вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"10" листопада 2021 р. м. Київ Справа № 911/2588/21
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агророст» (19001, Черкаська обл., м. Канів, вул. Гетьмана Михайла Дорошенка, буд. 1, код ЄДРПОУ:39367764)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Михайлівські Лани» (09201, Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, вул. Світанкова, буд. 38, код ЄДРПОУ:38982725)
про стягнення 15 557,36 грн.
без виклику учасників процесу
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агророст» (позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Михайлівські Лани» (відповідач) про стягнення 15 557,36 грн., з яких: 12 019,35 грн. основного боргу, 1489,34 грн. пені, 619,29 грн. 3% річних та 1429,38 грн. інфляційних втрат. Також позивач просив суд стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача зобов'язань за Договором суборенди нежитлового приміщення №29367 від 02.09.2019 в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.09.2021 відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та зобов'язано сторін вчинити певні дії.
Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За змістом статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Втім, повідомлення про вручення поштових відправлень повернуті на адресу суду з відміткою поштового зв'язку «за закінченням строку зберігання».
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).
З огляду на наведене суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Положення ч.1 ст.248 ГПК України визначають, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
02 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агророст» (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Михайлівські Лани» (Суборендар) було укладено договір суборенди нежитлового приміщення №29367, відповідно до умов якого, за згодою орендодавця, Орендар передає, а Суборендар приймає у тимчасове користування (суборенда) на умовах цього Договору нежитлове приміщення (надалі по тексту - Нежитлове приміщення), що розташоване за адресою: с.Хмільна, вул.Миру, 59, Канівського району, Черкаської області, а саме: Складське приміщення літ.Л (інв.№ 013712) площею 300 кв.м.
Загальна площа приміщень складає: 300 кв.м., в тому числі: загальна площа складських приміщень складає 300 кв.м.
Згідно з п. 3.1 Договору, загальний розмір орендної плати з 02.09.2019 року за кожен місяць користвування нежитловими приміщеннями складає 5 400 гривень (п'ять тисяч чотириста гривень 00 коп.) в т.ч. ПДВ. Зазначена сума не включає оплату комунальних та інших послуг, які відшкодовуються Суборендарем окремо. Щомісячна плата за орендоване майно встановлюється із розрахунку: 18,00 грн./м2 в т.ч. ПДВ 20% - складські приміщення.
На підставі п. 3.5 Договору, у випадку, якщо строк суборенди буде складати менше ніж календарний місяць, орендна плата сплачується пропорційно кількості календарних днів оренди, виходячи з розміру, встановленого в п.3.2 Договору.
Орендна плата самостійно обчислюється та сплачується Суборендарем щомісячно в безготівковій формі на поточний рахунок Орендаря до 10 числа поточного місяця (п. 3.3 Договору).
При цьому, орендна плата сплачується Суборендарем, починаючи з дати підписання Акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами Акту приймання-передачі при поверненні об'єкта суборенди - Нежитлового приміщення (п. 3.4 Договору).
Згідно із п. 3.5 Договору, у випадку, якщо строк суборенди буде складати менш ніж календарний місяць, орендна плата сплачується пропорційно кількості календарних днів оренди, виходячи з розміру, встановленого в п. 3.1 Договору.
01 жовтня 2019 року зазначене майно було передане за відповідним актом приймання-передачі.
Відповідно до Додаткової угоди №1 від 07.12.2019, Сторони внесли зміни до Договору, а саме виклали п. 1.7 Договору у наступній редакції, зокрема: «Строк суборенди Нежитлового приміщення - з моменту укладення Договору до 07.12.2019 року включно».
07.12.2019 року сторонами було укладено акт приймання-передачі нежитлового приміщення, відповідно до якого Орендар прийняв, а Суборендар повернув майно.
Як вбачається з підписаних та скріплених печаткою сторін актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1031 від 31.10.2019, №1122 від 30.11.2019 та №74 від 01.02.2020, позивач належним чином виконав умови договору.
Разом з тим, за твердженням позивача, ТОВ «Михайлівські Лани» заборгувало перед ТОВ «Компанія «Агророст» 12 019,35 грн. орендної плати за жовтень, листопад та грудень 2019 року.
З метою досудового врегулювання спору 21.07.2021 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію, яка була залишена без задоволення.
Вичерпавши можливість досудового урегулювання спору, у зв'язку з невиконанням зобов'язання у добровільному порядку, позивач був змушений звернутись з даним позовом до суду для захисту своїх майнових інтересів.
При вирішенні спору по суті суд бере до уваги наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Як встановлено судом, укладений між сторонами Договір є договором суборенди.
Відповідно до ч. 3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Вказане кореспондується з п. 1, 4 ст. 285 ГК України, якими визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки, заборгованість відповідача в розмірі 12 019,35 грн (основний борг) належним чином доведена, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.
Враховуючи невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати орендних платежів, позивач просить суд стягнути з відповідача 1489,34 грн. пені, 619,29 грн. 3% річних та 1429,38 грн. інфляційних втрат.
Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Нарахування пені починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, при цьому день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.
Пунктом 5.3 Договору встановлено, що у випадку порушення строків здійснення орендної оплати по цьому Договору, а також додаткових послуг, суборендар зобов'язаний сплатити Орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення оплати. Пеня розраховується від несплаченої в строк суми.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку правильності розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат за допомогою калькулятора штрафних санкцій апаратного комплексу «Ліга Закон» судом встановлено, що розрахунки здійснено позивачем вірно.
Враховуючи вищевикладені фактичні обставини та приписи чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Михайлівські Лани» (09201, Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, вул. Світанкова, буд. 38, код ЄДРПОУ:38982725) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агророст» (19001, Черкаська обл., м. Канів, вул. Гетьмана Михайла Дорошенка, буд. 1, код ЄДРПОУ:39367764) 12 019 (дванадцять тисяч дев'ятнадцять) грн. 35 коп. основного боргу, 1489 (одну тисячу чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 34 коп. пені, 619 (шістсот дев'ятнадцять) грн. 29 коп. 3% річних, 1429 (одну тисячу чотириста двадцять дев'ять) грн. 38 коп. інфляційних втрат та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10.11.2021.
Суддя Т.Д. Лилак