"24" червня 2010 р. Справа № 16/593
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Спаських Н.М., секретаря судового засідання Волна С.В., за участю представників ( за даними засідання 21.06.2010 року):
від позивача: не з'явився;
від першого відповідача: ЧФ ПП "СП Юстиція" - Кондратенко А.А. - за довіреністю;
від другого відповідача - ДВС - Решетило Т.М. - начальник ДВС;
третя особа: з-д "Златогор" : Береза Л.І. - за довіреністю;
третя особа: Левченко Н.П. - арбітражний керуючий ТОВ "Громова вода"
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом ВАТ "Родовід Банк" до приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" в особі "Черкаської філії" про визнання прилюдних торгів недійсними
Заявлено позов про визнання недійсними публічних торгів, які відбулися 22.12.2009 р. з мотивів, що позивачу при продажу іпотечного майна його боржника не дали можливості реалізувати своє право на вибір спеціалізованої організації на проведення торгів, банк не було повідомлено про дату і час проведення торгів, на яких позивач хотів бути покупцем та придбати майно, що продається. В ході розгляду справи представник позивача позов підтримував повністю та просив його задовольнити. В останні засідання представник позивача не з'являвся, причин неявки не відомі.
Представники першого та другого відповідачів проти позову заперечили з мотивів, що прилюдні торги було проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, банк прийняв всі виручені за проданий об'єкт кошти і його права, як стягувача, не порушені.
Залучені до участі у справі представник третьої особи з-д "Златогор" поклався на розсуд суду при вирішенні спору, а арбітражний керуючий ТОВ "Громова вода" висловив думку про допущення порушень при проведенні прилюдних торгів, оскільки покупцю фактично було продано неналежне боржнику майно.
Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника позивача, оскільки відмови від позову позивачем суду не було заявлено, клопотання про відкладення розгляду справи з боку позивача також не надходило і неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши доводи та пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши наявні в справі документи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного:
У відповідності до ст. 33 ГПК України сторони по справі повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.
З матеріалів справи вбачається наступне:
За доводами позивача, 25.12.2006 р. між ВАТ "Родовід Банк" та ТОВ "Громова вода" (третя особа) був укладений договір іпотеки № 22.1/269-З-06, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лакустою С.І., реєстровий № 1416, на підставі якого ТОВ "Громова вода" передало в іпотеку ВАТ "Родовід Банк" для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань перед останнім за кредитним договором № 22.1/269-КЛВ-06 від 25.12.2006 р. комплекс, що включає в себе будівлі, що знаходяться за адресою: Черкаська обл., Лисянський район, смт. Лисянка, вул. Леніна, 61 та основні засоби у вигляді обладнання, перелік яких вказано у п. 1.4. договору іпотеки (а.с. 16-21). Опис обладнання до договору іпотеки вказано у додатку до договору іпотеки (а.с. 22).
Зобов'язання за кредитним договором виконані не були, що дало підстави позивачу стягувати заборгованість з ТОВ "Громова вода". Після отримання рішення суду по справі № 16/204 про стягнення боргу у грошах, позивач ініціював порушення виконавчого провадження про стягнення боргу з ТОВ "Громова вода" . При виконанні цього рішення у відповідності до положень ЗУ "Про виконавче провадження" органи ДВС мають право в т.ч. арештовувати майно, яке належне боржникам та примусово реалізовувати його.
22.12.2009 р. спеціалізованою організацією - Черкаська філія ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" за поданням ВДВС Лисянського РУЮ Черкаської області були проведені прилюдні торги по реалізації нерухомого майна та основних засобів у вигляді обладнання та устаткування (яке одночасно було іпотечним майном ТОВ "Громова вода"), що знаходяться за адресою: Черкаська обл., Лисянський район, смт. Лисянка, вул. Леніна, 61. Зазначені прилюдні торги були проведені в процесі виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Черкаської області № 16/204 від 09.03.2009 р., яким з ТОВ "Громова вода" на користь ВАТ "Родовід Банк" були стягнені кошти за неналежне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором № 22.1/269-КЛВ-06 від 25.12.2006 р. на загальну суму більше 2,6 млн. грн. (а.с. 13).
Переможцем зазначених прилюдних торгів (протокол а.с. 48) стало ТОВ "Золотоніський лікеро - горілчаний завод "Златогор" (третя особа по справі), про що відділом державної виконавчої служби Лисянського районного управління юстиції після повної оплати грошових коштів за придбане майно в сумі 270 888,75 грн. був складений акт про проведені прилюдні торги від 30.12.2009 р. (а.с. 11-13). Продане на торгах майно в даний час оформлено на праві власності за ТОВ "Золотоніський лікеро - горілчаний завод "Златогор" , що засвідчується наявними у справі документами (а.с. 85-86).
Цим же актом підтверджено, що кошти за продане на прилюдних торгах майно в сумі 246 588,75 грн. (за мінусом гарантійного внеску 24300,00 грн. від ціни продажу 270 888,75 грн. на користь спеціалізованої організації) було перераховано на рахунок ВДВС Лисянського районного управління юстиції. Даний відділ ДВС спрямував всю суму коштів 246 588,75 грн. на користь позивача по справі на виконання в/л № 16/204, що підтверджується меморіальним ордером № U58544 від 27.01.2010 року ( а.с. 61, 66, 67).
Отримання цих коштів від продажу майна, яке фактично було іпотечним, представник позивача суду підтвердив, однак заявив, що про точне призначення цих коштів не знає і банк нібито не визнає їх як кошти, отримані в результаті здійснення виконавчого провадження і продажу майна на прилюдних торгах. Однак ці кошти (як безпідставно отримані) банк до сьогоднішнього дня на користь ДВС не повернув, а отже прийняв їх за вказаним призначенням платежу - на виконання в/л по справі № 16/204 від ТОВ "Громова вода". Сума перерахованих позивачу коштів повністю збігається з сумою, вирученою за продаж майна боржника на прилюдних торгах, яке одночасно було іпотечним майном, за мінусом гарантійного внеску.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про визнання недійсними публічних (прилюдних) торгів з реалізації предмету іпотеки, які відбулися 22.12.2009 року за адресою Черкаська область, смт. Лисянка, пл. Миру, 33.
Ухвалою від 26.03.2010 року позивача було зобов'язано надати суду в т.ч. пояснення про дійсну причину виникнення спору, про суть порушеного права, яке позивач хоче захистити та відновити, а також вказати суду норму права, яка дозволяє визнавати прилюдні торги недійсними, що позивачем не виконано.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України "Про іпотеку"). Порядок реалізації предмета іпотеки визначається статтею 41 вищевказаного Закону, відповідно до якої реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку". Для здійснення реалізації предмета іпотеки орган державної виконавчої служби укладає договір із спеціалізованою організацією, яка має право здійснювати операції з нерухомістю та яка визначена на тендерній (конкурсній) основі.
При цьому, організація продажу предмета іпотеки покладається на спеціалізовані організації, що створені і діють відповідно до закону. Право вибору спеціалізованої організації належить іпотекодержателю. Місце проведення прилюдних торгів визначається спеціалізованою організацією за погодженням з іпотекодержателем. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - рішень), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження". Згідно статті 5 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника (стаття 4 Закону). Порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення органом державної виконавчої служби в процесі виконавчого провадження, визначається статтею 61 цього ж Закону. Так, реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах. Порядок реалізації арештованого нерухомого майна врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" та "Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5. Положення про реалізацію предмету іпотеки містяться в ЗУ "Про іпотеку" і згідно п. 1.4. вищевказаного Тимчасового положення - організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку".
Абзацом 1 п.5.12.5. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року, передача арештованого майна на реалізацію спеціалізованим організаціям здійснюється на конкурсній основі після його вилучення у боржника та проведення його оцінки.
Державний виконавець про оцінку майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в десятиденний строк з дня отримання повідомлення.
Таким чином, органи ДВС мали право арештувати іпотечне майно ТОВ "Громова вода" та проводити його реалізацію як звичайного арештованого майна, оскільки іпотекотримачем цього майна був сам позивач по справі як кредитор ТОВ "Громова вода".
Слід зазначити, що рішення суду про звернення стягнення на іпотечне майно ТОВ "Громова вода" у позивача відсутнє. По справі № 16/204 приймалося лише рішення про стягнення боргу у грошовій сумі, яке і було передано на виконання в органи ДВС. У відповідності до ст. 33 ЗУ "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Таким чином, в даному конкретному випадку, при реалізації майна на спірних прилюдних торгах орган ДВС не повинен був керуватися Законом України "Про іпотеку", бо продавав його як звичайне арештоване майно. Це підтверджується і положеннями ст. 41 ЗУ "Про іпотеку", якою визначено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса (чого не було в даному випадку) , проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Позивач же просить визнати публічні торги по реалізації предмету іпотеки недійсними.
Як було вказано вище, органом ДВС та спеціалізованою організацією реалізація предмету іпотеки на прилюдних торгах не проводилася, оскільки у позивача відсутнє рішення суду чи виконавчий напис саме про звернення стягнення на іпотечне майно.
У відповідності до ст. 15,16 ЦК України способи захисту права або охоронюваного законом цивільного інтересу, якими керуються зацікавлені сторони можуть бути встановлені договором або законом. Однак "Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна", затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5 не містить положень про те, що прилюдні торги можна визнати недійсними.
Такої ж думки притримується і Верховний Суд України в ухвалі від 22.07.2009 року і вказує, що в законі „Про виконавче провадження” відсутні
правові норми, які б давали право боржникам звертатися з позовом про визнання публічних торгів недійсними, як і відсутні зазначення умов визнання їх такими. У Тимчасовому положенні про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна містяться лише норми про визнання публічних торгів такими, що не відбулися -- п. 7.1. прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися, у разі: відсутності покупців або наявності тільки одного покупця; якщо жоден із покупців не запропонував ціну вищу за стартову ціну лота; несплати в установлений термін переможцем прилюдних торгів належної суми за придбане майно. У такому випадку майно реалізовується на наступних прилюдних торгах, які проводяться в порядку, визначеному цим Положенням.
На підставі викладеного позивач обрав непередбачений чинним законодавством спосіб захисту права, що тягне за собою відмову у задоволенні позовних вимог.
Крім того, суд зазначає таке:
У відповідності до ст. 1 ГПК України, до господарського суду зацікавлені особи звертаються за захистом порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Позивач вказав на допущені процесуальні порушення органом ДВС та спеціалізованою організацією процедури проведення прилюдних торгів - позивача не допустили до вибору спеціалізованої організації, не повідомили про проведення торгів, на яких він мав намір взяти участь та сам придбати іпотечне майно, які формально могли мати місце лише при реалізації іпотечного майна, на яке звернуто стягнення за ініціативою позивача, однак цього не було в наявності.
З наведених позивачем обґрунтувань не випливає, що саме порушило права позивача за результатами проведення прилюдних торгів. Якби позивач мав дійсний намір стати власником іпотечного майна, то він міг би придбати його у власність без звернення на нього стягнення, або викупити у третьої особи по справі - з-д "Златогор" в даний час. Натомість позивач прийняв виручені з продажу кошти у повній сумі та не побажав повернути їх органу ДВС як безпідставно отримані, а тому суд вважає, що позивач, прийнявши кошти за реалізоване на прилюдних торгах майно, погодився із результатами цих торгів і потреба банку, як кредитора, отримати виручені кошти з примусової реалізації майна боржника, яке він сам же ініціював, направивши наказ по справі № 16/204 на виконання до органу ДВС - є повністю задоволеною.
Матеріалами справи доводиться, що банк ознайомлювався із матеріалами виконавчого провадження до часу проведення прилюдних торгів та дав письмову вказівку відділу ДВС щодо перерахування стягнутої суми коштів у виконавчому провадженні ( а.с. 63,64). Крім того, банк було попереджено і про проведену оцінку майна для його реалізації ( а.с. 68), проти чого банк у свій час не заперечив.
На підставі викладеного, у задоволенні позову про визнання прилюдних торгів недійсними слід відмовити повністю за недоведеністю правової підстави позову та відсутністю у позивача порушеного права, на захист якого подавався позов. Позивач не має права керуватися порушенням його прав згідно Закону України "Про іпотеку", оскільки рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки у нього немає і на публічних торгах спірне майно було продано як звичайне арештоване майно, а не як іпотечне майно, на яке звернуто стягнення через рішення суду чи виконавчий напис нотаріуса.
За таких обставин відсутні й підстави для задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову та накладення арешту на продане на прилюдних торгах майно ( а.с. 75).
Доводи третьої особи (ТОВ "Громова вода") про продаж з-ду "Златогор" неналежного іпотекодавцю майна (незавершене будівництво літ. Б), яке ще й перебувало і в податковій заставі, не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, як доводи від імені позивача, оскільки такі доводи не мають до позивача ніякого відношення і не порушують його прав, позивач їх не заявляв і спірні питання щодо майна повинні вирішувати лише його належний власник та нинішній володілець. Третя особа не позбавлена права самостійно оскаржувати прилюдні торги, якщо вбачає в їх проведенні порушення своїх прав.
При відмові у позові судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Суддя Спаських Н.М.