Іменем України
09 листопада 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4428/21
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Борзаниці С.В.
за участю секретаря судового засідання Таращенка Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Луганській області (далі також - позивач) до ОСОБА_1 (далі також - відповідач), в якій просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 453745,62 грн, в тому числі: з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 449871,62 грн основного платежу на користь місцевого бюджету; з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 3874,00 грн основного платежу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору оренди від 30.10.2009 за № 041041900048, укладеного між Сєвєродонецькою міською радою та ОСОБА_1 , додаткової угоди № 2 від 17.11.2016 про поновлення договору від 30.10.2009 за № 041041900048 є платником орендної плати з фізичних осіб.
ОСОБА_1 є платником орендної плати з фізичної особи та несе обов'язки з самостійної сплати податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб.
У відповідності до вимог пункту 286.5 статті 286 ПК України контролюючим органом ОСОБА_1 було нараховано податкове зобов'язання з орендної плати за 2016-2018 роки у загальній сумі 449871,62 грн, з основного платежу. Податковий борг виник на підставі прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень: від 15.06.2018 №569909-1304-1214 на суму 154783,50 грн за 2016 рік по терміну сплати 26.08.2018, №569908-1304-1214 на суму 164070,51 грн за 2017 рік по терміну сплати 26.08.2018, №569910-1304-1214 на суму 133054,44 грн за 2018 рік по терміну сплати 26.08.2018.
Зазначені податкові повідомлення - рішення вважаються врученим платнику 27.06.2018.
Крім того, ОСОБА_1 на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, в період з 21.03.2017 по 08.04.2017 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.03.2017 № 34376942, була власницею об'єкту нежитлової нерухомості: будівля складських приміщень, загальною площею 2905,5 кв.м. Припинення права власності договір -купівлі продажу від 08.04.2017 № 2-426.
ОСОБА_1 є платником податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за березень 2017 року.
На підставі зазначеного, контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 30.03.2018 № 0188718/1304-1214 за 2017 рік (березень місяць) на суму 3874,00 грн, яке вважається врученим платнику 27.06.2018.
Відповідачем не виконано обов'язок щодо сплати податкового зобов'язання на загальну суму 453745,62 грн, в тому числі 449871,62 грн з орендної плати з фізичних осіб та 3874,00 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
У зв'язку з несплатою Відповідачем грошових зобов'язань та з метою погашення податкового боргу контролюючим органом, відповідно до вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України, ОСОБА_1 пред'явлено податкову вимогу форми «Ф» від 28.09.2018 № 150-52, яка вважається врученою платнику відповідно до поштового повідомленням про вручення 05.11.2018.
Станом на теперішній час податкова вимога форми «Ф» від 28.09.2018 № 150-52 Відповідачем в судовому та адміністративному порядку не оскаржувалась.
Податковий борг Відповідача залишається несплаченим, у зв'язку з чим звернулися до суду з позовною заявою.
Ухвалою від 20.08.2021 зобов'язано Центр надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку протягом 3-х (трьох) днів з дня отримання ухвали надати інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 з метою виконання частини четвертої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (арк. спр. 38).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви (арк. спр. 44).
Ухвалою суду від 20.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк. спр. 51-52).
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Поштове відправлення із судовою повісткою, направлене на адресу відповідача, не вручено адресату (арк. спр. 64).
Правом подати суду відзив на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, відповідач не скористався.
Відповідно до положень частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) є платником орендної плати з фізичної особи на підставі договору оренди від 30.10.2009 за № 041041900048, укладеного між Сєвєродонецькою міською радою та ОСОБА_1 , додаткової угоди № 2 від 17.11.2016 про поновлення договору від 30.10.2009 за № 041041900048 та несе обов'язки з самостійної сплати податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб (арк. спр. 15-16, 17-22).
Відповідно до розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2016-2018 рік згідно додаткової угоди № 2 від 17.11.2016 до договору № 041041900048 оренди землі від 30.20.2009 між Сєвєродонецькою міською радою, в особі заступника міського голови Ольшанського Олександра Вікторовича та орендарем ОСОБА_1 річна сума орендної плати за ділянку розміром 2282 кв.м. за 2016 рік складає 154783,5 грн; за 2017 рік - 1640705,06 грн; за 2018 рік - 164070,51 грн, сума орендної плати за фактичний термін користування орендною ділянкою з 01.01.2018 по 23.10.2018 - 133054,44 грн (арк. спр. 23).
Податковий борг виник на підставі прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень: від 15.06.2018 №569909-1304-1214 на суму 154783,50 грн за 2016 рік по терміну сплати 26.08.2018, №569908-1304-1214 на суму 164070,51 грн за 2017 рік по терміну сплати 26.08.2018, №569910-1304-1214 на суму 133054,44 грн за 2018 рік по терміну сплати 26.08.2018, які були направлені відповідачу рекомендованим повідомлення та вважаються врученими 27.06.2018 (арк. спр. 24-26, 27).
ОСОБА_1 також є платником податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за березень 2017 року.
На підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, в період з 21.03.2017 по 08.04.2017 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.03.2017 № 34376942, відповідач була власницею об'єкту нежитлової нерухомості: будівля складських приміщень, загальною площею 2905,5 кв.м. Припинення права власності договір -купівлі продажу від 08.04.2017 № 2-426 (арк. спр. 31-32).
Контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 30.03.2018 № 0188718/1304-1214 за 2017 рік (березень місяць) на суму 3874,00 грн, яке було направлено відповідачу рекомендованим повідомлення та вважається врученим 18.05.2018 (арк. спр. 30, 31).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до частини першої статті 6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
У відповідності із статтею 14 ПК України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 ПК України зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Підпунктом 4.1.3 пункту 4.1 статті 4 ПК України встановлено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з підпункту 36.1 пункту 36.2 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Статтею 269 ПК України встановлено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
У статті 270 ПК України зазначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно з пунктом 286.5. статті 286 ПК України Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
У відповідності до статті 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу,
Пунктом 288.4 статті 288 ПК України встановлено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Згідно з пунктом 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.
Згідно з пунктом 287.5 статті 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Станом на 04.08.2021 відповідач має податкову заборгованість з орендної плати з фізичних осіб за 2016-2018 роки у загальній сумі 449871,62 грн, з основного платежу, що підтверджується інформацією про наявність боргу, довідкою розрахунку податкового боргу (арк. спр. 10, 11, 13, 14).
Розділ XII ПКУ регулює правовідносини щодо податку на майно.
Відповідно до пп. 266.1.1. п. 266.1 ст. 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 ПК України встановлено, що органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 266.8.1 пункту 266.8 статті 266 ПК України зазначено, що у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Згідно з підпунктом 266.3.2. пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування згідно з підпунктом 266.5.1. пункту 266.5 статті 266 ПК України.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової-нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно до підпункту 266.7.2. пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Станом на 04.08.2020 Відповідач має податкову заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 3874,00 грн, що підтверджується інформацією про наявність/відсутність податкового боргу у платника по Україні в цілому та відомостями з інтегрованої картки, довідкою розрахунку податкового боргу (арк. спр. 10, 11, 28).
Наявність у ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 453745,62 грн, в тому числі: з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 449871,62 грн основного платежу на користь місцевого бюджету; з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 3874,00 грн основного платежу станом на час розгляду даної справи також відображена в інтегрованій картці платника станом на 08.11.2021 (арк. спр. 13-14, 66, 67).
Пунктом 87.11 статті 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Податковим органом було сформовано податкову вимогу «Ф» від 28.09.2018 № 150-52, яка вважається врученою платнику відповідно до поштового повідомленням про вручення 05.11.2018 (арк. спр. 34)
Оскільки податкова вимога від 28.09.2018 № 150-52 є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 ПК України.
Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 ПК України).
З вищевикладеного слідує, що контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення, є органи ДПС України обласного рівня, зокрема, Головне управління ДПС у Луганській області.
Враховуючи, що відповідачем за час розгляду даної справи податковий борг у загальному розмірі 449871,62 грн не сплачений, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки відповідно до частини другої статті 139 КАС України у справах, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код ВП 44082150, місцезнаходження: вул. Енергетиків, буд. 72, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93401) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 453745,62 грн (чотириста п'ятдесят три тисячі сімсот сорок п'ять грн 62 коп.), в тому числі: з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 449871,62 грн (чотириста сорок дев'ять тисяч вісімсот сімдесят одна грн 62 коп.) основного платежу на користь місцевого бюджету; з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 3874,00 грн (три тисячі вісімсот сімдесят чотири грн 00 коп.) основного платежу.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця