Постанова від 21.06.2010 по справі 6160/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харків

21.06.2010 р. № 2-а- 6160/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Архіпової С.В.,

при секретарі судового засідання Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача -Даншина Г.О.

представника відповідача- Хрущова О.О., Міхєєва В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство "Хім-Синтез"

до Державна податкова інспекція у Зміївському районі Харківської області

про скасувати податкові повідомлення -рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство «Хім-Синтез» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Зміївському районі Харківської області (надалі по тексту - відповідач) та просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000932310/3 від 22.04.2010 р., № 0000942310/3 від 22.04.2010 р., № 0000182310/3 від 22.04.2010 р.

Згідно поданих уточнень позовних вимог позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000932310/0 від 09.11.2009 року, № 0000942310/0 від 09.11.2009 року, № 0000932310/1 від 07.12.2009 року, № 0000942310/1 від 07.12.2009 року, № 0000932310/2 від 12.02.2010 року, № 0000942310/2 від 12.02.2010 року, № 0000932310/3 від 22.04.2010 року, № 0000942310/3 від 22.04.2010 року, № 0000182310/3 від 22.04.2010 року винесені ДПІ у Зміївському районі.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено Акт № 1329/23/33872490 від 28.10.2009 р., яким зафіксовано порушення п. 5.1., 5.2 ст. 5, п.п 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі первісне податкове повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 45819 грн. в тому числі: за основним платежем - 30546 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15273 грн. та № 0000942310/0, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 31710 грн. в тому числі: за основним платежем - 21140 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10570 грн. В подальшому відповідачем прийнято оскаржувані в даній справі податкові повідомлення - рішення за результатами розгляду скарг позивача .

Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення незаконними та необґрунтованими, такими, що порушують його права та законні інтереси.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, що викладені в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог.

Представники відповідача проти позову заперечували, вважаючи оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення цілком законними та обґрунтованими.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення, виходячи з таких міркувань.

Так, судом встановлено, що фахівцями відповідача проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено Акт № 1329/23/33872490 від 28.10.2009 р.

Перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено їх завищення на загальну суму 105700 грн.. в тому числі за 2 квартал 2008 року в сумі 35000 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 70700 грн.

Як зазначено в акті перевірки позивач у 4 кварталі 2008 року завищив валові витрати на суму дебіторської заборгованості ТОВ «Технопромлюкс» за неотриманий товар (сода каустична) згідно з договором № 14-12-2007 від 14.12.2007 та платіжним дорученням № 229 від 18.12.2007 у розмірі 8166,67 грн.

Згідно з інформацією ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 16.10.2009р. № 25472/7/23-518, ТОВ «Технопромлюкс» має стан „16"- ліквідовано з причини банкрутства (ухвала господарського суду Дніпропетровської області № Б15/238-08 від 16.12.2008), свідоцтво платника ПДВ № 4439869 від 11.09.2006 анульовано 16.12.2008.

Також відповідач дійшов висновку, що позивачем у 4 кварталі 2008 року завищено валові витрати на суму дебіторської заборгованості ТОВ «Феррос-Д» за неотриманий товар (сода каустична, хлорне вапно) згідно з договорами №19/07-СК від 19.07.2006р., №18/10-ХВ від 18.10.2006, №3/3 СК від 03.03.2008 у розмірі 62533,0 грн.

Згідно з інформацією ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 21.08.2008 року № 40111/7/23-612, по ТОВ «Феррос-Д» розпочата процедура банкрутства. Станом на 30.06.2009 року згідно з АРМом «АІС «Податки» ТОВ «Феррос-Д» має стан „16"- ліквідовано з причини банкрутства (ухвала господарського суду Дніпропетровської області № Б29/124-08 від 14.10.2008р., знято з обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 14.10.2008, свідоцтво платника ПДВ № 4218847 від 03.02.2006, анульовано 14.10.2008, скасовано державну реєстрацію 27.10.2008 за № 12241170009023061.

Крім того, позивач у 2 кварталі 2008 року завищив валові витрати на вартість консалтингових послуг згідно з актом виконаних робіт б/н від 27.06.2008, отриманим від ТОВ «Прім Енергобуд» (код ЄДРПОУ 35349443) у розмірі 35000 грн.

При цьому відповідач виходив з того, що за результатами перевірки позивачем з директором ТОВ «Прім Енергобуд» Бураховичем І.Б. укладено договір про надання консалтингових послуг № 1505-08 /К від 15.05.2008.

Згідно з інформацією ДПІ у Московському районі м. Харкова №5762/7/23-118 від 20.10.2009 встановлені види діяльності ТОВ «Прім Енергобуд» та листом № 5768/7/29-009 від 20.10.2009р. надано копію довідки № 7975 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, відповідно до якої надання консалтингових послуг не зареєстровано. Згідно з поясненням директора ТОВ «Прім Енергобуд» Бураховича І.Б. від 23.10.2009р. встановлено, що він 21.01.2008р. в присутності приватного нотаріуса Волкової С.В. написав заяву про вихід зі складу засновників ТОВ «Прім Енергобуд» та з цього моменту жодної фінансово-господарської діяльності від імені підприємства не здійснював, ніяких бухгалтерських документів не підписував. З ПП «Хім-Синтез» Бурахович І.Б. взаємовідносин не мав і консалтингових послуг не надавав. Крім того, вищевказаний акт виконаних робіт б/н від 27.06.2008 не містить інформації про те, які саме дослідження та консультації були здійснені, а отже, не відповідають вимогам ч. 1, 2, та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Виходячи з вищевикладеного, перевіркою зроблено висновок що за відсутності обґрунтованих розумних економічних причин були створені умови, за яких вищезазначені платники податків мали намір не одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, а натомість сформувати «штучний» податковий кредит та валові витрати позивача шляхом проведення «безтоварних» операцій без сплати грошових коштів та податків від цих операцій - тим самим нанести шкоду державі та суспільству.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок щодо порушення позивачем п. 5.1 ст. 5, п.5.2, пп. 5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 228 Цивільного Кодексу України по завищенню валових витрат у загальній сумі 105700 грн., в тому числі за 2 квартал 2008 року - 35000 грн., за 4 квартал 2008 року- 70700,00 грн., що призвело до заниження податку, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 26425,00грн., в тому числі за ІІ квартал 2008р. - 8750,00 грн., за 4 квартал 2008 року - 17675,00 грн., а також про порушення позивачем п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» по завищенню податкового кредиту у загальному розмірі 21140,0 грн., в тому числі за червень 2008р. - 7000,0 грн., за жовтень 2008р. - 12506,67 грн., за грудень 2008р. -1633,34 грн., що призвело до заниження податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 21140,0 грн., в тому числі за червень 2008р. - 7000 грн., за жовтень 2008р. - 12507 грн за грудень 2008р.-1633 грн.

Також в ході перевірки виявлено арифметичну помилку р. 15 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на прибуток у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2007 рік, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 4121 грн., чим порушено п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. З Порядку складання декларацій по податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143.

За результатами розгляду акту перевірки відповідач податковими повідомленнями-рішеннями від 09 листопада 2009 року № 0000932310/0 визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 45819,0 грн. (основний платіж - 30546,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 15273,0 грн.), а податковим повідомленням-рішенням №0000942310/0 було визначив податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 31710Д) грн. (основний платіж - 21140,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції- 10570,0 грн.).

Рішенням відповідача від 07 грудня 2009 року № 4759/10/25-0-25, прийнятим за результатами розгляду первинної скарги позивача, вказані вище податкові повідомлення-рішення залишено без змін, та відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 року за № 567/5758) з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланих податкових повідомленнях, позивачу направлено податкові повідомлення-рішення від 07 грудня 2009 року № 0000932310/1 №0000942310/1.

Проте суд з висновками відповідача щодо виявлених з боку позивача порушень не погоджується та зазначає, що як свідчать матеріали справи між позивачем та ТОВ «Технопромлюкс» було укладено договір від 14.12.2007 року №14-12-2007 на поставку соди каустичної (натрій їдкий).

Згідно з платіжним дорученням від 18.12.2007 року №229 ПП «Хім-Синтез» перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Технопромлюкс» попередню оплату в сумі 9 800 грн. (в тому числі 1 633,34 грн. ПДВ).

В акті перевірки зазначено, що відповідач листом від 09.10.2009 року № 992/7/23-056 направив запит до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська про проведення перевірки підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з контрагентом та дотримання податкового законодавства між ПП «Хім-Синтез» та ТОВ «Технопромлюкс».

Згідно з інформацією отриманою від ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 16.10.2009 року №25472/7/23-518 провести перевірку ТОВ «Технопромлюкс» неможливо, оскільки товариство має стан «16» - ліквідовано з причини банкрутства (ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2008 року по справі № Б-15/238-08). Підприємство знято з обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська 21.01.2009 року, свідоцтво платника ПДВ від 11.09.2006 року № 4439869 анульовано 16.12.2008 року, скасовано державну реєстрацію 10.01.2008 року за №12241170006028945.

Судом встановлено, що на момент взаємовідносин ТОВ «Технопромлюкс» знаходилось в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебувало на обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, мало Свідоцтво платника ПДВ від 11.09.2006 року № 4439869.

Так само, щодо відносин позивача з ТОВ «Феррос-Д» з питання укладання та виконання договору від 19.07.2006 року № 19/07-СК на поставку соди каустичної, судом встановлено, що на момент взаємовідносин ТОВ «Феррос-Д» знаходилось в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебувало на обліку в ДПІ у Жовтневому м. Дніпропетровська, мало Свідоцтво платника ПДВ від 03.02.2006 року №4218847.

Щодо відносин позивача з ТОВ «Прім Енергобуд», в особі директора Бураховича І.Б., щодо укладання договору від 15.05.2008 р. №1505-08/К про надання консалтингових послуг, відповідно до якого ТОВ «Прім Енергобуд» зобов'язувався надавати консультації з питань бухгалтерського обліку та податкового обліку, виконувати консультаційно-інформаційне обслуговування фінансово-господарської діяльності підприємства, а також надавати маркетингові дослідження ринку соди каустичної і хлору рідкого, встановлено, що ТОВ «Прім Енергобуд» надано позивачу акт виконаних робіт від 27.06.2008 року на загальну суму 42000,00 грн.

На підставі акту виконаних робіт від 27.06.2008 року б/н ПП «Хім-Синтез» включило до складу валових витрат за І півріччя 2008 року витрати в сумі 35 000 грн.

В акті перевірки зазначено, що ДПІ у Зміївському районі листом від 15.10.2009 року №1010/7/23-056 було направлено запит до ДПІ у Московському районі м. Харкова про проведення перевірки підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з контрагентом та дотримання податкового законодавства між ПП «Хім-Синтез» та ТОВ «Прім Енергобуд».

Згідно з інформацією наданою ДПІ у Московському районі м. Харкова листом №5762/7/23-118 від 20.10.2009 року встановлені види діяльності ТОВ «Прім Енергобуд» надано копію довідки №7975станом на 2007 рік з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, відповідно до якої надання консалтингових послуг не зареєстровано.

В акті перевірки містяться посилання на поясненнями директора ТОВ «Прім Енергобуд» Бураховича І.Б. від 23.10.2009 року, які були відібрані ВПМ ДПІ у Зміївському районі.

Дані пояснення не приймаються судом як підстава для нарахування податку. Згідно з інформацією наданою ДПІ у Московському районі м.Харкова станом на момент взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Прім Енергобуд» Бурахович І.Б. значився по обліку як керівник підприємства.

В висновках акту перевірки вказується про порушення підприємством п.5.1 ст.5 п.5.2та п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР та ст.228 ЦК України.

Відповідно до п.5.1 ст.5 вказаного Закону - валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Виходячи зі змістового аналізу наведеної норми, основною умовою для віднесення до складу валових витрат є подальше використання таких товарів у власній господарській діяльності.

Жодних умов щодо прямої залежності формування валових витрат відповідного звітного періоду лише за тими господарськими операціями, внаслідок яких позивач отримав доход, законодавцем не встановлено.

Таким чином, відповідачем зроблено хибний висновок щодо відсутності обґрунтованості розумних економічних або інших причин які є підставою для створення умов, за яких платники податків не мали намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності або іншої економічної діяльності.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно із ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За таких обставин відповідач дійшов хибного висновку про те, що правочин, укладений між позивачем та ТОВ «Прім Енергобуд» не відповідає вимогам Цивільного кодексу України та є нікчемним.

Перевіривши відповідно до ст. 2 КАС України, оскаржувані в даній справі рішення відповідача, чи прийнято їх на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), розсудливо, добросовісно, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, судом вбачається, що його прийнято при невірному тлумаченні норм чинного законодавства України, без врахування дійсних обставин справи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач дійшов невірного висновку щодо порушення позивачем зазначених вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» та Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до прийняття неправомірного рішення.

Суд вважає наведені підстави достатніми для скасування оскаржуваних в даній справі податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Зміївському районі Харківської області № 0000932310/0 від 09.11.2009 року, № 0000942310/0 від 09.11.2009 року, № 0000932310/1 від 07.12.2009 року, № 0000942310/1 від 07.12.2009 року, № 0000932310/2 від 12.02.2010 року, № 0000942310/2 від 12.02.2010 року, № 0000932310/3 від 22.04.2010 року, № 0000942310/3 від 22.04.2010 року, № 0000182310/3 від 22.04.2010 року. < Сума задоволення >

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

Повний текст постанови складено та підписано 25 червня 2010 року.

Суддя Архіпова С.В.

Попередній документ
10096194
Наступний документ
10096196
Інформація про рішення:
№ рішення: 10096195
№ справи: 6160/10/2070
Дата рішення: 21.06.2010
Дата публікації: 21.07.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: