Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питань продовження процесуальних строків
09 листопада 2021 р. справа № 520/19418/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Старосєльцева О.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі за матеріалами позову Головного управління Національної поліції України в Харківській області до ОСОБА_1 про: 1) стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (інд. код НОМЕР_1 ) на користь Головного управління Національної поліції України в Харківській області (40108599) вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у сумі 5781,70 грн. , -
встановив:
Після усунення недоліків на ухвалу суду від 12.10.2021р. в оформленні позову виявлені ознаки звернення до суду поза межами визначеного процесуальним законом строку.
Відповідач був звільнений з поліцейської служби 30.07.2021р.
До суду позов подано 06.10.2021р. (поштовим відправленням надіслано - 29.09.2021р.), тобто через два місяці від настання події повної та вичерпної обізнаності суб'єкта владних повноважень із станом розрахунків із найманим публічним працівником.
При цьому, суддя відзначає, що текст наказу ГУ НП в Харківській області від 27.07.2021р. №387 о/с не містить спрямованого на адресу відповідача владного припису з приводу проведення грошового платежу у розмірі 5.781,70 грн., а лише констатує факт конкретного грошового розміру вартості предметів однострою особистого користування, котрий підлягає відшкодуванню звільненим поліцейським.
Вимога владного суб"єкта про стягнення коштів у даному конкретному випадку ґрунтується не на рішенні суб'єкта владних повноважень, а на обставині незакінчення строку експлуатації/носіння виданого за рахунок Державного бюджету України предметів однострою поліцейського особистого/індивідуального користування.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Проте, ч.5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суддя зауважує, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невідшкодування вартості предметів однострою, навіть якщо подання відповідного позову про їх відшкодування відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи ч. 5 ст.122 КАС України.
Отже, у цьому випадку як до вимоги приватної особи, так і до вимоги суб"єкта владних повноважень підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.
Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 17.09.2020 по справі №540/1862/19.
У тексті позову заявник фактично визнає обставину недотримання ним строку звернення до суду в 1 місяць, і пояснює цю обставину власним судженням про застосування до спірних правовідносин строк звернення до суду у 3 місяці, оскільки вищим органом - Національною поліцією України, розроблено порядок, за яким у місячний строк після звільнення необхідні документи лише подаються до підрозділу правового забезпечення для звернення до суду.
Однак, суддя вважає, що зазначені позивачем обставини є помилковими.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Метою запровадження процесуальних строків є: 1) дотримання принципу правової визначеності; 2) дисциплінування учасників судочинства; 3) досягнення юридичної визначеності у публічних відносинах; 4) стимулювання учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків; 5) обмеження часу, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Отже, якщо ніхто із учасників потенційного спору чи реального конфлікту вчасно без поважних причин не звернувся до суду, суспільні відносини стають стабільними на майбутнє та не підлягають правовій ревізії.
Встановлення наявності або відсутності факту порушеного права здійснюється під час розгляду справи судом по суті лише у випадку своєчасного звернення до суду або у випадку пропуску строку з поважних причин, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду зазначеній у постанові від 12.09.2019 №826/3318/17.
Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді відкриття провадження у справах, строк звернення до суду в яких не дотримано.
Ймовірність наявності підстав для зупинення провадження не змінює того факту, що правовідносини, які склалися між ГУ НП в Харківській області та колишнім поліцейським з приводу його звільнення зі служби перестають бути спірними після спливу строку в 1 місяць, за відсутності поважним причин для поновлення такого строку.
При цьому позивачем не додано до адміністративного позову заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
ухвалив:
Продовжити строк усунення недоліків позову.
Визначити способом усунення недоліків є подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з викладенням поважних причин несвоєчасного вчинення процесуальної дії разом з доказами на їх підтвердження.
Встановити час для усунення недоліків в оформленні заяви - 10 днів від дати отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що невиправлення недоліків зумовлює повернення позову заявнику.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Старосєльцева О.В.