справа № 208/2834/18
№ провадження 1-кп/208/125/21
Іменем України
01 жовтня 2021 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали кримінального провадження № 12018040160000453 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середьо-спеціальну освіту, працюючого: «Промбрекет» різноробочий, одружений, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз: 23.01.2013 року Самарським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 395, 121 ч.1, 70 ч.1, 71 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнився умовно-достроково 30.05.2016 року на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 16 днів,
який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -
ОСОБА_4 будучи особою, раніше судимою, за злочини проти життя та здоров'я особи, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив аналогічне кримінальне правопорушення.
12.03.2018 року, приблизно о 19.00 годині, ОСОБА_4 та його рідний брат ОСОБА_7 , перебували за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де разом вживали спиртні напої.
Приблизно о 19.10 годині, в ході сумісного вживання спиртних напоїв, між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник конфлікт, в ході якого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, приблизно о 19.30 годині, перебуваючи у кімнаті квартири АДРЕСА_3 , взяв зі столу кухонний ніж, та утримуючи його в правій руці, діючи умисно, цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи при цьому, що завданням ударів ножем в область тулубу, можливо спричинити людині тяжкі тілесні ушкодження, свідомо допускаючи настання саме таких наслідків, навмисно наніс ОСОБА_7 зазначеним вище кухонним ножем один удар в область лівого плеча, спричинивши тим самим проникаюче поранення лівої половини грудної клітини.
Продовжуючи реалізовувати свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , утримуючи в правій руці кухонний ніж, діючи умисно, цілеспрямовано, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій ваз догнав ОСОБА_7 , який намагався вибігти з кімнати квартири АДРЕСА_3 , та наніс ще один удар вище зазначеним кухонним ножем в область нижньої третини лівого плеча.
У результаті умисних протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_7 заподіяно тілесні пошкодження, у вигляді проникаючого поранення лівої половини грудної клітини з раною по задній поверхні лівого плечового суглобу з напрямком ранового каналу с заду наперед зліва направо та зверху вниз проникаючи в 3-му міжребірря в плевральну порожнину, яка ускладнилась гемопневмотораксом, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя. Рана в нижній третині лівого плеча - відноситься до легких тілесних пошкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у скоєнні злочину при вищенаведених обставинах визнав повністю та пояснив суду, що потерпілий ОСОБА_8 його рідний брат. Він разом з дружиною, ОСОБА_9 , мешкає в однокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .
Коли брат на початку березня 2018 року звільнився з місць позбавлення волі, він запропонував тому мешкати разом. Відносини з братом були поганими. ОСОБА_10 постійно чіплявся до дружини, вимагав у неї гроші, погрожував їй, штовхав. Ці чіпляння до дружини носили і сексуальний характер. В квартирі брат побив все що можна. Він боявся залишати дружину одну з ОСОБА_10 і навіть перестав ходити на роботу.
12.03.2018 року, він повернувся з лікарні, де йому робили операцію на нозі. Внаслідок операції він погано пересувався, потребував знеболюючих препаратів. Разом з ОСОБА_10 на кухні пили пиво і він там заснув. Почувши крик дружини він прокинувся та пройшов у кімнату. Побачив дружину яка полулежала на дивані. Її кофта була розірвана, а над нею стояв ОСОБА_10 , який одразу вдарив його кулаком в обличчя. Вирішивши захистити дружини, він пішов на кухню, де взяв з столу кухонний ніж. Повернувшись у кімнату, знаходячись обличчя в обличчя з ОСОБА_10 , тримаючи ніж у правій руці, вдарив ним ОСОБА_10 в плече.
У скоєному щиро кається.
Окрім повного визнання вини ОСОБА_11 у пред'явленому йому обвинуваченні, вона також встановлена в судовому засіданні та підтверджена відповідними доказами, які були предметом дослідження у цьому кримінальному провадженні, а саме:
- показаннями свідка ОСОБА_9 , яка пояснила суду, що ОСОБА_12 її чоловік, стосунки з ним хороші. Станом на 2018 рік мешкали разом в однокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Потерпілий по справі, ОСОБА_8 , доводиться братом її чоловіку. З потерпілим відносини неприязні.
На початку березня 2018 року, ОСОБА_10 звільнився з місць позбавлення волі та став мешкати разом з ними в зазначеній квартирі. З ОСОБА_10 постійно відбувались скандали. З боку останнього висловлювались погрози. Брат чоловіка палив маріхуану, постійно був в стані наркотичного сп'яніння. 12.03.2018 року вона разом з своїм братом приїхали додому. Вдома був чоловік та ОСОБА_10 . Вона пішла до сусідки, а чоловіки утрьох пили пиво. Коли прийшла, то її чоловік спав на дивані в кухні. Брат спав в кімнаті. ОСОБА_10 був в кімнаті, і коли вона зайшла зробив їй підніжку і вона впала. Коли вона упала на підлогу, потерпілий почав її бити, потів хотів зґвалтувати. Вона стала кричала. Її почув чоловік та вибіг з кухні. ОСОБА_10 ударив ОСОБА_13 кулаком в обличчя. ОСОБА_13 був слабкий після операції. Він пішов на кухню та повернувшись з ножем в руці, вдарив ним ОСОБА_10 в плече. Самого удару вона не бачила, в цей момент була на кухні. Потерпілий почав кричати, звати на допомогу. Потім втік з квартири. Її брат весь час спав і свідком цих подій не був.
- витягом з ЄРДР від 13.03.2018 року, з правовою кваліфікацією ст. 121 ч.1 КК України, з фабулою, що приблизно о 19.30 годині ОСОБА_4 за допомогою ножа спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_7 ( т.2 а.с. 1);
- протоколом прийняття заяви від 12.03.2018 року, згідно якого ОСОБА_7 просить вжити заходи до ОСОБА_4 який 12.03.2018 року о 19.30 годині, в ході сварки за адресою: м. Кам'янське, вулиця Костромська, 3-46, наніс йому тілесні ушкодження (т.2 а.с.9);
- протоколом огляду місця події від 13.03.2018 року, згідно якого зафіксована обстановка на місці вчинення кримінального правопорушення, а саме квартири АДРЕСА_3 , в якій в сміттєвому відрі виявлений та вилучений керамічний ніж блакитного кольору в пластиковому чохлі, на лезі якого маються сліди бурого кольору, виявлені плями бурого кольору в кімнаті та ванній, змиви з яких вилучені, фототаблицею до даної слідчої дії (т.2 а.с.12-25);
- висновком судово-медичної експертизи № 220-Е від 13.03.2018 року, згідно якого у ОСОБА_7 виявлені пошкодження у вигляді проникаючого поранення лівої половини грудної клітини з раною по задній поверхні лівого плечового суглобу з напрямком ранового каналу ззаду наперед, зліва направо та зверху вниз, проникаючи в 3-му межребіррі в плевральну порожнину, яка ускладнилась гемопневмотораксом та відноситься до тяжких тілесних пошкоджень по ознаці небезпеки для життя. Рана в нижній третині лівого плеча відноситься до легких тілесних пошкоджень з короткочасним розладом здоров'я (т.2 а.с. 45-46);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.03.2018 року за участю ОСОБА_4 який на місці вчинення злочину зазначив обставини вчинення кримінального правопорушення, яке мало місце 12.03.2018 року приблизно о 19.00 годині, як відповідають його поясненням в судовому засіданні. За допомогою статиста ОСОБА_4 показав механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 (т.2 а.с. 61-64);
- висновком додаткової судово-медичної експертизи №381-Е від 10.04.2018 року, згідно якого тілесні ушкодження виявлені у потерпілого ОСОБА_7 у вигляді проникаючого поранення лівої половини грудної клітини з раною по задній поверхні лівого плечового суглобу з напрямком ранового каналу ззаду наперед, зліва направо та зверху вниз проникаючи в 3-му межребіррі в плевральну порожнину, за механізмом утворення, не суперечить механізму вказаному в протоколі слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 (т.2 а.с.66);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.04.2018 року за участю ОСОБА_7 , який на місці вчинення злочину зазначив обставини, яке мало місце 12.03.2018 року приблизно о 19.00 годині. За допомогою статиста, ОСОБА_7 показав механізм спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_4 (т.2 а.с.135-138);
- висновком додаткової судово-медичної експертизи № 452-Е від 02.05.2018 року, згідно якого тілесні ушкодження виявлені у потерпілого ОСОБА_7 виникли внаслідок дії колюче-ріжучого предмета. За механізмом утворення, не суперечить механізму та взаємному розташуванню вказаному в протоколі слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 (т.2 а.с146-147);
- протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 06.05.2018 року, згідно якого ОСОБА_4 впізнав ніж який знаходився за місцем його мешкання, фото таблицею до слідчої дії (т.2 а.с.148-151);
- висновком судово-імунологічної експертизи № 364Н від 16.03.2018 року, відповідно до якого, результат серологічного дослідження крові у змиві з підлоги кімнати біля дивану не виключає можливості походження її від потерпілого ОСОБА_7 та від ОСОБА_4 , так як антиген В, який виявлений на змиві, властивий груповій характеристиці крові за ізесорологічною системою АВ0 кожного з них (т.2 а.с. 11-113);
- висновком судово-медичного експерта № 273 від 14.03.2018 року, згідно якого у ОСОБА_4 виявлені пошкодження у вигляді синця та саден на обличчі, які відносяться до легких тілесних пошкоджень, виникли внаслідок дії твердого предмета, предметів, можливо 12.03.2018 року (т.2 а.с. 162)
Аналізуючи викладені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та їх взаємозв'язку, суд вважає, що вина ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлена та підтверджена, а його умисні дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
У відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Обвинувачення пред'явлене ОСОБА_4 не містить чіткого визначення умислу, і суд кваліфікує умисні дії Швидкого як спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 з непрямим умислом.
Приймаючи зазначене рішення, яке покращує становище обвинуваченого, суд виходить з наступного.
Питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховується спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їхні стосунки, і розмежування прямого і непрямого умислу має значення для індивідуалізації відповідальності.
Неприязні стосунки між обвинуваченим та потерпілим виникли раптово, форма конфлікту, який передував події, носила короткостроковий характер.
Згідно висновку судово-медичної експертизи вхідний отвір рани на тілі ОСОБА_7 розташований в районі його плечового суглобу. Характер тілесних ушкоджень виявлених у у потерпілого, їх локалізація вказують на те, що удар ножем та поранення здійснювалися по задній поверхні лівого плечового суглобу з напрямком ранового каналу ззаду наперед, зліва направо та зверху вниз проникаючи в 3-му межребіррі в плевральну порожнину, тобто з силою достатньою для виникнення ранового каналу з зазначеними ушкодженнями.
Суд вважає, що зміст та спрямованість умислу обвинуваченого були направлені саме на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, і ОСОБА_4 як психічно осудна особа, з силою завдаючи зазначений удар ножем, не міг не допускати настання наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень потерпілого.
Раптово виниклий між обвинуваченим та потерпілим конфлікт, і як слідство, раптово виниклий та реалізований за допомогою кухонного ножа злочинний намір на спричинення тілесних ушкоджень, локалізація отвору рани, механізм її утворення, свідчить про те, що завдаючи удар ножем в область плеча потерпілому, обвинувачений повинний був якщо і не бажати, але принаймні свідомо припускати настання саме таких наслідків.
Відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд вважає, що під час судового розгляду, за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів встановлена сукупність обставин справи, що у пред'явленому обвинуваченні утворює об'єктивну сторону діяння, визначає його суб'єктивну сторони у вигляді непрямого умислу. Будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом цього розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено і ОСОБА_4 поза розумним сумнівом є винним у його вчиненні, судом виключається.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_11 , суд вважає визнання ним своєї вини, щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_11 , суд вважає, рецидив злочинів та вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому виду та міри покарання, суд, враховує характер скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше судимий, скарг на його поведінку у побуті до відповідних установ не надходило, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, вину визнав, враховує обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.
Поняття судового розсуду у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольовою владною діяльністю суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання, можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК України тощо, застосування індивідуалізації покарання - конкретизації виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта.
Згідно із ч. 3 ст. 75 КК України у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Суд вважає, що для подальшого перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_11 та попередження вчинення нових злочинів, кримінальна відповідальність за своїм видом та розміром буде справедливою шляхом призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі, з встановленням іспитового строку, який визначений законодавством як певний проміжок часу, протягом якого здійснюється контроль за засудженим і останній під загрозою реального відбування призначеного покарання зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки та інші умови випробування. Однією з найголовніших умов звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є те, що він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.
На думку суду, саме визначений вид покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, є законним, справедливим та достатнім для подальшого виправлення обвинуваченого та попередження вчиненням нового злочину.
Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 3 роки.
Згідно ст. 76 КК України, зобов'язати засудженого протягом випробувального строку:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без погодження уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з'являтись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази по справі:
- куртку чорно-болоневу та вітрівку, які знаходяться в камері схову Кам'янського ВП - знявши арешт з майна повернути власнику;
- пляшку 0,5 л. з під горілки, слід папілярних ліній, скопійований на липку стрічку, ніж, марлевий тампон зі змивом речовини бурого кольору, три контрольні змиви, зразки крові ОСОБА_4 , ОСОБА_7 - знищити.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати по справі у сумі 858 гривень.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, не застосовувати.
Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду, через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська, протягом 30 днів з дня його проголошення. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.
Вирок суду підлягає негайному врученні обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1