Справа № 500/5396/21
10 листопада 2021 року м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов'язання сформувати та подати подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, -
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 у справі №500/5396/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії, - задоволено у повному обсязі. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі подання про повернення ОСОБА_1 , збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 6560 (шість тисяч шістдесят) гривень 00 коп.
08 листопада 2021 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій вона просить ухвалити додаткове рішення у справі щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що правову допомогу позивачу надано адвокатом Костовою Н.З. на підставі договору про надання правової допомоги, укладеного 05.02.2021 з адвокатським об'єднанням "Вдовиченко і партнери", згідно з Додатком №1 від 05.02.2021 гонорар за надання правової допомоги становить 1500,00 грн. Здійснення судових витрат позивачем підтверджується актом прийняття-передачі виконаних робіт (наданих послуг), а також платіжними дорученнями.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
За змістом частин першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).
Згідно частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу положень статті 134 КАС України слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 висловила правову позицію, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи слідує, що 05.02.2021 між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Вдовиченко і партнери» укладено Договір, предметом якого є надання правової допомоги клієнту щодо захисту та представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта. Конкретні завдання прописуються в додатках до цього договору. Надання правової допомоги клієнту здійснюється від імені Адвокатського об'єднання адвокатом Костовою Н.З.
Умовами додатку від 05.02.2021 до Договору визначено, що в межах Договору Адвокатське об'єднання надає правову допомогу клієнтові з питань повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, що мала місце 04.12.2019, а гонорар за надання правової допомоги становить 1500,00 грн.
Гонорар, вказаний в пункті 2.1 цього додатку включає оплату за: ознайомлення з наданою клієнтом документацією, підготовку та подання до Тернопільського окружного адміністративного суду позовної заяви.
На підтвердження факту надання правової допомоги адвокатом, на виконання Договору, сторонами складено Акт прийняття-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 04.11.2021 на загальну суму 1500,00 грн, з описом робіт (наданих послуг), а саме: ознайомлення з наданою клієнтом документацією, підготовка і подання до Тернопільського окружного адміністративного суду позову про зобов'язання вчинити дії (з додатками).
Гонорар за надання правової допомоги за Договором з додатком до нього №1 від 05.02.2021 позивачем оплачено платіжним дорученням від 05.11.2021 №0.0.2328793409.1 на суму 1500,00 грн.
Як підтверджено матеріалами справи, копію заяви про стягнення судових витрат представником позивача було направлено на адресу Головного управління, про що у матеріалах справи є відповідне документальне підтвердження. Однак жодних заперечень чи клопотань щодо незгоди із заявленим до відшкодування розміром чи зменшення витрат на правничу допомогу відповідач до суду не подав.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що сума витрат на професійну правничу допомогу, заявлена до відшкодування у розмірі 1500,00 грн. є співмірною зі складністю справи та обсягом виконання відповідних робіт, що не спростовано відповідачем, а тому має бути стягнута з Головного управління за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії, - задовольнити в повному обсязі.
Ухвалити додаткове судове рішення про стягнення судових витрат у справі №500/5396/21 за позовом ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судові витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень 00 коп.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Реквізити учасників справи:
позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач: - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).
Головуючий суддя Мірінович У.А.