03 листопада 2021 року м.Дніпросправа № 160/5023/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж “ Криворіжтепломережа” на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі № 160/5023/21 (суддя Кадникова Г.В., справа розглянута в спрощеному (письмовому) позовному провадженні) за адміністративним позовом Комунального підприємства теплових мереж “Криворіжтепломережа” до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанов,
Комунальне підприємство теплових мереж “Криворіжтепломережа” (далі позивач) звернулось до суду із позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП): від 10.03.2021р. № 402 “Про накладення штрафу за порушення законодавства у сфері теплопостачання ( виробництво теплової енергії) та здійснення заходів державного регулювання” та від 10.03.2021 №403 «Про накладення штрафу за сплату внесків на регулювання не в повному обсязі».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на не повне з'ясування судом обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, неналежну оцінку доказів, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, позивач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, визнати протиправними та скасувати оскаржені постанови відповідача.
Доводи позивача зводяться до спростування фактів порушень, які були відображені в акті перевірки, і за допущення яких до позивача безпідставно застосовані штрафи. Позивач зазначає, що чистий дохід від реалізації теплової енергії визначається підприємством у відповідності до абзацу 23 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» шляхом вирахування з доходу від реалізації теплової енергії наданих знижок, податків і зборів. Звертає увагу, що судом не надана оцінка доводам та доказам позивача в частині дотримання рекомендацій Антимонопольного комітету від 17.01.2020року щодо обов'язку змінити розмір нарахувань споживачам за теплову енергію у зв'язку із зміною ціни на природний газ протягом опалювального періоду 2019/2020 років, які було виконано КП “Криворіжтепломережа”.
Відповідач направив письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві стверджує, що рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, підстави для його скасування відсутні. Наполягає, що позивач зобов'язаний здійснювати продаж теплової енергії за тарифом, встановленим Регулятором та визначати дохід від реалізації теплової енергії відповідно до нормативно-правових актів, затверджених Регулятором.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Представником Комунального підприємства теплових мереж “Криворіжтепломережа” заявлено клопотання про розгляд справи за його участю у відкритому судовому засіданні.
Враховуючи те, що справа судом віднесена до категорії незначних; характер спірних відносин і предмет доказування не є складними і не вимагають проведення судового засідання, а також те, що оскаржене рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, в суді апеляційної інстанції справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи наведене клопотання представника позивача про розгляд справи за його участю у відкритому судовому засіданні задоволенню не підлягає.
Вивчивши матеріали справи, доводи скаржника та відзив відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
З матеріалів справи встановлено, що відділом НКРЕКП відповідно до постанови від 16.12.2020р. №2439 “Про проведення позапланової виїзної перевірки КП “Криворіжтепломережа” проведено позапланову виїзну перевірку дотримання КПТМ “Криворіжтепломережа” законодавства у сфері теплопостачання при здійсненні господарської діяльності з виробництва теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами, а саме дотримання:
п.2.1 глави 2 Правил організації звітності, що подається суб'єктами господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення до НКРЕКП, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених постановою НКРЕКП 31.05.2017р. №717 (далі - Правила №717) щодо ґрунтування усіх показників звітів на достовірних даних первинного (бухгалтерського) внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, що забезпечує можливість порівняння і контролю даних;
п.10.5 Порядку (правил) організації та ведення обліку за ліцензованими видами діяльності суб'єктами господарювання у сфері теплопостачання, затвердженого постановою НКРЕКП від 10.10.2017 р. №1223 (далі - Порядок №1223), щодо визначення та відображення в обліку доходу від реалізації теплової енергії на підставі укладених договорів, актів, інших первинних або розрахункових документів, які підтверджують реалізацію теплової енергії, шляхом множення обсягів реалізації теплової енергії на тарифи, що діяли протягом звітного періоду.
За результатами перевірки складено акт від 19.02.2021 №94 ( т.1 а.с. 17-30).
Під час перевірки у результаті аналізу звітності, наданої підприємством за І - III квартали 2020р., а саме звітів за формою № 3-НКРЕКП-тепло (місячна) “Звіт про стан розрахунків за реалізовану теплову енергію і транспортування теплової енергії” встановлено, що вартість реалізації теплової енергії за квітень 2020р. за категорією споживачів “Виконавці послуг населенню з централізованого опалення, ОСББ, ЖБК тощо” визначена Підприємством за тарифами, що не відповідають рівню тарифів, встановлених постановою НКРЕКП для потреб відповідної категорії спожвачів, що призвело до порушення КПТМ “Криворіжтепломережа” пп. 2 п. 6.2 глави 6 Правил №717 щодо заповнення граф 1 - 5 звіту за формою №3-НКРЕКП-тепло (місячна) “Звіт про стан розрахунків за реалізовану теплову енергію і транспортування теплової енергії” у розрізі категорій споживачів, яким ліцензіат реалізує теплову енергію за тарифами на теплову енергію, встановленими для потреб відповідної категорії споживачів.
За результатами аналізу форм звітності №3-НКРЕКП-тепло (місячна) за січень - вересень 2020 р., що подавалась позивачем до НКРЕКП встановлено, що підприємством у рядках 95 та 100 звітів за формою № 3-НКРЕКП-тепло (місячна) “Звіт про стан розрахунків за реалізовану теплову енергію і транспортування теплововї енергії” відображало за реалізовану теплову енергію і транспортування теплової енергії”, відображало суми перерахунків по оплаті за рішеннями суду, взаємозаліки тощо.
Таким чином позивачем порушено пп.29 п.6.2 глави 6 Правил №717 щодо відображення у рядках 95 та 100 звіту за формою №3-НКРЕКП-тепло (місячна) суми перерахунків/коригувань розміру плати за послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, здійснених за звітний місяць та за період з початку року.
10.03.2021р. на підставі акту перевірки НКРЕКП прийнято постанову №402 “Про накладення штрафу на КПІМ “Криворіжтепломережа” за порушення законодавства у сфері теплопостачання (виробництво теплової енергії) та здійснення заходів державного регулювання” (т.1 а.с. 39-42).
Данною постановою на позивача накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн. за порушення законодавства у сфері теплопостачання та зобов'язано у строк до 30.04.2021 р.:
- сплатити заборгованість зі сплати внесків у сумі 10 838.36 грн.;
- подати до НКРЕКП та Відділу НКРЕКП у Дніпропетровській області уточнені звіти за формами №3-НКРЕКП-тепло (місячна) “Звіт про стан розрахунків за реалізовану теплову енергію і транспортування теплової енергії” за січень-вересень 2020р.; 8- НКРЕКП- тепло (квартальна) “Звіт про фінансові результати та виконання структури встановлених тарифів за видами діяльності ліцензіата” та додаток 2 до звіту за формою №8- НКРЕКП- тепло (квартальна) за 1 півріччя 2020р. електронною поштою та на паперових носіях;
- подати до Відділу НКРЕКП у Дніпропетровській області уточнені звіти за формою №20 - НКРЕКП (квартальна) “Звіт про сплату внеску на регулювання” за 3 квартал 2020р.
Також, на підставі акту перевірки НКРЕКП винесено постанову від 10.03.2021р. №403, якою накладено штраф на КПТМ “Криворіжтепломережа” у розмірі 541,92 грн. за сплату внесків на регулювання від провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії не в повному обсязі у 3 кварталі (т.1 а.с. 43-44).
Вважаючи безідставними висновки відповідача, викладені в акті щодо виявлених порушень з боку позивача, а постанови відповідача від 10.03.2021 року № 402 та №403 протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача, прийшов до висновку, що приймаючи оскаржені постанови Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг діяла обґрунтовано, на підставі та у спосіб, що визначені законодавством України. Підстави для скасування оскаржених позивачем постанов, зважаючи на виявлені порушення, відсутні.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 - 3 ст.1 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” (далі - Закон № 1540), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.
Згідно ст. 3 Закону №1540, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Згідно ч.2 - 4 ст.22 Закону №1540, за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; накладення штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України Про ринок електричної енергії, Про природні монополії, Про питну воду та питне водопостачання, Про ринок природного газу, Про теплопостачання.
Відповідно до положень ст.19 Закону №1540, Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.
Абзацом 5 ч.5 ст.19 Закону №1540 встановлено, що у разі виявлення порушень, акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Тобто, відповідач у справі є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних. При виявленні порушень у діях суб'єктів господарювання, НКРЕКП вправі застосовувати до них за результатом проведених перевірок санкції, у тому числі штрафні, виключний перелік яких визначений ст.14 Закону №1540, а також здійснювати інші заходи державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, які за своєю правовою природою не є санкціями у розумінні Закону №1540.
Відповідно до ч.7 ст.19 Закону №1540, у разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, Регулятор має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до суб'єкта господарювання відповідальності, передбаченої законодавством.
Пунктом 2 ст.13 Закону №1540 встановлено, що базою для нарахування внеску на регулювання є чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за звітний квартал.
Пунктом 9 Пояснень щодо заповнення форми звітності №20 - НКРЕКП (квартальна) “Звіт про сплату внеску на регулювання”, які є додатком до Порядку розрахунку та встановлення ставки внеску на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017 №491 встановлено, що у графі 4 “Нараховано” наводиться сума коштів, що нарахована та належить до сплати платником внеску у поточному кварталі відповідно до ставки внеску на регулювання у поточному кварталі відповідно до ставки внеску на регулювання, затвердженої постановою НКРЕКП, у розрізі видів діяльності.
Комісією з перевірки, під час аналізу додатку 2 до форм звітності № 8-НКРЕКП-тепло (квартальна) за II квартал 2020 року встановлено, що розрахунок суми чистого доходу здійснювався за тарифами, що не відповідають рівню тарифів, встановлених постановою НКРЕКП та відображався Підприємством у формах звітності №20-НКРЕКП (квартальна) “Звіт про сплату внеску на регулювання” у III кварталі 2020 року.
Сума чистого доходу від реалізації теплової енергії за II квартал 2020 року, відображена у формі звітності № 20-НКРЕКП (квартальна) “Звіт про сплату внеску на регулювання” у III кварталі 2020 року та у формі № 8-НКРЕКП-тепло (квартальна) за II квартал 2020 року становить 53 294,998 тис. грн.
З урахуванням визначеної постановою НКРЕКП від 24.06.2020 №1212 ставки внеску на регулювання у розмірі 0,048 %, КПТМ “Криворіжтепломережа” нараховано та сплачено внесків на регулювання 25,58160 тис. грн.
Як зазначено вище, комісією з перевірки здійснено розрахунок суми чистого доходу від реалізації теплової енергії з урахуванням укладених договорів, актів, довідок про кількість використаної теплової енергії на вводі споживача, тарифів на теплову енергію, які діяли продовж періоду, що перевіряється з урахуванням періоду дії тарифів, який склав 75 874,921 тис. грн.
З урахуванням визначеної постановою НКРЕКП від 24.06.2020 №1212 ставки внеску на регулювання у розмірі 0,048 %, КПТМ “Криворіжтепломережа” мало сплатити внесків на регулювання від реалізації теплової енергії 36,41996 тис. грн.
Сума чистого доходу від виробництва теплової енергії за II квартал 2020 року, відображена у формі звітності №20-НКРЕКП (квартальна) “Звіт про сплату внеску на регулювання” у III кварталі 2020 року та у формі № 8-НКРЕКП-тепло (квартальна) за II квартал 2020 року становить 47 728,937 тис. грн.
З урахуванням визначеної постановою НКРЕКП від 24.06.2020 №1212 ставки внеску на регулювання у розмірі 0,048 %, КПТМ “Криворіжтепломережа” нараховано та сплачено внесків на регулювання 22,90989 тис. грн.
Згідно перевірки здійснено розрахунок суми чистого доходу від виробництва теплової енергії з урахуванням укладених договорів, актів, довідок про кількість використаної теплової енергії на вводі споживача, тарифів на теплову енергію, які діяли продовж періоду, що перевіряється з урахуванням періоду дії тарифів, який склав 70 308,860 тис. грн.
З урахуванням визначеної постановою НКРЕКП від 24.06.2020 № 1212 ставки внеску на регулювання у розмірі 0,048 %, КПТМ “Криворіжтепломережа” мало сплатити внесків на регулювання від виробництва теплової енергії 33,74825 тис. грн.
Отже, відхилення, у сплаті внесків склало 10,83836 грн.
Розрахунок суми чистого доходу за II квартал 2020 року за тарифами, що не відповідають рівню тарифів, встановлених постановою НКРЕКП, включеного до форм звітності № 20-НКРЕКП (квартальна) “Звіт про сплату внеску на регулювання” у III кварталі 2020 року призвело до порушення КПТМ “Криворіжтепломережа” пункту 5 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06 квітня 2017 року № 491, у частині визначення суми внеску на регулювання у III кварталі 2020 року, призвело до його сплати не в повному обсязі за цей період.
Посилання позивача на відсутність вимоги у Порядку розрахунку та встановлення ставки внеску на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017 № 491 проведення перерахунків, що виникають в результаті несвоєчасного укладання/розірвання з вини споживачів та невизначеності порядку обрахунку не доводить протиправності оскаржених рішень відповідача.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.
Згідно з положеннями ст.1 вказаного Закону, теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі - продажу.
Тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Крім того, Законом України “Про ліцензування видів господарської діяльності” (далі - Закон про ліцензування) врегульовано суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності та визначено виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлено уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.
Статтею 16 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що до повноважень НКРЕКП належать, зокрема:
- розробка методик розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії та плати за її транспортування та постачання;
- забезпечення проведення єдиної тарифної політики у сфері теплопостачання; затвердження в установленому порядку ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, з транспортування і постачання теплової енергії та порядку контролю за їх додержанням.
Порядком (правилами) організації та ведення обліку за ліцензованими видами діяльності суб'єктами господарювання у сфері теплопостачання, затвердженим постановою НКРЕКП від 10.10.2017 р. №1223 (далі - Порядок №1223), сфера дїї якого поширюється на суб'єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, визначено механізм, принципи, процедури і єдині методичні засади організації та ведення обліку за ліцензованими видами діяльності окремо від інших видів господарської діяльності, державне регулювання яких здійснює НКРЕКП.
Відповідно до п. 10.5 Порядку №1223, дохід від реалізації теплової енергії визначається і відображається в обліку на підставі укладених договорів, актів, інших первинних або розрахункових документів які підтверджують реалізацію теплової енергії, шляхом множення обсягів реалізації теплової енергії на тарифи, що діяли протягом звітного періоду.
Пунктом 1.9 Порядку №1223 встановлено, що ведення обліку здійснюється окремо за кожним ліцензованим видом діяльності у сфері теплопостачання та кожним іншим видом діяльності ліцензіата.
Облік за ліцензованими видами діяльності ґрунтується на даних бухгалтерського та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та є способом деталізації фінансової інформації відповідно до вимог, що визначені цим Порядком (правилами), і обмежень НКРЕКП у частині ліцензованих видів діяльності.
Забезпечення окремих регуляторних вимог досягається засобами внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, тобто шляхом застосування методик калькулювання, алгоритмів, розрахунків та розподілів.
Методичні засади визначення доходів за ліцензованими видами діяльності у сфері теплопостачання зазначені у розділі 10 Порядку №1223, відповідно до пункту 10.3 якого доходи за кожним ліцензованим видом діяльності у сфері теплопостачання обліковуються окремо і відображаються в обліку в установленому порядку на окремих субрахунках.
Згідно з п.10.5 Порядку №1223 дохід від реалізації теплової енергії визначається і відображається в обліку на підставі укладених договорів, актів, інших первинних або розрахункових документів, які підтверджують реалізацію теплової енергії, шляхом множення обсягів реалізації теплової енергії на тарифи, що діяли протягом звітного періоду.
Водночас, відповідно до ч.5 ст.8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.
Особливості регулювання відносин у сфері теплопостачання, визначені Законом «Про теплопостачання» та обумовлені об'єктивними умовами її функціонування.
Постановою НКРЕКП від 31.05.2017 №717 затверджені Правила організації звітності, що подається суб'єктами господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення до НКРЕКП (далі - Правила № 717), п.1.4 яких визначено, що подання до НКРЕКП форм звітності відповідно до цих Правил здійснюється з метою перевірки та аналізу ліцензованої діяльності ліцензіата, виявлення порушень ліцензійних умов та їх усунення, а також для врахування звітних даних при встановленні або перегляді тарифів.
З огляду на викладене, формами звітності затвердженими Правилами №717 визначено основні показники структури тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, що встановлюються НКРЕКП за категоріями споживачів. Показники господарської діяльності суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання відображаються у звітності окремо за кожним видом ліцензованої діяльності та окремо за іншими неліцензованими видами діяльності, зокрема послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води.
Відповідно до вимог глави 6. “Пояснення щодо заповнення звіту за формою №3-НКРЕКП-тепло (місячна) “Звіт про стан розрахунків за реалізовану теплову енергію і транспортування теплової енергії” графи 1-5 заповнюються у розрізі категорій споживачів, яким ліцензіат реалізує теплову енергію за тарифами на теплову енергію, встановленими для потреб відповідної категорії споживачів.
Щодо відображення у формі звітності №3-НКРЕКП-тепло (місячна) сум перерахунків плати за комунальні послуги, що механізм проведення перерахунків визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 р. №151 “Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості” (далі - Постанова №151).
Відповідно до вимог Постанови №151 Правилами №717 передбачено, що в рядках 95 та 100 форми звітності №3-НКРЕКП-тепло (місячна) відображаються суми перерахунків/коригувань розміру плати за послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, здійснених за звітний місяць та за період з початку року. До зазначеної суми не включаються перерахунки, якщо надання послуг з централізованого опалення розпочалося пізніше встановленого строку або опалювальний сезон достроково закінчився, а також за наявності перерв у наданні послуг, що перевищують допустимий строк (12 годин на добу один раз на місяць).
Показники перерахунків зазначаються у розділі "Довідково”, оскільки діяльність із надання комунальних послуг не є ліцензованим видом діяльності.
Крім того, абз.11 п.1.3 розділу 1 Порядку №1223 визначено, що облік за ліцензованими видами діяльності - це система збору, обробки та підготовки інформації, необхідної НКРЕКП для ефективного виконання завдань державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів, що діють на суміжних ринках.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України “Про житлово-комунальні послуги” (далі - Закон про ЖКП), статтею 5 якого визначено перелік житлово-комунальних послуг.
З урахуванням вимог Закону України «Про теплопостачання», Закону України “Про житлово-комунальні послуги” та Закону Укравїни «Про ліцензування», поняття “теплова енергія” і “комунальні послуги” необхідно розмежовувати оскільки вони не є тотожними, з огляду на те, що постачання теплової енергії - це ліцензований вид діяльності, а надання комунальної послуги споживачам (зокрема, послуги з постачання теплової енергії/послуги з централізованого опалення) є іншим видом господарської діяльності, який не підлягає ліцензуванню.
Відображення у звітності будь-яких інших перерахунків, зокрема перерахунки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1082 “Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію та послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води для споживачів у зв'язку із зміною ціни природного газу” (далі - Постанова №1082), перерахунки відповідно до винесених судових рішень, взаємозаліки, тощо, нормативно - правовими актами не передбачено.
Відповідно до вимог Постанови №1082, рішення щодо зміни розміру нарахувань за спожиту теплову енергію для споживачів теплопостачальна організація приймає самостійно без зміни тарифів (отже, прийняття такого рішення є правом, а не обов'язком теплопостачальної організації). Термін дії Постанови №1082 обмежено опалювальним періодом 2019/2020р.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що НКРЕКП при прийнятті рішень діяла відповідно до вимог чинного законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, а саме: законодавства у сфері теплопостачання, тому підстави для скасування оскаржених постанов №402 та №403 відсутні.
Згідно з ч.11 ст.19 Закону №1540, рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором.
Відповідно до п.7.4 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428, у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій НКРЕКП має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Відтак, позивача притягнуто до відповідальності та накладено штрафні санкції в строки, визначені законом.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність винесення постанов від 10.03.2021р. №402 “Про накладення штрафу на КПТМ “Криворіжтепломережа” за порушення законодавства у сфері теплопостачання (виробництво теплової енергії) та здійснення заходів державного регулювання” та №403 “Про накладення штрафу за сплату внесків на регулювання не в повному обсязі”.
Натомість, позивачем не спростовано висновки Регулятора, викладені в акті перевірки стосовно виявлених порушень, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що підстави для задоволення позову КПТМ “Криворіжтепломережа” відсутні.
Стосовно доводів позивача в частині дотримання ним рекомендацій Антимонопольного комітету від 17.01.2020року щодо обов'язку змінити розмір нарахувань споживачам за теплову енергію у зв'язку із зміною ціни на природний газ протягом опалювального періоду 2019/2020 років, які було виконано КП “Криворіжтепломережа”.
Колегія суддів звертає увагу, що позивач у даному випадку зобов'язаний здійснювати продаж теплової енергії за тарифом, встановленим Регулятором, та визначати дохід від реалізації теплової енергії відповідно до нормативно-правових актів, затверджених Регулятором.
В той же час, рекомендації Антимонопольного комітету України, надані листом від 17.01.2020року, на які посилається позивач, не являються нормативно-правовим актом, а носять лише роз'яснювальний та рекомендаційний характер.
Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.316, ст.ст.322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж “Криворіжтепломережа” - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі № 160/5023/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак