П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/2833/21
Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, третя особа - Ізмаїльська міська рада Ізмаїльського району Одеської області, про визнання протиправними дії,-
Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправними дії Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України по проведенню перевірки та витребування копій документів і інформації щодо неї з метою аналізу дотримання вимог антикорупційного законодавства.
В обґрунтування позову зазначено про відсутність у відповідача повноважень щодо збирання відповідної інформації без наявності відкритих адміністративних проваджень.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні позову відмовлено.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що Управління наділене функціями моніторингу та аналізу стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією, а відтак відповідач при направлені запиту діяв у відповідності до приписів чинного законодавства.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права, ОСОБА_1 просить скасувати його та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач вказав підстави, які зазначались нею у позовній заяві.
Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому просило залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надіслало до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області лист від 10.02.2021 року за №1263/55/114/03-2021 з метою підтвердження або спростування інформації про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.172-6 КУпАП (Несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), оскільки згідно з Єдиним державним реєстром декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр декларацій), ОСОБА_1 , яка за посадою належить до осіб, на яких поширюється дія статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», не подавались щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017-2019 роки (а.с. 8-12).
У вказаному листі Управління просило надати інформацію та завірені копії документів відносно директора КП «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_1 , а саме:
накази, розпорядження (рішення, контракт) про призначення на посаду до КП «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» та подальші переміщення по службі ОСОБА_1 ;
посадову інструкцію (функціональні обов'язки) ОСОБА_1 ; положення КП «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації»;
положення про преміювання працівників КП «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» (колективний договір), тощо;
документи щодо особистого ознайомлення ОСОБА_1 з попередженням про обмеження передбачене Законом України «Про запобігання корупції»;
відомості про нарахування з 01.01.2019 по теперішній час (стосовно ОСОБА_1 ) заробітної плати, виплати надбавок і стимулюючих виплат (матеріальної допомоги) із наданням документів, які були підставою для цього (накази, розпорядження, тощо);
повідомити контактний номер телефону ОСОБА_1 (робочий, за можливістю мобільний).
Також відповідач просив надати інформацію:
щодо призначення (наказ, функціональні обов'язки) «Уповноваженого відповідального за запобігання корупції»;
чи проводилась перевірка фактів неподання або несвоєчасного подання декларацій суб'єктами декларування Ізмаїльської міської ради;
чи надходили з будь яких джерел (в тому числі від співробітників) повідомлення до керівника або до посадової особи, відповідальної за запобігання корупції з вимогою щодо проведення перевірок за фактами неподання та несвоєчасного подання декларацій суб'єктами декларування;
чи надходили повідомлення щодо наявності конфлікту інтересів при виконанні службових обов'язків посадовими особами Ізмаїльської міської ради;
чи направлялись повідомлення до НАЗК за фактами неподання та несвоєчасного подання декларацій суб'єктами декларування із зазначенням посадових осіб..
Вважаючи, що у відповідача без порушення справи про адміністративне правопорушення були відсутні підстави для направлення відповідних запитів, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII (далі - Закон №1700-VII).
Статтею 1 Закону №1700-VII встановлено, що спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
Відповідно до статті 11 Закону №1700-VII виключно Національному агентству з питань запобігання корупції належать повноваження зокрема щодо: проведення аналізу стану запобігання та протидії корупції в Україні, діяльності державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії корупції; здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Положеннями статті 12 Закону №1700-VII визначено, що для виконання своїх повноважень, у тому числі й зазначених вище, Національному агентству з питань запобігання корупції надано ряд прав, зокрема:
одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;
проводити перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, зокрема, щодо підготовки та виконання антикорупційних програм;
отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, письмові пояснення з приводу обставин, що можуть свідчити про порушення правил етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
В свою чергу, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 3 цього Закону встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, здійснює оперативно-розшукову діяльність відповідно до закону.
Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877, Національна поліція для виконання покладених на неї завдань має право одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань.
У складі Національної поліції України органом, що здійснює протидію корупції, на сьогодні є Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України.
Відповідно до пункту першого розділу І Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України від 23.10.2019 № 1077 (далі - Положення про Департамент), Департамент є міжрегіональним територіальним органом у складі кримінальної поліції Національної поліції України, який бере участь у реалізації державної політики з питань боротьби з організованою злочинністю та згідно із законодавством України здійснює оперативно-розшукову діяльність.
Відповідно до пункту 3 розділу II Положення про Департамент до його основних завдань належить протидія корупції серед посадових осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», вжиття заходів з метою виявлення корупційних правопорушень і правопорушень, пов'язаних з корупцією, та їх припинення відповідно до законодавства України.
Департамент відповідно до підпунктів 25-27 пункту 1 розділу III Положення про нього, з метою реалізації зазначеного вище завдання здійснює, зокрема:
моніторинг та аналіз стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія статті 3 Закону № 1700-VII;
збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією;
складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов'язані з корупцією, та направлення їх до суду в установленому законодавством порядку.
До прав Департаменту, згідно з підпунктом 3 пункту 1 розділу IV Положення про Департамент, належить відповідно до компетенції в установленому порядку одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього функцій.
Положення про Управління стратегічних розслідувань в Одеській області затверджено наказом Департаменту від 06.11.2019 № 17 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення вказане Управління є структурним (відокремленим) підрозділом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.
Відповідно до підпунктів 22-24 пункту 1 розділу III Положення останнє на території обслуговування здійснює, зокрема:
моніторинг та аналіз стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»;
збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією;
складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов'язані з корупцією, та направлення їх до суду в установленому законодавством порядку.
Крім того, з метою виконання покладених на Управління функцій, відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу IV Положення, останнє має право в установленому порядку одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об'єднань інформацію, документи і матеріали.
Вказане свідчить, що Управління наділене функціями моніторингу та аналізу стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія статті 3 Закону №1700-VII, збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією.
При цьому реалізація покладених на відповідача спеціальних функцій здійснюється шляхом одержання від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об'єднань інформації, документів і матеріалів.
З направленого відповідачем запиту від 10.02.2021 року за №1263/55/114/03-2021 вбачається, що метою визначено підтвердження або спростування інформації про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.172-6 КУПАП (Несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та вказано, що позивачем не подавались щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017-2019 роки.
Таким чином, судова колегія констатує, що відповідний запит від 10.02.2021 року за №1263/55/114/03-2021 направлений Управлінням в межах наданих йому спеціальних функцій щодо моніторингу та аналізу стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія статті 3 Закону №1700-VII, збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією, а відтак, відповідач діяв у межах повноважень і у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Оскільки доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Зважаючи, що судом першої інстанції правомірно розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Косцова І.П.
Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.