Справа № 500/6663/21
11 листопада 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради (далі - Управління, відповідач), в якому просить:
зобов'язати Управління здійснити перерахунок належної йому як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги, передбаченої частиною п'ятою статті 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - Закон №3551-XII), з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 №1-28/2008 та від 27.02.2020 у №3-р/2020, положень частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»;
зобов'язати Управління виплатити йому невиплачену частину вказаної грошової допомоги, а саме 7354 грн шляхом перерахування поштовим переказом Укрпошти.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником бойових дій та у відповідності до статті 12 Закону №3551-XII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 за №3-р/2020, має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня в 2021 році в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Натомість йому здійснена виплата вказаної допомоги у розмірі 1491 грн. У зв'язку з виплатою допомоги у меншому розмірі, ніж визначено Законом №3551-XII, позивач звернувся до відповідача, який протиправно відмовив у перерахунку та проведенні цієї виплати.
З виплатою щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі меншому, ніж встановлено Законом, позивач не погоджується, через що звернувся до суду.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому заперечив проти позовних вимог та вказав, що позивачу як учаснику бойових дій у 2021 році виплачено допомогу у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 “Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, у сумі 1491 грн. Вважає, що діяв правомірно, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Вирішуючи спір по суті, суд, дослідив докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, та встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 18.08.2015 (а.с.6); є отримувачем щорічної разової допомоги до 5 травня.
Позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік в розмірі 1491 грн, що вбачається із довідки Управління №7220 від 27.10.2021.
ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, що складає п'ять мінімальних пенсій за віком. За результатами її розгляду Управлінням листом від 23.09.2021 №20811-Ф відмовлено позивачу у виплаті такої допомоги в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, оскільки кошти для доплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році не передбачені у Державному бюджеті України (а.с.8).
Не погодившись з нарахуванням та виплатою щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено Законом №3551-XII, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України від 25.12.1998 №367-XIV “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Як визначено статтею 17 цього Закону, фінансування витрат, пов'язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Пунктом 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України від 28.12.2007 за №107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (набрав чинності 01.01.2008) частину п'яту статті 12 Закону №3551-ХІІ викладено у такій редакції: “Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України”.
Однак рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 у справі №1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Надалі Законом України від 28.12.2014 №79-VІІІ “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” (набрав чинності 01.01.2015) розділ І “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з частиною першою статті 17-1 Закону №3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
З метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, Кабінетом Міністрів України кожного бюджетного року приймалися відповідні постанови.
Так постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 “Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі Порядок №325).
Пунктом 5 Порядку №325 встановлено, що бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у розмірах згідно з додатком до цього Порядку.
Розміри виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” визначено у Додатку до Порядку №325, відповідно до змісту якого разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 було визнано неконституційним окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яке передбачає, серед іншого, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України у цьому рішенні вказав, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення пунктом 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 встановлено, що окреме положення пункту 26 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, з 27.02.2020 норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даному випадку застосуванню підлягають положення статті 12 Закону №3551-XII в редакції Закону №367-XIV від 25.12.1998 “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту””, частиною п'ятою якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною в рішенні від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021, та відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховуються при вирішенні цієї справи.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України від 15.12.2020 №1082-IX“Про Державний бюджет України на 2021 рік” установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2021 1769 гривень.
Отже, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у 2021 році становить 8845 грн (1769 грн х 5). Сума недоотриманих позивачем коштів складає 7354 грн. Виплата позивачу разової грошової допомоги у сумі 1491 грн не відповідає статті 12 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Відмовляючи позивачу як учаснику бойових дій у виплаті разової грошової допомоги у розмірі, передбаченому статтею 12 Закону №3551-XII, у 2021 році відповідач діяв не на підставі закону.
Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, суд дійшов висновку, що для захисту порушених прав позивача слід зобов'язання відповідача здійснити перерахунок (з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги) та виплатити позивачу як учаснику бойових дій недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 №1-28/2008 та від 27.02.2020 у №3-р/2020. Такий спосіб захисту позивача є належним, ефективним та достатнім для їх відновлення і повністю узгоджується із тим, що, застосований Верховним Судом у зразковій справі №440/2722/20.
У позовній заяві позивач просив зобов'язати Управління здійснити перерахунок грошової допомоги ще й відповідно до частини третьої статті 28 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Така норма передбачає, що за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено абзацом першим частини першої цієї статті, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Для пенсій, призначених після 1 січня 2018 року, мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим цієї частини, виплачується після досягнення особою віку 65 років. До досягнення цього віку таким особам може бути призначена державна соціальна допомога на умовах і в порядку, визначених Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям". Такі положення Закону до спірних правовідносин не застосовуються. В цій частині в позові слід відмовити, а так само у позовній вимозі щодо перерахування коштів поштовим переказом Укрпошти, оскільки щодо способу виплати коштів спору між сторонами немає.
Позовні вимоги слід задовольнити частково.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Зобов'язати Управління соціальної політики Тернопільської міської ради здійснити перерахунок (з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги) та виплатити ОСОБА_1 як учаснику бойових дій недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 №1-28/2008 та від 27.02.2020 у №3-р/2020.
У задоволенні решти вимог позовної заяви відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Відповідач: Управління соціальної політики Тернопільської міської ради (46002, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Лисенка, 8, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 03195636).
Повний текст рішення складено та підписано 11 листопада 2021 року.
Суддя Чепенюк О.В.