Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 листопада 2021 р. № 520/14190/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Волошина Д.А.,
за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,
представника позивача - не прибув,
представника відповідача - Шаповалова Б.Р,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПАРТС-ВМ" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОПАРТС-ВМ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/000142/2 від 02.02.2021 Слобожанської митниці Держмитслужби;
- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2021/00130 від 02.02.2021 Слобожанської митниці Держмитслужби.
В обґрунтування позовних вимог підприємство зазначило, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/000142/2 від 02.02.2021 Слобожанської митниці Держмитслужби та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2021/00130 від 02.02.2021, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 31.08.2021 о 10:45 год.
Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 19.10.2021 о 12:30.
Судове засідання, призначене на 19.10.2021 о 12:30 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Волошина Д.А. з 12.10.2021 по 23.10.2021 на лікарняному.
Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 замінено відповідача, Слобожанську митницю Держмитслужби, на її правонаступника - Харківську митницю, утворену на правах відокремленого підрозділу Державної митної служби України.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача, Слобожанської митниці Держмитслужби, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог пославшись на обставини, викладені у відзиві на адміністративний позов, зазначив, що в ході вивчення отриманої від позивача митної декларації № UA807170/2021/005253 від 01.02.2021 виникли сумніви щодо можливого заниження митної вартості товарів. Після аналізу отриманих документів та наявної у митного органу інформації щодо інших поставок було прийнято рішення про складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807170/2021/00130 від 02.02.2021 та рішення про коригування митної вартості № UА807000/2021/000142/2 від 02.02.2021.
Представником позивача 30.08.2021 до суду надана відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідачем у рішенні про коригування та картці відмови не вказані обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов'язковою при обчисленні такої вартості, які саме документи з наданих позивачем як додатки до МД містять неповні відомості та/або розбіжності, які саме документи не містять в собі всіх даних на підтвердження обраного методу визначення митної вартості та які саме документи має подати позивач для підтвердження заявленої митної вартості. В своєму відзиві відповідач оперує тільки статтями Митного кодексу України та не наводить жодних доводів того, яку саме інформацію чи документи надав позивач митному органу на підтвердження митної вартості товарів.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 06 лютого 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “АВТОПАРТС-ВМ”, Україна, та Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕРИДИАН АНК”, Росія, укладено Контракт №UA18RU-AVP, за умовами якого ТОВ “МЕРИДИАН АНК” продає, а позивач купує агрегати та запасні частини до автомобілів.
Найменування, кількість, комплектація та ціни придбаного товару встановлюються Специфікацією, що є невід'ємною частиною Контракту. Умовами Контракту передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах FCA, Ульянівськ, Російська Федерація (Інкотермс 2010).
Згідно з розділом 2 Контракту ціни на товари закріплюються у Специфікації, встановлюються в рублях РФ, розуміються на умовах FCA та не підлягають змінам протягом періоду дії Контракту. Ціни розуміються на умовах FCA згідно Інкотремс 2010 та включають плату за виконання митних формальностей та банківські витрати на території РФ, а також послуги з маркування, пакування та завантаження на транспортний засіб Покупця.
Відповідно до п. 3.5. Контракту з кожним відвантаженням видається наступний пакет документів: рахунок-фактура в оригіналі, 3 примірника; пакувальний лист; СМR - 2 примірника; експортна митна декларація.
Згідно з п. 5.1. Контракту порядок оплати вказується у Специфікації, яка складається до кожної партії товару, що поставляється. Оплата може бути здійснена наступними способами: а) допускається передплата; б) шляхом банківського переказу 100% суми чергової специфікації на рахунок в рублях продавця протягом 15 банківських днів з моменту підписання чергової специфікації; в) шляхом банківського переказу протягом 3 (трьох) календарних місяців з моменту відвантаження товару за черговою специфікацією. Датою відвантаження товару є дата відмітки митного органу на CMR; г) за згодою сторін можливі й інші порядок та форми розрахунків, в т.ч часткова передплата.
Пунктом 5.2. Контракту передбачено, що витрати за комісійні винагороди, пов'язані з проходженням платежів через банк-кореспондент Постачальника відносяться на рахунок Постачальника, а через банк-кореспондент Покупця - на рахунок Покупця.
Відповідно до п. 6.2.-6.3. Контракту якість товару, що постачається, засвідчується сертифікатом якості або іншим документом (паспортом, формуляром, етикеткою), виданим Продавцем. Документи, що підтверджують якість товару, що постачається, будуть направлятися разом з товаром.
Відповідно до Специфікації №21/01 від 25.01.2021 до Контракту №UA18RU-AVP ТОВ “МЕРИДИАН АНК” було здійснено поставку товару на загальну суму 3 107 886,65 рублів РФ. Поставка товарів здійснювалася на умовах FCA - Ульянівськ, порядок сплати за товар - протягом 180 днів з моменту підписання Специфікації, згідно п. 5.1. вищевказаного Контракту.
26.01.2021 ТОВ "МЕРИДИАН АНК" оформлено та виставлено рахунок-фактуру №210120 на загальну суму 3 107 886,65 рублів РФ.
Умовами Контракту не передбачено обов'язковості укладення договору страхування товару, отже, вказаний договір не укладався.
З метою митного оформлення товару, імпортованого позивачем на підставі вищезазначеного контракту, останнім 01.02.2021 до митного поста "Харків - центральний" Слобожанської митниці Держмитслужби подано електронну митну декларацію № UA807170/2021/005253.
Позивачем (декларантом) заявлено митну вартість за основним (першим) методом визначення митної вартості - за ціною Контракту щодо товарів, які імпортуються.
На підтвердження заявленої митної вартості товариством до Слобожанської митниці Держмитслужби подано наступні документи згідно переліку, що зазначений у графі 44 МД № UA807170/2021/005253 від 01.02.2021:
- за кодом “ 0380” - рахунок-фактура № 210120 від 26.01.2021;
- за кодом “ 0730” - автотранспортна накладна б/н від 26.01.2021;
- за кодом “ 0862” - декларація про походження товару № 210120 від 26.01.2021 р.;
- за кодом “ 3004” - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 25/01 від 25.01.2021;
- за кодом “ 3005” - платіжне доручення №2332 від 01.02.2021, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг;
- за кодом “ 3007” - документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка №29/01-01 від 29.01.2021;
- за кодом “ 4100” - контракт №UА18RU-АVР від 06.02.2018 з додатками від 15.11.2018 та 27.12.2019;
- за кодом “ 4103” - специфікація № 21/01 від 25.01.2021;
- за кодом “ 4301” - договір №21-11/01 про транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів від 11.01.2021;
- за кодом “4301” - заявка №25/01/21 від 25.01.2021 на транспортування вантажу автомобільним транспортом;
- за кодом “ 4301” - договір №2021-0401 на транспортно-експедиційне обслуговування від 04.01.2021;
- за кодом “ 9000” - прайс-лист ТОВ “МЕРИДИАН АНК” від 01.01.2021;
- за кодом “ 9000” - закупівельні документи, а саме: копія рахунку-фактури №250121/30, №250121/31, №250121/32 від 25.01.2021 від TOB “Летіс” на TOB “МЕРИДИАН АНК”; копія товарної накладної №250121/30, №250121/31, №250121/32 від 25.01.2021 від ТОВ “Летіс” на ТОВ “МЕРИДИАН АНК”;
- за кодом “9610” - копія митної декларації країни відправлення №10418010/260121/0019336 від 26.01.2021.
Відповідачем надано позивачу електронне повідомлення, в якому зазначено, що у зв'язку з надходженням до ВМВ запиту з ПМО щодо вирішення спірного питання правильності визначення вартості товарів, у зв'язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів, у відповідності до вимог п. 5 ст. 55 та п. 4 ст. 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митному органі. Відповідно до вимог статей 52, 58 МКУ декларант або уповноважена ним особа зобов'язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов'язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів. На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв'язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
За результатом поданих товариством документів, Слобожанською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/000142/2 від 02.02.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2021/00130.
Джерелом інформації для даного рішення є наявна в митному органі цінова інформація з врахуванням спрацювання ризику АСАУР за фактами митних оформлень ЄАІС: МД №UА500490/2021/588 від 16.01.2021, №UА807170/2020/069107 від 07.12.2020, №UА100060/2020/399803 від 17.12.2020, №UА807200/2020/19262 від 12.12.2020, №UА100340/2020/522798 від 16.12.2020, №UА100020/2020/55963 від 19.12.2020, №UА100020/2020/55932 від 17.12.2020, №UА204120/2020/129821 від 18.12.2020. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС України від 11.09.15 № 689. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Розрахунок митної вартості складає: тов. №29 - 5,80 дол.США/кг, або разом = 5561,81 RUB; тов. 32 - 2,29 дол.США/кг; або разом = 5399,36 RUB; тов. №33 - 4,22 дол.США/кг, або разом = 80591,68 RUB; тов. №34 - 4,20 дол.США/кг, або разом = 29738,76 RUB; тов. №35 - 5,22 дол.США/кг, або разом = 137245,91 RUB; тов. №36 - 6,16 дол.США/кг, або разом = 199746,48 RUB; тов. №37 - 6,16 дол.США/кг, або разом = 468731,02 RUB; тов. №39 - 9,24 дол.США/кг, або разом = 873922,65 RUB. Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених п. 3 ст. 53 МК України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом, наведено у електронному повідомленні декларанту.
У зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування та картки відмови, товар ТОВ "АВТОПАРТС-ВМ" оформлено та випущено у вільний обіг відповідно до положень ч. 7 ст. 55 МК України за новою МД №UA807170/2021/005528 від 02.02.2021 зі сплатою гарантій відповідно до розділу Х МК України.
13 квітня 2021 року позивачем до Слобожанської митниці Держмитслужби в порядку ч. 8 ст. 55 МК України подано лист вих. №13/04-21 про прохання прийняти та розглянути додаткові документи щодо підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються та скасування рішення про коригування.
В даному листі товариством зазначено, що згідно Специфікації №21/01 від 25.01.2021 поставка товару була здійснена за умовами поставки - FCA - Ульянівськ, Росія, тому ТОВ “АВТОПАРТС-ВМ” на підставі Договору №21-11/01 на транспортно-експедиційне обслуговування від 11.01.2021, що укладений між ТОВ “АВТОПАРТС-ВМ” та ТОВ “ДІА-ТРАНС” було оформлено заявку №25/01/21 від 25.01.2021 на транспортно-експедиційне обслуговування, де Виконавцем є ТОВ “ДІА-ТРАНС”, а Перевізником - ФОП ОСОБА_1 . Згідно рахунку на оплату № 25/01 від 25.01.2021 було здійснено оплату на транспортні послуги в сумі 20 000,00 грн. (платіжне доручення № 2332 від 01.02.2021). Оплату за придбаний товар було здійснено 12.02.2021 в сумі 246 958,65 рублів РФ (платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах № 108) та 12.04.2021 в сумі 2 860 928,00 рублів РФ (платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №111), чим підтверджується 100% сплата за придбаний товар. Умовами вищевказаного контракту та умовами поставки, страхування товару не є обов'язковим, тому договір страхування товару також не укладався. Також додатково надано копії податкових накладних з ідентичними товарами, які раніше були реалізовані на території України, які свідчать про те, що аналогічні товари, які імпортуються ТОВ “АВТОПАРТС-ВМ” за цінами, зазначеними в специфікації, надалі продаються з націнками не менш, ніж 20%. А також ТОВ “АВТОПАРТС-ВМ” було замовлено звіт про оцінку майна №07/04/2021/03 від 07.04.2021 щодо визначення ринкової вартості майна, що ввозиться на територію України. Також позивачем було додатково подано до митного органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, а саме копію платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах № 108 від 12.02.2021, № 111 від 12.04.2021 про сплату вартості товару, копії податкових накладних з ідентичними товарами, які раніше були реалізовані ТОВ “АВТОПАРТС-ВМ” на території України, копію звіту про оцінку майна № 07/04/2021/03 від 07.04.2021 щодо визначення ринкової вартості майна, що ввозиться на територію України.
В листі №7.14-08-2/7.14-15-03/13/5181 від 19.04.2021 відповідач зазначив, що подані позивачем додаткові документи не спростовують в повній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої митної вартості оцінюваного товару, у зв'язку з чим, не можуть бути підставою для скасування раніше прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості товару.
Не погоджуючись із винесеним рішенням про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/000142/2 від 02.02.2021 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2021/00130 від 02.02.2021, підприємство звернулось до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 52 глави 8 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 глави 8 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частина 2 статті 53 МК України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини 2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).
Пунктом 2 частини 4 статті 54 МК України передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.
За результатами розгляду поданих позивачем разом з митною декларацією №UА807170/2021/005253 від 01.02.2021 документів відповідачем було встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту визначені ст. 57 МК України. Згідно даної статті такими методами є:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 4-5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до ч.ч. 2-7 ст. 59 МК України при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:
1) фізичні характеристики;
2) якість та репутація на ринку;
3) країна виробництва;
4) виробник.
Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.
Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5- 7 частини 10 статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать Законам України і є сумісними з відповідними приписами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна гуртуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Враховуючи вимоги нормативних приписів, які регулюють спірні правовідносини, предмет доказування у даній справі охоплює як підстави незастосування відповідачем методу визначення митної вартості за ціною договору, так і обґрунтованість обрання певного резервного методу та порядок розрахунку митної вартості імпортованого товару.
При цьому у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення митної вартості товару, що ввозиться, саме за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МК України.
Аналіз наведених норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, обов'язок декларанта подати протягом 10 календарних днів додаткові документи для визначення митної вартості товару виникає за наявності хоча б однієї з таких умов:
- документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості;
- у документах, зазначених у частині другій ст. 53 МК України, наявні ознаки підробки;
- документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;
- документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Такі сумніви щодо митної вартості товару можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, тощо.
Відповідач фактично в обґрунтування спірного рішення покликається на те, що відповідно до бази ЄАІС рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів за фактами митних оформлень митницями України був значно вищим, ніж заявлений, та позивачем не надано договорів з третіми особами, з огляду на те, що продавець за контрактом не є виробником товару, не надано пакувального листа. Вказані доводи відображені у відзиві митного органу.
Суд зазначає, що відповідачем ані в запиті до декларанта про надання додаткових документів, ані в спірному рішенні не зазначено про ненадання договорів з третіми особами, з огляду на те, що продавець за контрактом не є виробником товару, та про ненадання пакувального листа. Отже, вказані обставини зазначені лише у відзиві на позовну заяву та не були покладені в основу спірного рішення.
Стосовно платіжного документу, що стосується оплати вартості товарів, поставлених позивачу, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень МК України документи про оплату товару надаються у випадку, якщо оплату проведено.
Умовами контракту передбачено декілька умов оплати товару, в тому числі шляхом післяплати.
Відповідно до Специфікації №21/01 від 25.01.2021 до Контракту ТОВ “МЕРИДИАН АНК” було здійснено поставку товару на загальну суму 3107886,65 рублів РФ. Згідно зі Специфікацією №21/01 від 25.01.2021 до Контракту поставка товарів здійснювалася на умовах FCA -Ульянівськ, порядок сплати за товар - протягом 180 днів з моменту підписання Специфікації, згідно п. 5.1. вищевказаного Контракту №UA18RU-AVP.
На підтвердження митної вартості товарів позивачем разом з МД №UА807170/2021/005253 від 01.02.2021 було надано документи, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до частини 2 статті 53 МК України, в т.ч. і транспортні (перевізні) документи, зокрема це:
- за кодом “3005” - платіжне доручення №2332 від 01.02.2021, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг;
- за кодом “4301” - договір №21-11/01 про транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів від 11.01.2021;
- за кодом “4301” - заявка №25/01/21 від 25.01.2021 на транспортування вантажу автомобільним транспортом;
- за кодом “4301” - договір №2021-0401 на транспортно-експедиційне обслуговування від 04.01.2021.
В ході судового розгляду судом встановлено, що між ТОВ “АВТОПАРТС-ВМ” (Замовник за договором) та ТОВ “ДІА- ТРАНС” (Виконавець за договором) укладено договір №21-11/01 про транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів від 11.01.2021, згідно з п. 2.1. якого, Виконавець організовує перевезення вантажів на підставі заявок, що подаються Замовником. Тобто, в даному випадку ТОВ “ДІА-ТРАНС” є експедитором - організатором перевезення, а безпосередньо перевізником вантажу - ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним договором №2021-0401 на транспортно-експедиційне обслуговування від 04.01.2021 та заявкою №25/01/21 від 25.01.2021.
Суд також зазначає, що за митною декларацією №UА807170/2021/005253 від 01.02.2021 позивачем здійснювалось оформлення 50 позицій товару, кожна з яких поставлялася на однакових умовах контракту №UA18RU-AVP від 06.02.2018. Для всіх зазначених позицій умови поставки були визначені, як FCA.
При цьому відповідачем у зв'язку зі спрацюванням ризиків по позиціям, зазначеним в декларації під номерами 8, 10, 12, 14, 17, 18, 22, 23, 25, 27, 29, 32-42, 44 було поставлено під сумнів визначення позивачем митної вартості товару за вказаними позиціями за ціною контракту, з огляду на не підтвердження заявленої митної вартості та наявності у митного органу цінової інформації за фактами митних оформлень ЄАІС.
При цьому, за іншими товарними позиціями, зазначеними в митній декларації, які ввозились за тим самим контрактом та на тих саме умовах поставки (FCA, Ульянівськ, РФ) із визначенням методу визначення митної вартості - за ціною договору, відповідачем під сумнів визначення митної вартості за основним методом не ставилось, проте, за результатами перевірки відповідачем було скориговано митну вартість в тому числі товарних позицій 29, 32-37, 39, в той же час щодо частини товарних позицій митна вартість відповідачем не коригувалась.
Вказане свідчить про різний підхід до оцінки належності та достатності поданих позивачем документів на підтвердження обраного методу визначення митної вартості по одній й тій самій імпортній операції.
Відповідно до частини 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відтак, з матеріалів справи вбачається, що відповідач, всупереч вимог частини 2 статті 54 МК України, посилаючись на наявність розбіжностей та ненадання позивачем додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості, фактично керувався виключно спрацюванням профілів ризиків АСАУР щодо можливого заниження митної вартості, які носять рекомендаційний характер, та не здійснив належної перевірки розрахунку митної вартості, здійсненого декларантом, а також не врахував поданих до митного оформлення документів на підтвердження митної вартості товарів, заявленої позивачем у митній декларації.
Суд зазначає, що спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 19.02.2019 по справі № 805/2713/16-а.
Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналіз наведених норм ст. ст. 53, 54 МК України дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
В ході судового розгляду відповідач не довів неможливості застосування заявленого позивачем методу визначення митної вартості, оскільки не була підтверджена наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей, недостовірних або неповних відомостей, через що не обґрунтовано наявність підстав для витребування додаткових документів.
Позивач у попередньому судовому засіданні пояснив, що жодних інших угод з третіми особами не укладалось.
Посилання відповідача на ненадання угод з третіми особами з огляду на укладення контракту не з виробником товару суд також не бере до уваги, оскільки відповідачем не доведено підстав витребування додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, та приписи зазначеної норми передбачають надання угод, пов'язаних з договором поставки товарів, митна вартість яких визначається. Не вимагається надання угод з виробником товару.
Суд зазначає, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що в силу ч. 4 ст.54 МК України саме по собі ненадання документів на вимогу митного органу не є підставою для коригування митної вартості, за відсутності обґрунтування митним органом того, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які конкретно документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №826/21860/15.
Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що електронне повідомлення відповідача про необхідність надання додаткових документів містить перелік документів, який повністю відтворює положення частини 3 статті 53 Митного кодексу України.
У вказаному повідомленні відповідачем не зазначено, які саме документи, передбачені ст. 53 МК України, повинен надати позивач для підтвердження заявленої митної вартості за поданими до митного оформлення митними деклараціями.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195 (далі - Правила № 598), у графі 33 Рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу, результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів).
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем жодним чином не вказано, які саме з наданих позивачем документів містять неповні відомості та/або розбіжності.
Крім того, митний орган не зазначив, які саме документи, на думку митниці, не містять в собі всіх даних на підтвердження обраного методу визначення митної вартості та які саме документи має подати позивач для підтвердження заявленої митної вартості.
Верховний Суд у постанові від 30.10.2018 по справі №826/25605/15 зазначив, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Щодо аналізу цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, суд погоджується з посиланнями позивача на той факт, що текст рішення відповідача про коригування митної вартості товару не містить відомостей про подібність, ідентичність товарів за поданою заявником через декларанта МД №UА807170/2021/005253 від 01.02.2021 по товарам за МД №UА500490/2021/588 від 16.01.2021, №UА807170/2020/069107 від 07.12.2020, №UА100060/2020/399803 від 17.12.2020, №UА807200/2020/19262 від 12.12.2020, №UА100340/2020/522798 від 16.12.2020, №UА100020/2020/55963 від 19.12.2020, №UА100020/2020/55932 від 17.12.2020, №UА204120/2020/129821 від 18.12.2020.
Відповідачем в рішенні також не зазначено інформації про аналіз товарів № 29, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 39 на ідентичність тим, що зазначені в МД №UА807170/2021/005253 від 01.02.2021 по товарам за МД №UА500490/2021/588 від 16.01.2021, №UА807170/2020/069107 від 07.12.2020, №UА100060/2020/399803 від 17.12.2020, №UА807200/2020/19262 від 12.12.2020, №UА100340/2020/522798 від 16.12.2020, №UА100020/2020/55963 від 19.12.2020, №UА100020/2020/55932 від 17.12.2020, №UА204120/2020/129821 від 18.12.2020 за всіма ознаками, в тому числі за такими, як фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник, а також дати ввезення, кількості, комерційні рівні, різницю у відстанях і способах транспортування.
Крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні про коригування допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МКУ з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
З огляду на зазначене, підстави застосування відповідачем другорядного (в тому числі резервного) методу визначення митної вартості не є доведеними, а розрахована митна вартість - не є обґрунтованою.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається метод визначення митної вартості товару в МД, які використовувались у якості джерела для коригування митної вартості товару, а саме резервний (шостий) метод, який також визначений митницею (3 т. а.с.159-160).
З урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин, суд приходить до висновку, що документи, надані позивачем до митного оформлення, містять належну та достатню інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають достатніх підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. При цьому доводи відповідача на обґрунтування заперечень проти позову фактично зводяться до обґрунтування підстав виникнення сумнівів у заявленій декларантом митній вартості, а не доводять саме підстав відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю відповідно до приписів частини 6 статті 54 МК України.
Відповідно, застосування митним органом другорядних методів - за ціною договору щодо ідентичних товарів та резервного методу визначення митної вартості, а також розрахунок скоригованої митної вартості суд також визнає необґрунтованим.
Отже, суд приходить до висновку, що у спірному рішенні про визначення митної вартості товару не наведено належних підстав неможливості застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), не наведено обґрунтованого розрахунку скоригованої митної вартості, що є належною та достатньою підставою для його скасування.
Щодо позовних вимог про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення суд зазначає наступне.
Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправною та скасування картки відмови.
Відтак, об'єднання цих вимог є належним способом захисту порушених прав позивача, з урахуванням усталеної судової практики.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, наявні підстави для скасування рішення про коригування митної вартості №UА807000/2021/000142/2 від 02.02.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2021/00130 від 02.02.2021, отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПАРТС-ВМ" (пл. Ю. Кононенка, буд. 7, к. 38, смт. Пісочин, Харківський район, Харківська область, 62416, ЄДРПОУ 40708715) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, ЄДРПОУ ВП 44017626) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2021/000142/2 від 02.02.2021 Слобожанської митниці Держмитслужби.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2021/00130 від 02.02.2021 Слобожанської митниці Держмитслужби.
Стягнути з Харківської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОПАРТС-ВМ" за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору в розмірі 4540,00 грн (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень 00 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 11.11.2021.
Суддя Д.А. Волошин