вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"10" листопада 2021 р. Справа № 911/2038/21
За позовом Державної екологічної інспекції Столичного округу, 03035, місто Київ, вулиця Солом'янська, будинок 1
до Комунального підприємства "Кагарликводоканал", 09200, Київська область, Кагарлицький район, місто Кагарлик, вулиця Білоцерківська, будинок 1
про стягнення 38 817,11 грн збитків
суддя Н.Г. Шевчук
без виклику сторін
суть спору:
Державна екологічна інспекція Столичного округу звернулася до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Кагарликводоканал" про стягнення 38 817,11 грн збитків завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною екологічною інспекцією Столичного округу під час проведення у період з 13.06.2019 по 26.06.2019 планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання Комунальним підприємством "Кагарликводоканал" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів виявлено самовільне використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, а саме відповідачем у період з 10.02.2019 по 26.06.2019 здійснювався забір води із артезіанських свердловин без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням статей 44, 48, 110 та 111 Водного кодексу України, що призвело до заподіяння збитків державі в розмірі 38 817,11 грн.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є малозначними справами.
Частиною першою статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Враховуючи, що ціна даного позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, керуючись вищевказаними статтями, ухвалою Господарського суду Київської області від 16.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та визначено строк відповідачу для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на позов та інших документів до суду не надав.
Про розгляд справи в господарському суді відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення № 0103278971833 про вручення представнику відповідача 20.07.2021 копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Як передбачено частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
Державною екологічною інспекцією Столичного округу на підставі наказу Державної екологічної інспекції Столичного округу від 06.06.2019 № 980-П "Про проведення планової перевірки" та направлення від 06.06.2019 № 3/5/000997 на здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) у період з 12.06.2019 по 26.06.2019 проведено планову перевірку дотримання відповідачем - Комунальним підприємством "Кагарликводоканал" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Під час проведення перевірки виявлені порушення Комунальним підприємством "Кагарликводоканал" положень статей 44, 48 Водного кодексу України, які полягали в тому, що відповідачем у період з 10.02.2019 по 26.06.2019 здійснювалось самовільне водокористування з підземних джерел за відсутності дозволу на спеціальне використання у кількості 38 286,84 куб. м.
За наслідками проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією Столичного округу складено акт № 3/5/000997, в якому, зокрема, вказано:
- КП "Кагарликводоканал" здійснює діяльність на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 07.03.2003 серії АОО № 105921, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.05.2015. Вид діяльності: 36.00 Забір очищення та постачання води;
- на балансі КП "Кагарликводоканал" перебувають 11 свердловин, водопостачання з яких здійснюється при відсутності згідно дозволу на спеціальне водокористування, чим порушено статті 44, 48 Водного кодексу України, (попередній дозвіл № 58/19 терміном дії до 09.02.2019). У період з 10.02.2019 по 26.06.2019 згідно журналу обліку водокористування водовимірювальними приладами забрано з підземних джерел у кількості 38286,84 куб.м.
Проведення вказаної перевірки дотримання Комунальним підприємством "Кагарликводоканал" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища було здійснено в присутності директора відповідача Чемерис В.І., який отримав акт перевірки № 3/5/000997, складений за наслідками проведеної перевірки, про що свідчить його підпис на вказаному акті. В даному акті перевірки в розділі VIII "Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та цього акта", директор відповідача зазначив, що станом на 26.06.2019 документи знаходяться на виготовленні продовження дозволу на спецводокористування.
Згідно з Довідкою Комунального підприємства "Кагарликводоканал" про кількість спожитої води від 26.06.2019 № 85-04, КП "Кагарликводоканал" за період з 10.02.2019 до 26.06.2019 піднято води із підземних джерел в кількості 38286,84 куб. м, а саме: у лютому (19 днів) - 6406,03 куб. м; у березні - 6504,97 куб. м; у квітні - 9508,97 куб. м; у травні - 8629,35 куб. м; у червні (26 днів) - 7237,52 куб. м.
Згідно розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води із підземних джерел без спеціального дозволу на спеціальне водокористування, виконаного старшим державним інспектором з ОНПС Столичного округу Зінченко Р.А, загальний розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання підземних вод без спеціального дозволу на спеціальне водокористування, становить 38 817,11 грн за об'єм використаної води - 38286,84 куб.м.
Розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води із підземних джерел без спеціального дозволу на спеціальне водокористування здійснено згідно "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Мінприроди від 20.07.2009 № 389 зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 13.10.2015 № 367.
З метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки проведеної з 13.06.2019 по 26.06.2019 державним інспектором з ОНПС Столичного округу Зінченко Р.А. 26.06.2019 складено припис, який видано Комунальному підприємству "Кагарликводоканал".
Державна екологічна інспекція Столичного округу звернулась до Комунального підприємства "Кагарликводоканал" з претензією від 30.07.2019 № 75/2019 про відшкодування збитків в сумі 38 817,11 грн, заподіяних державі внаслідок самовільного користування водою із підземних джерел.
Відповідач вимоги претензії не виконав, збитки завдані державі внаслідок водокористування за відсутності дозволу у розмірі 38 817,11 грн не відшкодував, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Згідно з положеннями статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.
В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Водні відносини в Україні регулюються Водним Кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.
Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обгрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування (стаття 2 Водного кодексу України).
Згідно зі статтею 6 Водного кодексу України, води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування, яке може буди загальним або спеціальним.
Відповідно до статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
При цьому, згідно із статтею 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Пунктом 9 частини першої статті 44 Водного кодексу України визначено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Відповідно до статей 110, 111 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Аналогічна норма міститься в статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно з частиною першою статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
На позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, а відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Частиною другою статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Оскільки при вирішенні даного спору слід виходити з презумпції вини правопорушника, то саме відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах: від 12.09.2019 у справі № 908/1092/18, від 12.11.2019 у справі № 914/2436/18.
Матеріалами справи підтверджується, що КП "Кагарликводоканал" у період з 10.02.2019 по 26.06.2019 здійснювало забір води без дозволу на спеціальне водокористування.
Враховуючи вищенаведене та те, що судом встановлено наявність всіх складових правопорушення, а саме, факт неправомірної поведінки відповідача (самовільного водокористування водою), наявність шкоди (збитки в загальному розмірі 38 817,11 грн) та наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, адже шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди. Відповідач відсутність своєї вини належними доказами не спростував.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) регламентовано Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 та зареєстрованою в Мін'юсті України від 14.08.2009 за № 767/16783 зі змінами та доповненнями (далі - Методика).
Згідно з пунктами 9.1, 9.2 Методики, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), здійснюється за формулою: З сам = 5 х W х Тар (грн.),(23), де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)); Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар'єрних та дренажних вод - грн/100 куб. м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб.м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб. м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення. Фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).
Під час здійснення заходу державного нагляду контролю відповідачем було надано довідку від 26.06.2019 № 85-04, згідно якої у період з 10.02.2019 по 26.06.2019, ним піднято із підземних джерел води у кількості 38286,84 куб. м.
Державною екологічною інспекцією Столичного округу на підставі вказаної Методики, складено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води із підземних джерел без дозволу на спеціальне водокористування за період з 10.02.2019 по 26.06.2019, розмір яких склав 38 817,11 грн.
Розмір вказаних збитків відповідачем не спростовано.
Доказів відшкодування відповідачем збитків до суду не надано, а отже 38 817,11 грн підлягають стягненню з відповідача.
За змістом частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до частини третьої статті 13, частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті позову судовим збором у розмірі 2 270,00 грн, понесені позивачем, з урахуванням повного задоволення позовних вимог, підлягають покладенню на відповідача.
Разом з тим, станом на момент винесення рішення по даній справі, користуючись правом доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом повторно здійснюється перевірка відомостей про юридичних осіб - сторін по справі.
Згідно зроблено судом запиту до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно відомостей про позивача, отримано Витяг № 328421514456, з якого вбачається, що 28.10.2021 відбулась державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу Державну екологічну інспекцію Столичного округу (код ЄДРПОУ: 42163667), зокрема, змінено її місцезнаходження на: 03035, місто Київ, вулиця Солом'янська, будинок 1.
Частиною сьомою статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Враховуючи, що провадження у даній справі здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (учасників справи) та відсутність в матеріалах справи будь-якої інформації про зміну місцезнаходження сторони, у даному випадку позивача, суд дослідивши відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу зареєстровану за кодом ЄДРПОУ: 42163667, встановив, що ідентифікаційний код юридичної особи - позивача не змінювався, а станом на дату винесення рішення по справі, місцезнаходження Державної екологічної інспекції Столичного округу є: 03035, місто Київ, вулиця Солом'янська, будинок 1.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе замінити адресу Державної екологічної інспекції Столичного округу, керуючись загальновідомими даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вказавши в рішенні суду нову адресу місцезнаходження позивача.
Керуючись статями 129, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Кагарликводоканал" (09200, Київська область, Кагарлицький район, місто Кагарлик, вулиця Білоцерківська, будинок 1, код 32221952) на користь Державної екологічної інспекції Столичного округу (03035, місто Київ, вулиця Солом'янська, будинок 1, код 42163667) 38 817 (тридцять вісім тисяч вісімсот сімнадцять) грн 11 коп. збитків та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Г. Шевчук
Рішення складено та підписано: 10.11.2021