36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
02.03.2010 Справа № 10/7
за позовом Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 7 250,00 грн.
Суддя Ківшик О.В.
Представники :
від позивача: Бондар В.М., довіреність № 01/410 від 02.02.2010 р.;
від відповідача: не з'явилися.
Суть спору : стягується 7 250,00 грн. заборгованості відповідача, з яких :
- 5 000,00 грн. штрафу за порушення з боку останнього законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 14.07.2009 р. № 01/2516 у встановлені у цій вимозі головою територіального відділення строки (п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), застосованого за рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/75-рш від 09.10.2009 р. по справі № 01-13-50/86-2009;
- 2 250,00 грн. пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за період з 14.12.2009 р. по 12.01.2010 р..
Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надав суду клопотання № 01/412 від 03.02.2010 р. (вх. № 01401д від 03.02.2010 р.) про збільшення позовних вимог, у якому просить суд стягнути з відповідача 8 825,00 грн. заборгованості, з яких :
- 5 000,00 грн. штрафу за порушення з боку останнього законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 14.07.2009 р. № 01/2516 у встановлені у цій вимозі головою територіального відділення строки (п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), застосованого за рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/75-рш від 09.10.2009 р. по справі № 01-13-50/86-2009;
- 3 825,00 грн. пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за період з 14.12.2009 р. по 02.02.2010 р..
Позивач надав суду клопотання № 01/795 від 18.02.2010 р. (вх. № 02356д від 19.02.2010 р.) про збільшення позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача 10 000,00 грн. заборгованості відповідача, з яких :
- 5 000,00 грн. штрафу за порушення з боку останнього законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 14.07.2009 р. № 01/2516 у встановлені у цій вимозі головою територіального відділення строки (п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), застосованого за рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/75-рш від 09.10.2009 р. по справі № 01-13-50/86-2009;
- 5 000,00 грн. пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за період з 14.12.2009 р. по 18.02.2010 р..
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач, зокрема, в праві до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
До вказаних клопотань надані докази направлення їх копії відповідачеві.
Суд дані клопотання приймає як такі, що відповідають чинним процесуальним нормам.
Спір розглядається в межах предмету позову з урахуванням вищенаведених клопотань позивача.
Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином повідомлений про час і місце проведення судових засідань, оскільки ухвала суду про порушення провадження у даній справі від 13.01.2010 р. та ухвала суду про відкладення розгляду даної справи від 042.02.2010 р. отримані відповідачем, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення № 20791 та № 138776 про вручення йому поштового відправлення - вказаної ухвали суду.
Відповідно до п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи закінчення терміну розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті (неявка відповідача цьому не перешкоджає), суд розглядає справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази,
встановив :
За результатами розгляду матеріалів справи № 01-13-50/86-2009 та відповідно до ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 48, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", п. 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року № 32-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за № 291/5482 зі змінами та доповненнями, п. 33 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169-р, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 липня 1998 року за № 471/2911, адміністративна колегія Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 01/75-рш від 09.10.2009 р. по справі № 01-13-50/86-2009, яким :
- визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції дії Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Веприк у вигляді неподання інформації Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 14.07.2009 р. № 01/2516 у встановлені у цій вимозі головою територіального відділення строки,
- накладено на Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, с. Веприк штраф у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн..
12.10.2009 р. Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України супровідним листом № 01/4012 було надіслано поштовим рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення рішення Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/75-рш від 09.10.2009 р. по справі № 01-13-50/86-2009 відповідачу. Згідно повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення № 688946 вказане рішення вручене 13.10.2009 року Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, с. Веприк.
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Отже, приписами вказаної норми передбачено строк оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, який не може бути відновлено.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 22.10.2008 р. № 01-8/634 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства".
Доказів на підтвердження оскарження даного рішення суду не надано.
Як вбачається з рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/75-рш від 09.10.2009 р. по справі № 01-13-50/86-2009, Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України відповідно до вимог Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та Закону України "Про захист економічної конкуренції", Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 19.11.2008 р. № 1017, здійснювався державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Зокрема, до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Веприк Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України засобом поштового зв'язку з рекомендованим поштовим відправленням № 388870 від 15.07.2009 р. направлено письмову вимогу від 14.07.2009 р. № 01/2516 про надання інформації та копій документів, що стосуються проведення процедури відкритих торгів по предмету закупівлі "міські та приміські перевезення за спеціальним розкладом" в березні 2009 року.
Вказана вимога, адресована Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, с. Веприк, була вручена 16.07.2009 р. особисто ОСОБА_1, про що свідчить повідомлення № 388870. Зазначене підтверджується також пояснюючою запискою ОСОБА_1, наданою останнім голові Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Оніщенку В.М..
В установлений у вимозі від 14.07.2009 р. № 01/2516 термін інформація до територіального відділення відповідачем надана не була.
На момент подання позову за даними позивача заборгованість відповідача зі сплати штрафу є несплаченою та складає 5 000,00 грн..
Позивач звернувся до суду з позовом щодо стягнення з відповідача 10 000,00 грн. заборгованості, з яких : 5 000,00 грн. штрафу за порушення з боку останнього законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 14.07.2009 р. № 01/2516 у встановлені у цій вимозі головою територіального відділення строки (п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), застосованого за рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/75-рш від 09.10.2009 р. по справі № 01-13-50/86-2009 та 5 000,00 грн. пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за період з 14.12.2009 р. по 18.02.2010 р..
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
У судовому процесі в господарських судах позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені в статті 1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні та фізичні особи.
Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
За приписами статті 60 Закону № 2210 рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.
Відповідно до пункту 13 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення КАС України Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків , коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження .
Частиною другою статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Зазначені норми статті 12 ГПК України та статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо підвідомчості спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам якраз і є законодавчими приписами стосовно передбаченого статтями 2, 4 КАС України іншого порядку судового вирішення, а саме -вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.
Таку ж правову позицію викладено й у постанові Верховного Суду України від 13.10.2009 р. зі справи № 6/388 та в пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 р. № 3.2-2005, де також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".
Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів та підлягає вирішенню за правилами ГПК України.
Обов'язок суб'єктів господарювання щодо надання інформації на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення встановлено ст. 22-1 Закону України № 3659-ХІІ від 26.11.1993 р. "Про Антимонопольний комітет України" (із змінами та доповненнями).
Відповідно до пункту 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації, зокрема, територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлений головою територіального відділення строк.
Згідно з частиною другою статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону, накладається штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф, передбачений абзацом другим частини другої цієї статті, накладається у розмірі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом третім частини другої цієї статті, - у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом четвертим частини другої цієї статті, - у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 5 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
З встановлених вище обставин вбачається, що вимога Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.07.2009 р. № 01/2516 про надання Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, с. Веприк певної інформації містила строк подання такої інформації -до 27 липня 2009, інформацію відповідачем надано не було, обсяг запитуваної позивачем інформації відповідає змістовному колу завдань органами Антимонопольного комітету України, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5 000,00 грн. штрафу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення позивача з даним позовом до суду відповідачем не сплачено штраф в розмірі 5 000,00 грн..
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня в розмірі 1,5% від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного рішенням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5 000,00 грн. пені, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за період з 14.12.2009 р. по 18.02.2010 р. є правомірними та підлягають задоволенню.
Право на звернення до суду з даним позовом територіальному відділенню Антимонопольного комітету України надане ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України".
Відповідно до ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
За викладеного, позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до п. "а" ч. 2 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито" (із змінами і доповненнями) із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито сплачується в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно з ст. 471 ГПК України визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України. Порядком оплати витрат з інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 (в редакції Постанови КМУ від 05 серпня 2009 р. № 825 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ") розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при розгляду господарських справ становить 236,00 грн..
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в дохід державного бюджету України :
- до загального фонду Державного бюджету України на р/р 31118106700032, ГУДК у Полтавській області, м. Полтава, УДК у Гадяцькому районі, МФО 831019, код ЄДРПОУ 34698301, код бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та санкції", символ 106 -5 000,00 грн. штрафу та 5 000,00 грн. пені;
- в дохід бюджету на р/р 31118095700002, код ЗКПО 34698804, банк : ГУДК у Полтавській області, м. Полтава, МФО 831019, код бюджетної класифікації 22090200 - 102,00 грн. державного мита;
- в дохід бюджету на р/р 31211259700002, код ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДК у Полтавській області, м. Полтава, МФО 831019, код бюджетної класифікації 22050000 : 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
3. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у його вступній частині.
СУДДЯ О.В.КІВШИК
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.