Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 листопада 2021 р. №520/16368/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 26.07.2021 №142 в частини встановлення вислуги років станом на 26 липня 2021 року; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄРДПОУ: НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок вислуги років та видати оновлений наказ з урахуванням здійсненого перерахунку; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ЄРДПОУ: НОМЕР_2 ), щодо не нарахування та не виплати позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄРДПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана бездіяльність відповідача є протиправною та такою, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Ухвалою суду від 10.09.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.
Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 18.07.2016 по 26.07.2021 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом №128-о/с від 09.07.2021 позивача звільнено з військової служби у запас за контрактом на підставі п.п. «а» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із закінченням строку контракту) та наказом командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії №142 від 26.07.2021 - виключено зі списків особового складу частини та знято з всіх видів забезпечення; направлено на військовий облік до Дергачівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Харківської області.
Так, згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії №142 від 26.07.2021, при звільненні з військової служби вислуга років позивача при звільненні станом на 26.07.2021 складала: час служби у календарному обчисленні - 05 років 11 місяців 28 днів; час служби у пільговому обчисленні - 09 років 07 місяців 28 днів (а.с. 46-47).
Позивач не погоджуючись із, на його думку, неврахуванням відповідачем при розрахунку час служби позивача у пільговому обчисленні періоду виконання ним завдань, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності держави під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України та невірним нарахування та виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 % за кожний повний прослужений рік, звернувся до суду з даним позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Так, у позовній заяві позивач зазначає, що посадові особи відповідача під час здійснення обрахування вислуги років позивача у пільговому обчисленні не прийняли до уваги його пільгову вислугу років за період з 31.03.2014 по 21.03.2015.
В обґрунтування цього позивач посилається на довідку від 04.03.2015 №30/992, виданою військовою частиною НОМЕР_3 , копія якої, міститься в матеріалах адміністративної справи (а.с. 44).
Суд зазначає, що довідка видана раніше закінчення періоду, тривалість якого вона засвідчує, а саме дата видачі довідки - 04.03.2015 про виконання завдань по 21.03.2015, що безперечно свідчить про недостовірність зазначених у ній відомостей.
Крім того, відповідачем зазначено, що зміст довідки не відповідає додатку №1 до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413, а саме в наданій довідці не зазначено про те, що позивач дійсно у вказаний період безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції.
Також, у довідці не зазначено підстави видання такої довідки, а саме витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення.
Вказаного періоду і не зазначено у графі 10 стор. 7 Військового квитка позивача: "Участь у бойових діях" (а.с. 40).
Суд зазначає, що позивачем інших документів, окрім як копії вказаної довідки до позову не додано, будь-яких належних доказів, які б підтверджували вищевказану позицію позивача та неправомірність дій відповідача, а саме, копії документів з особової справи, матеріали справи не містять.
Крім того, відповідачем зазначено, що при отриманні розрахунку при звільненні з військової служби та виключенні зі списків особового складу частини, позивач не звертався до посадових осіб частини, у тому числі командування, з приводу невірного, на його думку, розрахунку вислуги років та жодних документів з цього приводу не надавав.
Також відповідачем зазначено, що після звільнення позивача, примірник його особової справи, який зберігався під час проходження служби у відповідача, супровідним листом від 27.07.2021 №40/17/22-447дск було направлено відповідачем для зберігання за місцем направлення позивача на військовий облік, а саме до Дергачівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Харківської області, у зв'язку з чим встановити наявність у особовій справі відповідних документів і записів про безпосередню участь позивача в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції наразі не є можливим.
Крім того, у позовній заяві позивач посилається на нормативно-правові акти, видані Міністерством оборони України (Положення 530, Інструкція 333 та Інструкція 170), які не розповсюджують свою дію на Національну гвардії України, підпорядковану згідно Закону України «Про Національну гвардію України» МВС України.
Таким чином, позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 26.07.2021 №142 в частини встановлення вислуги років станом на 26 липня 2021 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок вислуги років та видати оновлений наказ є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача, щодо не нарахування та не виплати позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, суд зазначає наступне.
Так, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 26.07.2021 №142, при звільненні з військової служби вислуга років позивача для нарахування йому одноразової грошової допомоги при звільненні станом на 26.07.2021 складала час служби у календарному обчисленні - 05 років 00 місяців 08 днів.
При звільненні позивача з військової служби, відповідачем було здійснено з позивачем відповідні розрахунки, у тому числі належного йому грошового забезпечення виходячи з вислуги років у календарному обчисленні.
Позивач не погоджуючись з невірним, на його думку, нарахуванням та виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% за кожний повний прослужений рік, звернувся до суду з даним позовом.
Суд зазначає, що право на отримання військовослужбовцями одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби закріплене ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №211-ХІІ від 20.12.1991 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» №393 від 17.07.1992 (далі Порядок №393) установлено, що строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а в разі її проходження в умовах, визначених у пункті 3 цієї постанови, у віддалених і високогірних місцевостях або в інших умовах, які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні.
Згідно з положеннями пункту 1 глави 9 розділу V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №558 від 25.06.2018, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу жінкою-військовослужбовцем, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше (у цьому та інших пунктах цієї глави мається на увазі наявність календарної вислуги років).
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби визначаються Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом МВС України від 15.03.2018 №200 (далі - наказ МВС №200).
Пунктом 1 розділу XXXIІ наказу МВС №200 встановлено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що звільняються зі служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірах, визначених статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Пунктом 2 розділу XXXII наказу МВС №200 встановлено, що строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».
Крім того, згідно 8 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 - загальний строк військової служби військовослужбовця включає весь час перебування його на військовій службі з урахуванням випадків, передбачених пунктами 143, 195 і 209 цього Положення. Загальний строк військової служби встановлюється в календарному обчисленні, а у випадках, визначених законодавством, - у пільговому обчисленні
Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що одноразова грошова допомога при звільненні військовослужбовців нараховується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, у зв'язку з чим, суд зазначає, що дії посадових осіб військової частини НОМЕР_1 щодо визначення часу служби позивача у пільговому обчисленні та вислуги років для нарахування йому одноразової грошової допомоги при звільненні є правомірними, та дії, вчинені відповідачем щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% відсотків з кожний повний прослужений рік є правомірними та вчиненими з дотриманням вимог законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Щодо посилання представника позивача на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а та від 27.06.2018 у справі №750/9775/16-а, суд зазначає, що вказані висновки стосувались правовідносин щодо зарахування пільгового стажу для призначення пенсії. Питання застосування пільгового стажу при виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби вказаними постановами Верховного Суду не досліджувалось.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов