36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
04.03.2010р. Справа № 14/320
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Українські мінеральні води", вул. Ямська, 28, м. Київ, 03038
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полагро", юридична адреса: вул. Шевченка, 29, м. Полтава, 36000; фактична адреса: вул. Половка, 68, м. Полтава, 36000
про стягнення 12350,15 гривень Суддя Іваницький О.Т.
Представники сторін:
від позивача: Ромащенко В.В., дов. № б/н від 30.12.2009 р.
від відповідача: Геранін І.А., дов. б/н від 07.08.2009 р. Бакланов Д.В., дов. б/н від 07.08.2009 р.
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості та відшкодування збитків в сумі 12350,15 гривень за неналежне виконання умов договору постачання № 57/150509 від 15.05.2009 року.
В судовому засіданні 26.01.2010 р. представниками сторін суду у відповідності із ч. 4 ст. 69 ГПК України було подано клопотання про продовження строку вирішення спору в термін більший, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України.
За згодою представників сторін (клопотання в матеріалах справи) в судовому засіданні 04.03.2010 р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення у відповідності із вимогами ст. 84 ГПК України складений та підписаний 09.03.2010 року.
Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач та його представники в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнають, про що зазначили у відзиві на позовну заяву (вхід. № 03021д від 04.03.2010 р. канцелярії суду).
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін, суд встановив, що 15.05.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "українські мінеральні води", м. Київ (надалі Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полагро", м. Полтава (надалі Відповідач) було укладено договір постачання товару № 57/150509 (надалі Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник (Позивач у справі) зобов'язується систематично поставляти та передавати у власність Покупця (Відповідач у справі) товар в асортименті, терміни та в порядку, передбаченому цим Договором та додатками до нього, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору. Товар по Договору - продукція, поставлена згідно заявок та асортименту розділу 3 договору, а також піддони, на які вона навантажується.
Згідно із п. 9.1. договору передача (приймання-здача) товару здійснюється на складі Постачальника (Позивач у справі) або покупця (Відповідач у справі) в залежності від виду поставки у відповідності із п. 7.1. Договору. Приймання товару за кількістю, відповідно до п. 9.2. Договору, здійснюється за участю представників обох сторін. при передачі товару обов'язково оформлюється накладна по формі, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей.
Відповідно до п. 8.1. Договору розрахунок за кожну партію товару здійснюється шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (Позивач у справі) на протязі двадцяти одного календарного дня з моменту відвантаження партії Товару.
Позивач взяті на себе за Договором зобов'язання виконав в повному обсязі та належним чином. Відповідач взяті на себе за Договором зобов'язання порушив, за поставлений товар вчасно не розрахувався, внаслідок чого у нього станом на 30.06.2009 р. виникла заборгованість в сумі 78978,75 гривень, що підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами. Частково Відповідач за поставлений товар розрахувався (в сумі 66628,60 гривень), несплаченої залишилась сума в розмірі 12350,15 гривень. Вказану суму заборгованості і просить стягнути на свою користь Позивач.
Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.
Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 12350,15 гривень підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на його користь суму боргу в розмірі 12350,15 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 123,51 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 44, 49, ч. 4 ст. 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полагро", юридична адреса: вул. Шевченка, 29, м. Полтава, 36000; фактична адреса: вул. Половка, 68, м. Полтава, 36000 (ідентифікаційний код 25166931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Українські мінеральні води", вул. Ямська, 28, м. Київ, 03038 (ідентифікаційний код 22950707) суму боргу в розмірі 12350,15 гривень, суму державного мита в розмірі 123,51 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Іваницький О.Т.
09.03.2010 р.