Єдиний унікальний номер 336/5308/21
Номер провадження 2/336/3844/2021
09.11.2021 м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Карабак Л.Г., при секретарі Тимошенко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення та розміру аліментів -
У липні 2021 позивач ОСОБА_3 , звертаючись з позовом до суду, просить змінити спосіб стягнення з нього на користь відповідача ОСОБА_4 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) на аліменти у розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на час видачі Шевченківським районним судом м. Запоріжжя судового наказу про стягнення з нього аліментів у розмірі 1/4 частки з усіх видів доходу (заробітку) суду було не відомо, що позивач не працевлаштований, на даний час має нерегулярний мінливий дохід, а тому не має змоги без заборгованості сплачувати аліменти у визначеному за судовим наказом розмірі. Крім цього, має на утриманні п'ятьох неповнолітніх дітей. Позивач не відмовляється від утримання сина та має можливість щомісячно сплачувати аліменти у розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін та встановлено сторонам строк на реалізацію процесуального права подачі заяв по суті позовних вимог.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, щодо задоволення позовних вимог не заперечує, просить їх задовольнити.
Інших заяв по суті позовних вимог від учасників справи не надійшло.
Суд на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що сторони мають сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За заявою ОСОБА_4 , 25.05.2021 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя виданий судовий наказ (єдиний унікальний номер справи 336/2244/21, провадження номер 2-н/336/316/2021), за яким стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) боржника (платника аліментів), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 березня 2021 року, і до повноліття дитини.
В силу ч. 7 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статі 161 цього Кодексу боржник має право звернутись до суду із позовом про зменшення розміру аліментів.
На підтвердження своїх вимог позивач надав свідоцтва про народження дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї (ст. 150 СК України).
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (до ст. 180 СК України).
За приписами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При визначенні розміру аліментів на утримання дитини суд виходить з матеріального становища кожної із сторін спору, а саме те, що неповнолітня дитина проживає разом з матір'ю, перебуває на її утриманні, тоді як відповідно до вимог сімейного законодавства діти мають право на отримання матеріальної допомоги з боку обох своїх батьків.
Отже, відповідно до положень частини другої статті 182 СК України обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, чи їх шлюб розірвано.
Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
При визначенні розміру аліментів враховується стан здоров'я та загальний матеріальний стан того з батьків дитини, з якого вони будуть стягуватися. Свідченням матеріального становища платника аліментів є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї.
Тлумачення статті 183 СК України свідчить, що суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі за наявності передбачених у законі підстав: по-перше, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід;, що надходить із різною періодичністю, перервами; по-друге, якщо платник аліментів частину доходу отримує в натурі; по-третє, коли існують інші істотні обставини для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, зокрема, до них можуть бути віднесені обставини, коли платник аліментів одержує заробіток (дохід) повністю або частково в іноземній валюті (зміна курсу іноземної валюти може істотно впливати на розмір аліментів при їхньому вирахуванні в частці від заробітку (доходу).
Як роз'яснено у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Як роз'яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, зміна раніше встановленого розміру аліментів можлива за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.
Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, з урахуванням відсутності заперечень з боку відповідача щодо позовних вимог, приймаючи до уваги обов'язок обох батьків утримувати до повноліття своїх дітей, повноцінно забезпечувати їх інтереси, виходячи із принципу забезпечення якнайкращих інтересів дитини, судом встановлено, що малолітній син знаходиться на утриманні матері та проживає разом з нею, позивач має ще неповнолітніх дітей, що вказує на наявність підстав для задоволення позову шляхом зміни встановленого судом способу стягнення аліментів: з 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) на стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму, визначеного для дитини відповідного віку. Такий розмір аліментів судом встановлено з урахуванням фактичних обставин цієї справи, можливості позивача надавити таку допомогу у визначеному судом розмірі, та потреб дитини, що у сукупності з іншими обставинами буде необхідним та достатнім для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Крім цього, судом роз'яснюється, що відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 180, 182, 183, 184, 192 СК України, ст.ст. 141, 258, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України,
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення та розміру аліментів - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення та розмір аліментів, визначений судовим наказом Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.05.2021 (єдиний унікальний номер справи 336/2244/21, провадження номер 2-н/336/316/2021).
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати набрання законної сили рішення суду, і до повноліття дитини.
Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Строк на апеляційне оскарження може бути також продовжений з підстав, викладених у п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Складення повного тексту рішення - 09.11.2021.
Суддя Л.Г.Карабак