ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 листопада 2021 року м. Київ № 640/27522/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.,
при секретарі судового засідання Васильєвій Ю.В.
за участю представників сторін:
представника позивача: Онищука В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про скасування постанови, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:
- скасувати постанову головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Задорожної Тетяни Андріївни від 15 липня 2021 року по виконавчому провадженню № 64963967 від 26 березня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 74944,86 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2021 відкрито провадження в адміністративній справі №640/27522/21 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
У судові засідання, призначені 26.10.2021, 10.11.2021, представник відповідача не з'явився. Причини неявки в судові засідання суду не повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи, заяви про розгляд справи за відсутністю представника відповідача не надходило.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, у зв'язку з чим, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, згідно вимог ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
У судовому засідання 11.11.2021 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.09.2020 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28.01.2021, задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.04.2019 та до досягнення дитиною повноліття; на користь ОСОБА_2 аліменти па її утримання до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років в розмірі 1/8 частини заробітку, щомісячно, починаючи з 03.04.2019 і до 23.09.2019; на користь ОСОБА_2 витрати па професійну правничу допомогу в розмірі 12 500 грн. 00 коп. та судовий збір на користь держави.
Рішення суду першої інстанції вступило в законну силу 28.01.2021.
За твердженнями позивача, 26.03.2021 Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 64963967 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 , визначених рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.09.2020.
На виконання виконавчого провадження, відкритого Голосіївським РВ ДВС у м. Києві (рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.09.2020 про стягнення судових витрат), позивач на користь ОСОБА_2 сплатив визначені судом грошові кошти на професійну правничу допомогу, а також сплатив на користь держави - судовий збір.
Постановою головного державного виконавця Голосіївського РВ ДВС у м. Києві Задорожною Тетяною Андріївною під 15 липня 2021 року за невиконання рішення суду накладено на ОСОБА_1 штраф в розмірі 74 944, 86 грн.
З матеріалів справи також вбачається, що 19.07.2021 позивач сплатив грошові кошти в сумі 249816,20 грн., присуджених за рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.09.2020 про стягнення аліментів.
Позивач, вважаючи, що рішення суду виконане, сплачено всі грошові кошти на виконання виконавчого провадження, та зазначаючи, що будь-яких інших рішень чи постанов державного виконавця, зокрема, постанови про відкриття виконавчого провадження за рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.09.2020 про стягнення аліментів він не отримував, а, відтак, вважаючи оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403-VIII визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
Відповідно до статті 1 вказаного Закону примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі по тексту також - Закон № 1404-VІІІ) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Частиною 1 статті 5 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VІІІ на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Таким чином, виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Разом з тим, порядок стягнення аліментів регламентований статтею 71 Закону № 1404-VIII.
Відповідно до частини 1 статті 71 Закону № 1404-VIII порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.
Згідно з частиною 4 статті 71 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частини 14 статті 71 Закону № 1404-VIII за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.
Відповідно до частини 4 статті 11 Закону № 1404-VIII строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
При цьому, особливості виконання рішень про стягнення аліментів визначені розділом XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5.
Так, пунктом 8 розділом XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону.
Постанова про накладення штрафу оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу І цієї Інструкції та містить відомості про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.
Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається сторонам виконавчого провадження.
Суми штрафів стягуються виконавцем з боржника після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Якщо після закінчення виконавчого провадження з виконання рішення про стягнення аліментів з підстав, передбачених пунктами 7, 9 статті 39 Закону, суми штрафів не стягнуто, постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Так, судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.09.2020, зокрема, стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 .
Постановою Київського апеляційного суду від 28.01.2021 апеляційну скаргу відхилено. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.09.2020 залишено без змін.
26.03.2021 Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 64963967 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 , визначених рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.09.2020.
На виконання виконавчого провадження, відкритого Голосіївським РВ ДВС у м. Києві (рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.09.2020 про стягнення судових витрат), позивач на користь ОСОБА_2 сплатив визначені судом грошові кошти на професійну правничу допомогу, а також сплатив на користь держави - судовий збір.
Про наявність вказаних обставин та прийнятих рішень позивачу було відомо, що ним не заперечується.
Разом з тим, за доводами позивача, оскільки будь-яких інших рішень чи постанов державного виконавця, зокрема, постанови про відкриття виконавчого провадження за рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.09.2020 про стягнення аліментів він не отримував, а звернення до ОСОБА_2 щодо надання інформації, чи подавалося нею до виконавчої служби рішення суду для виконання в частині сплати аліментів та надання інформації про те, на який рахунок позивачу сплачувати грошові кошти, присуджені рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.09.2020, не мало результату, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.09.2020 в частині стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина позивача ним не виконувалося. Крім того, позивач зазначає про неодноразові звернення до відповідача щодо надання інформації про виконавче провадження, які також не мали результату.
Водночас, доказів таких звернень позивача до відповідача суду не надано.
З матеріалів справи вбачається, що для з'ясування наявності чи відсутності по виконавчому провадженню № 64963967 штрафу позивачем 12.08.2021 до Голосіївського РВ ДВС у м. Києві подано адвокатські запити. Також 12.08.2021 позивачем до державного виконавця Голосіївського РВ ДВС у м. Києві Задорожної Т.А. було подано заяву про ознайомлення з виконавчим провадженням № 64963967. 16.08.2021 позивачем повторно було подано до Голосіївського РВ ДВС у м. Києві адвокатський запит. Копії вказаних адвокатських запитів наявні в матеріалах справи.
Суд зазначає, що оскаржувана позивачем постанова головного державного виконавця Голосіївського РВ ДВС у м. Києві Задорожною Т.А., якою за невиконання рішення суду накладено на ОСОБА_1 штраф в розмірі 74944, 86 грн. винесена 15.07.2021. Позивачем сплачено грошові кошти в сумі 249 816, 20 грн., присуджені за рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.09.2020 про стягнення аліментів, 19.07.2021, відповідно до наданої позивачем квитанції № 0.0.2202136893.1 від 19.07.2021. Копія вказаної квитанції наявна в матеріалах справи.
Суд зазначає, що визначальним в спірному випадку є встановлення наявності у позивача заборгованості на час винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, вказані вище обставини свідчать про те, що на час прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови про накладення на позивача існувала заборгованість позивача зі сплати аліментів, про що було відомо останньому.
При цьому, доводи позивача про відсутність інформації про необхідність сплати грошової суми у розмірі 249 816, 20 грн. є необґрунтованими та спростовуються самим позивачем.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у державного виконавця були наявні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови головного державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Задорожної Т.А. від 15 липня 2021 року по виконавчому провадженню № 64963967 від 26 березня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 74944, 86 грн.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а відтак вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 90, 241-246, 255, 287, 296 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 22/15, код ЄДРПОУ 349999976) про скасування постанови - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Є.В. Аблов