Дата документу 08.11.2021
Справа № 334/3916/20
Провадження № 2/334/612/21
08 листопада 2021 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Козлової Н.Ю.,
при секретарі Зоріній С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «Авто Просто» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості
Представник ТОВ «Авто Просто» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості в сумі 383 903,95 гривень.
В обґрунтування своїх вимог, представник позивача зазначив, що 10 червня 2016 року між Позивачем та Відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про адміністрування № 720088 та підписано Додатки № 1,2 до нього, які є невід'ємними частинами договору.
Договір між Позивачем та Відповідачем 1 - ОСОБА_1 укладений з метою придбання автомобіля КІА Сееd.
На Розподілі товару від 30.01.2017 року, ОСОБА_1 було надано право на отримання автомобіля. Відповідач 1 скористався правом, передбаченим ст. 7 розділу II Договору, та звернувся до Позивача з заявою від 13.02.2017 р. про вибір іншої марки автомобіля, а саме автомобіля марки Chery Tiggo.
Згідно з п.7.1 ст. 7 розділу II Договору «Учасник, якому вже надано Право на отримання Автомобіля, має право звернутися з проханням надати будь-яку марку та/або модель автомобіля, що відрізняється від марки та/або моделі автомобіля, зазначеної в Додатку №1, із модельного ряду, запропонованого постачальником для системи АвтоТак.»
Згідно п.7.3. вказаної статті Договору «Якщо обрана Учасником марка та/або модель коштує дешевше, ніж модель автомобіля, зазначена в Додатку №1 до Договору, різницю між цінами автомобілів буде зараховано для послідовного скасування несплачених періодичних платежів разом із щомісячною винагородою, які передбачені графіком внесків цього учасника, у зворотному порядку, починаючи з останнього періодичного платежу з щомісячною винагородою. В подальшому такий учасник повинен сплачувати наступні періодичні платежі разом із щомісячною винагородою відповідно до поточної ціни автомобіля, вказаного в Додатку №1 до Договору», тобто відповідно до Поточної ціни КІА Сееd.
28.02.2017 року Відповідач 1 отримав автомобіль Chery Tiggo кузов № НОМЕР_1 , 2016 року випуску та зареєстрував його на своє ім'я, реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
При цьому, ОСОБА_1 зобов'язався сплатити стовідсоткову вартість автомобіля (періодичні платежі) та вартість наданих послуг (щомісячну винагороду) шляхом сплати 120 щомісячних внесків (ст. 4 розд. І Договору, ст.2 розд. II Договору).
Починаючи з листопада 2018 року, Відповідач 1 порушував зобов'язання в частині своєчасного внесення платежів за договором про адміністрування, а з листопада 2019 року взагалі припинив в односторонньому порядку виконання зобов'язань за договором про адміністрування.
Станом на червень 2020 року у добровільному порядку погасити заборгованість Відповідач ОСОБА_1 відмовляється, борг не погашено.
Також, представник позивача зазначає, що 13.02.2017 року між Позивачем - ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, за яким вони зобов'язалися відповідати перед кредитором (Позивачем) як солідарні боржники у разі невиконання зобов'язань Відповідачем 1 за Договором про адміністрування №720088.
Вказаний договір поруки посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Ребро О.П. за реєстровими номером №465 від 13.02.2017 р.
Згідно п. 4.4 договору поруки строк його дії становить 12 років, тобто до 13.02.2029 року.
Неодноразові звернення Позивача до поручителів (Відповідачів 2,3,4) та до Відповідача 1 з вимогою про сплату заборгованості результату не дали, борг не сплачений.
Відповідач 1 разом з іншими Відповідачами безпідставно ухиляються від виконання зобов'язань за Договором про адміністрування, тому позивач змушений був звернутися до суду з відповідним позовом за захистом своїх інтересів.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності. Задовольнити позов у повному обсязі та стягнути з відповідачів судовий збір.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не з'являлися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно повернутих за закінченням терміну зберігання поштових повідомлень, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у їх відсутність до суду не надходили, відзив на позов до суду не надавали.
Відповідно до правил ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Аналогічні положення містяться у 15 та 16 статтях ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За вимогами ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу, в тім, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
В судовому засіданні встановлено, що 10 червня 2016 року між Позивачем та Відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про адміністрування № 720088 та підписано Додатки № 1,2 до нього, які є невід'ємними частинами договору.
Договір між Позивачем та Відповідачем 1 - ОСОБА_1 укладений з метою придбання автомобіля КІА Сееd.
На Розподілі товару від 30.01.2017 року, ОСОБА_1 було надано право на отримання автомобіля. Відповідач 1 скористався правом, передбаченим ст. 7 розділу II Договору, та звернувся до Позивача з заявою від 13.02.2017 р. про вибір іншої марки автомобіля, а саме автомобіля марки Chery Tiggo.
Згідно з п.7.1 ст. 7 розділу II Договору «Учасник, якому вже надано Право на отримання Автомобіля, має право звернутися з проханням надати будь-яку марку та/або модель автомобіля, що відрізняється від марки та/або моделі автомобіля, зазначеної в Додатку №1, із модельного ряду, запропонованого постачальником для системи АвтоТак.»
Згідно п.7.3. вказаної статті Договору «Якщо обрана Учасником марка та/або модель коштує дешевше, ніж модель автомобіля, зазначена в Додатку №1 до Договору, різницю між цінами автомобілів буде зараховано для послідовного скасування несплачених періодичних платежів разом із щомісячною винагородою, які передбачені графіком внесків цього учасника, у зворотному порядку, починаючи з останнього періодичного платежу з щомісячною винагородою. В подальшому такий учасник повинен сплачувати наступні періодичні платежі разом із щомісячною винагородою відповідно до поточної ціни автомобіля, вказаного в Додатку №1 до Договору», тобто відповідно до Поточної ціни КІА Сееd.
28.02.2017 року Відповідач 1 отримав автомобіль Chery Tiggo кузов № НОМЕР_1 , 2016 року випуску та зареєстрував його на своє ім'я, реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
При цьому, ОСОБА_1 зобов'язався сплатити стовідсоткову вартість автомобіля (періодичні платежі) та вартість наданих послуг (щомісячну винагороду) шляхом сплати 120 щомісячних внесків (ст. 4 розд. І Договору, ст.2 розд. II Договору).
Починаючи з листопада 2018 року, Відповідач 1 порушував зобов'язання в частині своєчасного внесення платежів за договором про адміністрування, а з листопада 2019 року взагалі припинив в односторонньому порядку виконання зобов'язань за договором про адміністрування.
Станом на червень 2020 року у добровільному порядку погасити заборгованість Відповідач ОСОБА_1 відмовляється, борг не погашено.
13.02.2017 року між Позивачем - ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, за яким вони зобов'язалися відповідати перед кредитором (Позивачем) як солідарні боржники у разі невиконання зобов'язань Відповідачем 1 за Договором про адміністрування №720088.
Вказаний договір поруки посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Ребро О.П. за реєстровими номером №465 від 13.02.2017 р.
Згідно п. 4.4 договору поруки строк його дії становить 12 років, тобто до 13.02.2029 року.
Отже, предметом спору в даній справі є солідарна відповідальність боржника та поручителів за неналежне виконання умов договору.
Звертаючись до суду з указаним позовом, ТОВ «Авто Просто» посилалось на те, що відповідачі неналежним чином виконують умови укладеної угоди, в результаті чого утворилася заборгованість, яку позивач просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку.
За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Умовами укладеної між сторонами угоди передбачений обов'язок позивача про повну сплату ціни автомобіля та послуг відповідача шляхом оплати 120 внесків в порядку та розмірі, передбаченому умовами угоди та додатків до неї.
Судом встановлено, що з листопада 2019 року ОСОБА_1 припинив сплачувати внески, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 383 903,95 грн. Розрахунок суми заборгованості у суду з огляду на отримані у справі докази сумнівів не викликає.
У відповідності до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідачі погодилися з умовами угоди та договору поруки, підписавши їх.
За викладеного суд вважає, що вимога позивача про відшкодування заборгованості солідарно відповідачами відповідає вимогам закону та грунтується на отриманих у справі доказах.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
За викладеного, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні кожен отриманий у справі доказ зокрема та належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов грунтується на отриманих у справі доказах та вимогах закону, тобто є обгрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
При цьому суд враховує практиу Європейського суд з прав людини, який вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів", Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ст.ст. 509, 526, 527, 529, 530, 554, 559, 638, 651 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-83, 141, 263-265, 273ЦПК України, суд -
Позов ТОВ «Авто Просто» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» (код 35509011) суму заборгованості за Договором про адміністрування №720088 в розмірі 383 903,95 грн, (триста вісімдесят три тисячі дев'ятсот три гри. 95 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» (код 35509011) суму сплаченого судового збору в розмірі 5758,56 гри. (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят вісім гри. 56 кой.), тобто по 1439,64 грн. з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.Ю.Козлова