Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
11 листопада 2021 року № 520/18661/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Управління соціального захисту населення в Харківському районі (вул. Чернишевська, буд. 51,м. Харків,61002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- Визнати протиправною бездіяльність Обласного центра по нарахуванню та здійснення соціальних виплат Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації по не нарахуванню та невиплаті позивачеві одноразової грошової допомогу як члену сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
- Зобов'язати Обласний центр по нарахуванню та здійснення соціальних виплат Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації виплати позивачеві заборгованість одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни за 2021 р. у сумі 7879 (сім тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) гривень.
В обґрунтування позову позивачем вказано, що вона відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня як член сім'ї загиблого ветерана війни у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020, проте виплату такої допомоги за 2021 рік було здійснено у меншому розмірі. Відповідачами не було вчинено дій, направлених на донарахування належних позивачу до виплати сум. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 29.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у адміністративній справі за вищевказаним позовом.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідачем нарахована недоотримана позивачем сума грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, проте виплату буде проведено після надходження фінансування з Державного бюджету.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно із положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в базі Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, як учасник "член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни" відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 .
Позивачем вказано, що у 2021 році відповідачем їй було виплачено грошову допомогу до 5 травня у зменшеному розмірі, а саме 966,00 грн.
Також, позивачем вказано, що 27.02.2020 Конституційним Судом України ухвалено рішення №3-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (Відомості Верховної Ради України, 1993 p., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. У зв'язку з зазначеним, пунктом 2 вказаного рішення встановлено, що неконституційні положення втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, позивач, вважаючи, що відповідачами вчинено протиправні дії щодо нарахування та виплати їй щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", звернулась до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Правовий статус ветеранів війни визначає та створення належних умов для їх життєзабезпечення забезпечує Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22 жовтня 1993 року.
У постанові Кабінету Міністрів України "Про деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" №325 від 08 квітня 2021 року визначено розмір виплати разової грошової допомоги членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 966 гривень.
Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008).
З ухвали Верховного Суду від 17 червня 2020 про відкриття провадження у зразковій адміністративній справі № 440/2722/20 та матеріалів адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії встановлено, що зазначені справи є типовими, оскільки наявні ознаки типової справи, визначені в ухвалі Верховного Суду від 17 червня 2020: 1) позивачами має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік; 2) позовні вимоги заявлені до органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня. 3) спірні відносини стосуються визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році та урегульовані одними й тими самими нормативно-правовими актами, а саме: Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18); 4) позивачами у даних справах заявлено аналогічні позовні вимоги (визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача щодо нарахування та виплати у 2020 році разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити разову щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"). Рішенням Верховного суду від 29.09.2020 № 440/2722/20 по зразковій справі позов задоволено в частині визнання протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Вказане рішення залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.
Зазначеним рішенням встановлено, що у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, стаття 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з 27.02.2020 позивач набула право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-ХІV, яка передбачала, що щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Як зазначив Верховний Суд у постанові, Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги.
Отже, органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Як встановлено судом, на час виплати позивачу у квітні 2021 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова №325 від 08.04.2021 року.
З огляду на передбачені положеннями ч. 4 ст.7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам, які мають статус учасника бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325 від 08.04.2021 року, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році повинна виплачуватися особам, вказаним у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII, у розмірі, встановленому цими статтями у редакції Закону № 367-ХІV.
Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Положеннями ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким законом є закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Суд зазначає, що приписами ст. 7 Закону України від 15.12.2020 року
№ 1082-IX “Про Державний бюджет України на 2021 рік” установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01 січня 2021 року - 966 гривень.
Як передбачено положеннями ч.4 ст.28 Закону № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Таким чином, Закон № 1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Отже, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році застосуванню підлягає саме частина перша статті 28 Закону №1058-ІV.
Відтак, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році становить 8845,00 грн. (1769,00 грн. х 5).
Як було встановлено судом, відповідачем у 2021 році було виплачено позивачу разову грошову допомогу у сумі 966,00 грн.
Сума недоотриманих позивачем коштів становить 7879,00 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що виплата позивачу разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року у розмірі 966,00 грн. не відповідає положенням статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Таким чином, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Обласного центру по нарахуванню та здійснення соціальних виплат Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації по не нарахуванню та невиплаті позивачеві одноразової грошової допомогу як члену сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про те, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу до 05 травня 2021 року, як члену сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, щодо частини вимог про стягнення з відповідача заборгованості грошової допомоги в розмірі 7879,00 грн, суд зазначає, що здійснення перерахунку та обчислення сум грошової допомоги відноситься до виключних (дискреційних) повноважень відповідача, такий розрахунок відповідачем ще не проводився у зв'язку з чим суд не може перебирати на себе повноваження Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат при здійсненні обрахунку належних позивачу сум грошової допомоги, а тому вказана частина вимог не підлягає задоволенню.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Управління соціального захисту населення в Харківському районі (вул. Чернишевська, буд. 51,м. Харків,61002) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Обласного центру по нарахуванню та здійснення соціальних виплат Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації по не нарахуванню та невиплаті позивачеві одноразової грошової допомогу як члену сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу до 05 травня 2021 року, як члену сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Управління соціального захисту населення в Харківському районі (вул. Чернишевська, буд. 51,м. Харків,61002) витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) у розмірі 454,00 грн. (чотириста п'ятдесят гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Бідонько А.В.