П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/5275/21
Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В.
Дата і місце ухвалення 03.06.2021р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року по справі №420/5275/21 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця, -
У квітні 2021року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до суду першої інстанції з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 16.03.2021 року №64211896 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин по справі.
Апелянт зазначив, що Головним управлінням ПФУ в Одеській області, на виконання вимог виконавчого листа, виданого Одеським окружним адміністративним судом 02.08.2019 року, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2017р., однак суму доплати не виплачено через відсутність відповідного фінансування. Апелянт зазначив, що суму вказаної доплати внесено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Апелянт посилався на те, що відповідачем вказані обставини не прийнято до уваги та протиправно винесено постанову про накладення штрафу.
З огляду на зазначене апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 року по справі №420/140/19, що набрало законної сили, суд визнав протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі підпункту В пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії працівникам льотно-випробного складу та цивільної авіації, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.1992 року №418 (в редакції Постанови КМУ від 09.08.2005 року №713), з 01 березня 2017 року по даний час. Зобов'язав Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно підпункту В пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії працівникам льотно-випробного складу та цивільної авіації, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.1992 року №418 (в редакції Постанови КМУ від 09.08.2005 року №713), з 01 березня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум та проводити виплати без обмеження її максимальним розміром.
02 серпня 2019 року Одеським окружним адміністративним судом по справі №420/140/19 видано виконавчий лист.
З матеріалів справи вбачається, що 07.08.2019р. та 26.05.2020р. пенсійним органом на виконання рішення суду проведено перерахунок ОСОБА_1 пенсії, згідно підпункту В пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії працівникам льотно-випробного складу та цивільної авіації, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.1992 року №418 (в редакції Постанови КМУ від 09.08.2005 року №713), з урахуванням виплачених сум без обмеження її максимального розміру з 01 березня 2017 року, про що до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою внесено відповідну інформацію.
20.01.2021 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) Чуб К.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№64211896 на підставі виконавчого листа №420/140/19, виданого 02.08.2019 року Одеським окружним адміністративним судом. У зазначеній постанові було вказано про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Листом від 09.02.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), що внаслідок проведеного на виконання судового рішення перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії, за пенсійним органом рахується борг у сумі 79 238,02 грн., інформацію який внесено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
16.03.2021 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) Чуб К.О. за невиконання рішення суду на позивача було накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач оскаржив її до суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки пенсійний орган не надав суду, як і державному виконавцю, доказів поважності причини невиконання у повному обсязі рішення суду, не зазначив, які заходи вживалися для вирішення питання щодо виділення коштів та внесення відповідних змін до кошторису, постанова державного виконавця про накладення на позивача штрафу є законною та обґрунтованою.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
За ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст.ст.14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі Закон №1404-VIII), визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частино 5 ст.26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частиною 6 ст.26 Закону №1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Статтею 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника у розмірах, встановлених законодавством.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018р. №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» (далі - Порядок №649) передбачено механізм погашення заборгованості, яка утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету.
Пунктом 5 Порядку №649 визначено, що для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Відповідно до п.6 Порядку №649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).
Пунктом 8 Порядку №649 визначено, що комісія приймає одне з таких рішень:
- про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку;
- про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п'ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.
Тобто, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється органами Пенсійного фонду України за правилами Порядку №649.
Разом з тим, позивач мав провести розрахунок суми виплати відповідно до рішення суду, направити відповідний пакет документів до Пенсійного фонду України, де уповноважена комісія, після перевірки обґрунтованості розрахованої суми, прийняла б одне з вищезазначених рішень.
Лише після розгляду поданих боржником (територіальним пенсійним органом) зазначених документів відповідна комісія Пенсійного фонду України може прийняти рішення про наявність або відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 року по справі №420/140/19, зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно підпункту В пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії працівникам льотно-випробного складу та цивільної авіації, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.1992 року №418 (в редакції Постанови КМУ від 09.08.2005 року №713), з 01 березня 2017 року з урахуванням раніше виплачених сум та проводити виплати без обмеження її максимальним розміром.
Проте, позивач стверджує, що ГУ ПФУ ще до відкриття виконавчого провадження, а саме 26.05.2020року здійснило розрахунок суми, що підлягає виплаті пенсіонеру, відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 року по справі №420/140/19, виплата якої буде здійснена після затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
У свою чергу, позивачем у межах спірних правовідносин не надано доказів, якими підтверджується факт подання до цієї комісії документів позивача, внаслідок чого, колегія суддів вважає передчасними висновки пенсійного органу про повне виконання рішення суду, що ґрунтуються лише на поясненнях про його майбутнє виконання у встановленому Урядом порядку, без надання виконавцю доказів реалізації такого порядку.
Отже, матеріали справи не містять відомостей та належних доказів на вчинення позивачем дій, передбачених пунктом 5 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 16.12.2019 року у справі №420/5285/19.
Безпідставними є посилання апелянта на відсутність бюджетних асигнувань для виплати нарахованої конкретним судовим рішенням пенсії, як на обставину, що звільняє його від відповідальності за невиконання судового рішення, так як такі посилання не підтверджені жодним належним доказом, яким можливо встановити обсяги відповідних фінансувань, плани їх надходження та графік погашення вказаних виплат.
Між тим, відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005 року), органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Також, колегія суддів зазначає, що Касаційний адміністративний суд у постанові №815/591/17 від 23.10.2019 року висловив свою точку зору щодо відсутності коштів на виконання рішення суду: «Були поважні причини щодо невиконання судового рішення, а саме відсутність коштів на рахунку, Верховний Суд до уваги не приймає та вважає їх безпідставними, оскільки відсутність коштів, не дає право боржнику не виконати рішення суду та не являються поважною причиною».
Таким чином, судова колегія робить висновок про те, що відсутність бюджетних коштів не є підставою невиконання рішення суду, виконання якого є обов'язковим. А здійснення розрахунку пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі.
Колегія суддів враховує, що ухвалою Верховного Суду від 20.01.2020 року у справі №420/3705/19 було відмовлено у відкритті касаційного провадження щодо перегляду судового рішення з аналогічною правовою позицією. Такі ухвали обґрунтовані тим, що аналіз ухвалених судових рішень за встановлених обставин справи і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики в такій категорії адміністративних справ.
За таких підстав, судова колегія робить висновок, що враховуючи встановлений вище судом факт безпідставного невиконання пенсійним органом рішення суду до та після відкриття виконавчого провадження, колегія суддів уважає правомірною спірну постанову державного виконавця про накладення штрафу у розмірі 5100 грн..
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Судді: А.Г. Федусик
О.А.Шевчук