36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
02.03.2010р. Справа № 14/12
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 36000
до Приватного підприємства "Укрбізнесбезпека - 2007", вул. Пушкіна, 31/25, м. Полтава, 36000
про стягнення 28550,00 гривень
Суддя Іваницький О.Т.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, дов. № 653 від 27.02.2010 р.
від відповідача: представник не з'явився
СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2009 р. в сумі 28550,00 гривень.
Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, вимог п. 4 ухвали суду від 20.01.2010 року про порушення провадження у справі не виконав, відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до положень статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін, суд встановив, що між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, м. Полтава (надалі Позивач) та Приватним підприємством "Укрбізнесбезпека-2007", м. Полтава (надалі Відповідач) 01.02.2009 р. було укладено договір оренди нежитлового приміщення (надалі Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець (Позивач у справі) передає Орендарю (Відповідач у справі) в строкове платне користування нежиле приміщення площею 47 м2, що розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 22 і яке знаходиться у власності Орендодавця.
Згідно із п. 2.1. Договору він вступає в силу з моменту підписання Договору та акту приймання-передачі і діє до 31.12.2011 р. з правом пролонгації.
01.02.2009 р. між Позивачем та Відповідачем було складено Акт приймання-передачі нежилого приміщення до договору оренди від 01.02.2009 р. (додаток № 1 до Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору за користування приміщенням Орендар (Відповідач у справі) сплачує Орендодавцю (Позивач у справі) орендну плату в розмірі 5640,00 гривень в місяць. Орендна плата сплачується Орендарем (Відповідач у справі) до 5 числа поточного місяця за поточний місяць шляхом безготівкового банківського перерахунку орендної плати на поточний рахунок Орендодавця (Позивач у справі).
Щомісячно - починаючи з лютого 2009 р. і по травень 2009 р. (включно) - між Позивачем та Відповідачем підписувались Акти сдачі-приймання виконаних робіт (копії в матеріалах справи), в якому визначалась сума орендної плати 5640,00 гривень.
Згідно реєстру розрахункових документів Полтавської обласної дирекції "Райффайзен банк Аваль" (копія в матеріалах справи) станом на 10.12.2009 р. Відповідачем здійснені наступні проплати за оренду приміщення: за лютий 4650,00 гривень, за березень 5640,00 гривень, за квітень 5640,00 гривень, за травень 5640,00 гривень, за червень 5640,00 гривень, за липень 5640,00 гривень, за серпень 5640,00 гривень та за вересень 640,00 гривень. З викладеного вбачається, що Відповідачем не в повному обсязі сплачена орендна плата за лютий і вересень 2009 р., а за період із жовтня 20009 р. по січень 2010 р. Відповідач взагалі не сплачував за оренду нежитлового приміщення, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 28550,00 гривень.
Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Частина 1 статті 760 ЦК України, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У відповідності до статей 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутністю -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на його користь суму боргу в розмірі 28550,00 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Укрбізнесбезпека-2007", вул. Пушкіна, 31/25, м. Полтава, 36000 (р/р 260095574 в АБ "Полтава-банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 35582437) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 36000 (р/р НОМЕР_2 в ПОД "Райффайзен банк Аваль", МФО 331605, код НОМЕР_1) суму боргу в розмірі 28550,00 гривень, суму державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Іваницький О.Т.