Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
17 червня 2010 р. № 2-а- 3619/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чалого І,С.,
при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г.,
за участю представників сторін:
прокурора - Зливко К.О.,
позивача - Єрмоленко Ю.О., Селіванов М.В.,
відповідача - Онопрієнко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙБАТ" до державної податкової інспекції в Київському районі міста Харкова про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень
Позивач, товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙБАТ", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000030 2302/0 від 17.02.2010 року винесене Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000031 2302/0 від 17.02.2010 року винесене Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000030 2302/1 від 18.03.2010 року винесене Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000031 2302/1 від 18.03.2010 року винесене Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова.
В обґрунтовування позову посилався на пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова з податку на додану вартість у сумі 492140 грн., та пп 4.1.6 п.4.1 ст. 4, пп 5.3.9 п. 5.3, п.п5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заниження податку на прибуток на загальну суму 1 492 225грн., прийняте відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконними і підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
На підставі направлень від 31.12.2009 року №1503, від 21.01.2010 року №52 , виданих ДПІ, на підставі ч. 1 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Стройбат" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2009 року.
За результатами перевірки складено акт перевірки №508/235/30288706 від 09.02.2010 року, в якому встановлені наступні порушення: п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п. 5.3.9 п.5.3, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1492225,0 грн.; п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та з урахуванням п.п.1.20.1 пп.1.20.8 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток у зв'язку з незастосуванням у податковому обліку звичайних цін, всього у сумі 12899,0 грн., у тому числі по періодам: 4 квартал 2007 року в сумі 7669,0 грн., 1 квартал 2008 року в сумі 2150,0 грн., 2 квартал 2008 року в сумі 3080,0 грн., п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 492140,0 грн.; п.4.1, п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" та з урахуванням п.п.1.20.1, п.п.1.20.8 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на додану вартість, у зв'язку з незастосуванням у податковому обліку звичайних цін, всього у сумі 10321,0 грн.
За результатами встановлених порушень в п. 1 та в п.3 висновку акту перевірки ДПІ винесені податкові повідомлення рішення, які оскаржуються платником податків: №0000302302/0 від 17.02.2010 року про нарахування податку на прибуток у розмірі 2519520,90 грн. ( в т.ч. основний платіж - 1492225,0 грн., штрафні санкції - 1027295,90 грн); №0000312302/0 від 17.02.2010 року про нарахування податку на додану вартість у розмірі 738210,0 грн. ( в т.ч. основний платіж - 492140 грн., штрафні санкції - 246070,0 грн.)
24.12.09 на підставі Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 11.12.96 року позивачем була подана скарга на податкове повідомлення-рішення від 17.02.10 року №0000302302/0, податкове повідомлення-рішення від 17.02.2010 року №000031 2302/0 ДПІ у Київському районі міста Харкова.
Рішенням ДПІ у Київському районі міста Харкова №4425/10/25-020 від 11.03.201 року скарга позивача задоволена не була.
18.02.2010 року ДПІ у Київському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення №000030 2302/1 від 18.03.2010 року та податкове повідомлення-рішення №000031 2302/1 від 18.03.2010 року.
Податкове повідомлення - рішення №000030 2302/1 від 18.03.2010 року та податкове повідомлення-рішення №000031 2302/1 від 18.03.2010 року були отримані позивачем 26.03.2010 року.
Згідно з податковими повідомленнями рішеннями №0000302302/0 від 17.02.2010 року та №000030 2302/1 від 18.03.2010 року ДПІ у Київському районі міста Харкова визначив суму податкового зобов'язання в розмірі 2519520,90, з яких сума податкового зобов'язання за основним платежем визначена в розмірі 1492225 грн. та сума штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1027295,90 грн.
Згідно з податковими повідомленнями-рішеннями №000031 2302/0 від 17.02.2010 року №000031 2302/1 від 18.03.2010 року відповідач визначив суму податкового зобов'язання в розмірі 738210 грн., з яких сума податкового зобов'язання за основним платежем визначена в розмірі 492140 грн., та сума штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 246070 грн.
Що стосується висновку, якій міститься в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” та п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, суд зазначає, що відповідно до вимог п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати), це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку (п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).
В ході перевірки встановлено, що ТОВ "Стройбат" було укладено договір №5301/80630 від 03.06.2008 року з ЗАТ "Нова лінія" (код ЄДРПОУ 3072887) на поставку будівельних матеріалів.
В ході перевірки встановлено, що ТОВ "Стройбат" у липня 2008 року - вересні 2009 року поставляло в адресу ЗАТ "Нова лінія" полікарбонат стільниковий різних марок розміром 1050*3000 мм, профілі різних марок розміром 3000 мм, термошайби для кріплення на суму 3508200,79 грн., крім того ПДВ 701 640,16 грн.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позовної заяви та наданих позивачем суду документів -прибутковими накладними, актами виконаних робіт, отриманих податкових накладних, реєстрами отриманих податкових накладних, виписками банку, даними головної книги та обігово-сальдових відомостей по бухгалтерським рахунками, усі роботи виконані
Суд не погоджується з посиланнями відповідача в акті перевірки на те, що до складу валових витрат не відносились витрати, пов'язані з придбанням полікарбонату стільникового різних марок розміром 3,0 м*1,05 м, профілів різних марок розміром 3000 мм, термошайб для кріплення, перелік яких наведено у додатку 7 до акту перевірки, а також на те, що поставка термошайб для кріплення полікарбонату стільникового і профілю зазначеного розміру в адресу ТОВ "Стройбат" не здійснювалась, через наступне:
Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що полікарбонат стільниковий та профілі є матеріалом, який легко ріжеться звичайним канцелярським ножем, порізку здійснює комірник, зазначені дії входять в його обов'язки та додатковій оплаті не підлягають.
ТОВ "Стройбат" приймає товар за накладними, в яких відображено найменування та кількість товару полікарбонат стільниковий розміром 6,0м*2.1 м одиниця виміру - квадратні метри. В бухгалтерському обліку зазначений товар оприбутковується на 281 рахунку "Товари на складі", одиниця виміру - квадратні метри.
Також, під час судового засідання доведено, що ТОВ "Стройбат" видає товар за накладними, в яких відображено найменування та кількість товару полікарбонат стільниковий розміром 3,0 м*1,05м одиниця виміру - штуки. В бухгалтерському обліку зазначений товар списується з 281 рахунку "Товари на складі", одиниця виміру - квадратні метри.
З наданих до суду матеріалів, судом встановлено, що кількість оприбуткованого та списаного товару в квадратних метрах повністю співпадає та відображений у бухгалтерському обліку.
Крім того, на підставі проведеного аналізу відомостей бухгалтерського обліку за липень , серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, та лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2009 року з даними додатків №7 та №8 до акту перевірки від 09.02.2010 вбачається, що викладені у додатку №8 до акту містять суттєві помилки у назвах, кількості стільникового полікарбонату, дані вказані в порівняльних таблицях - додатку №7 (реєстр накладних на поставку) з додатком №8 (списання з кредиту балансового рахунку 28 "Товари" в дебет рахунку 902 "Собівартість") повністю співпадають.
Згідно з п.3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування ПДВ є певні операції платників податку.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Податкове законодавство у більшості визначено видів господарських операцій посилається на відповідні цивільно-правові правочини. Так, поняття "продаж товарів" як об'єкт оподаткування ПДВ базується на переліку цивільно-правових правочинів, що пов'язані з передачею права власності.
На підставі цього можна дійти висновку, що цивільно-правовий аспект таких господарських операцій тісно пов'язаний (кореспондується) з їх податковим аспектом. Юридичною підставою для здійснення господарських операцій можуть бути цивільно- правові договори (договірні зобов'язання). Об'єктом оподаткування ПДВ згідно з чинним законодавством є не сама фактична передача майна, а передача права власності на нього. Законність відповідних господарських операцій визначається і законністю тих цивільно - правових договорів, що складають юридичне підґрунтя цих операцій.
ТОВ "Стройбат" було придбано та відчужено товар на підставі відповідних дійсних договорів. За договорами сторони домовились з усіх суттєвих умов та виконали їх.
За договорами на придбання товару до ТОВ "Стройбат" перейшло право власності на стільниковий полікарбонат в певній кількості, визначеній згідно накладним в квадратних метрах.
За договорами на відчуження товару ТОВ "Стройбат" передав право власності на стільниковий полікарбонат в певній кількості, визначеній згідно накладним в штуках з вказівкою розміру. Тобто шляхом підрахунку можливо встановити кількість стільникового полікарбонату в квадратних метрах. Таким чином, можливо зробити висновок про тотожність предметів за договорами, спрямованих на купівлю та продаж товару, їх реальних характер. За зазначеними договорами по різному проведено юридичне оформлення кількісних показників: при купівлі в квадратних метрах, при продажу - в штуках.
Диск з неопреновим покриттям має другу назву термошайби для кріплення. Саме тому, в накладних була зазначена друга назва диску з неопреновим покриттям - термошайби для кріплення.
Згідно з вимогами ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" одним із принціпів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Сутність операції передбачає, перш за все її реальність.
На підставі зазначеної норми, ТОВ "Стройбат" здійснило бухгалтерський облік відповідно до суті господарської операції - передача права власності на певну кількість стільникового полікарбонату в кількості визначеній в квадратних метрах. Первинні облікові документи були виписані відповідно до предмету договору, визначеного домовленістю сторін - штуках та із зазначенням розмірів.
З урахуванням наведеного, слід зазначити, що ТОВ "Стройбат" здійснювало бухгалтерський облік відповідно до суті господарської операції - передало права власності на певну кількість стільникового полікарбонату в кількості визначеній в квадратних метрах. Первинні облікові документи були виписані відповідно до предмету договору, визначеного домовленістю сторін - в штуках та з зазначенням розмірів.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позовної заяви та наданих позивачем суду документів, усі роботи були використані позивачем у його господарській діяльності з митою отримання прибутку. Вартість виконаних робіт була сплачена у повному обсязі згідно платіжних доручень.
Згідно п. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд дійшов до висновку, що доказів того, що придбані роботи не були використані в господарської діяльності ТОВ “Стройбат”, відповідачем у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України суду надано не було.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що приймаючи вище вказані повідомлення-рішення податковий орган помилково вважав, що мають істотні розбіжності між фактично отриманими та задекларованими доходами, що позивач невірно задекларував свої податкові зобов'язання, зокрема, зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ, чим безпідставно знизив відповідні суми таких зобов'язань, а отже оскаржувані податкові повідомлення рішення є протиправними і підлягають скасуванню
А отже, позов ТОВ "Стройбат" є обґрунтований, законним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙБАТ" до державної податкової інспекції в Київському районі міста Харкова про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000030 2302/0 від 17.02.2010 року винесене Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова;
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000031 2302/0 від 17.02.2010 року винесене Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова;
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000030 2302/1 від 18.03.2010 року винесене Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова;
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000031 2302/1 від 18.03.2010 року винесене Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова.
Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбат" судові витрати в розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 22 червня 2010 року.
Суддя І.С.Чалий