а.с.24).
За правилами ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а ст. 317 цього ж Кодексу передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Звертаючись до суду з позовом, представник позивача стверджував, що відповідачі на житловій площі не проживає фактично з 2011 року.
Відповідач ОСОБА_2 заявив суду про визнання заявленого ОСОБА_4 позову з підстав викладених у позовній заяві.
Зазначені позивачем обставини, як підстави позову та докази на їх підтвердження не підлягають перевірці з огляду на визнання відповідачем позову.
Зважаючи на те, що відповідач у справі не проживає у спірній квартирі без поважних на те причин більше одного року, визнав заявлені позивачем вимоги, відповідно позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 316,317,319,321,325,405 ЦК України, ст.ст.4,6,23,27,49,76,141,259,263,288 ЦПК України, суд -
вирішив:
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) таким що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом зняття ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з реєстраційного обліку за адресою - АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.
Суддя К.Г. Плахотнюк