Справа № 204/6317/21
Провадження № 2/204/2099/21
10 листопада 2021 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:
головуючого - судді Приваліхіної А.І.,
за участю секретаря судового засідання - Сокола Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу, -
19 серпня 2021 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачки ОСОБА_2 , із вимогою про розірвання шлюбу (а. с. 2-3).
В обґрунтування позову вказав на те, що 07 червня 2015 року сторони уклали шлюб, однак спільне життя з відповідачкою не склалося, що знайшло своє відображення у втраті почуття взаємної любові та поваги один до одного, втрачені всі фізичні та духовні зв'язки між ними. Тому просив суд шлюб між ним та відповідачкою розірвати. Також зазначив, що тривалий час кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами, тому між ними припинено шлюбні відносини, спільне господарство з відповідачкою не ведуть, жодні сімейні та подружні відносини між ними відсутні, тобто шлюбно-сімейні відносини між ними мають лише формальний характер, майнових спорів між ними немає.
Ухвалою суду від 20 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано термін на усунення недоліків (а. с. 12).
01 вересня 2021 року недоліки зазначені в ухвалі суду від 20 серпня 2021 року, позивачем усунуто (а. с. 14-25).
Ухвалою суду від 29 вересня 2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 09 годину 30 хвилин 10 листопада 2021 року (а. с. 28).
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, прохав позов задовольнити (а. с. 33-34).
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що позовні вимоги вона визнає в повному обсязі, проти їх задоволення не заперечує (а. с. 29).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07 серпня 2015 року у Красногвардійському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженим у Казахстані, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженою у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, укладено шлюб, про що складено актовий запис № 981, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 07 серпня 2015 року (а. с. 4). Прізвище позивачки після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_4 ».
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Приписами ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Нормою ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ст. 24 СК України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно з вимогами ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Приписами ч. 2 ст. 112 СК України визначено, що суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції "Про дискримінацію жінок" в ч. 1 підпункту "с", "однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання". Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Оскільки жоден з подружжя за час перебування справи у суді не висловив бажання щодо примирення, приймаючи до уваги договірну природу шлюбу та принцип добровільності, суд доходить висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, тому шлюб слід розірвати.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачки понесені позивачем судові витрати.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 133, 141, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, ст. ст. 24, 55, 56, 104, 105, 109, 110, 112, 113 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 /9924) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений 07 серпня 2015 року у Красногвардійському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженим у Казахстані, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженою у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, актовий запис № 981 - розірвати.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня отримання учасниками справи його копії.
Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання, або протягом 30 днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, якщо не буде оскаржено у встановленому законом порядку.
Суддя А.І. Приваліхіна