Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 листопада 2021 р. Справа№200/12815/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
23 вересня 2021 року засобами поштового зв'язку позивач, ОСОБА_1 , подала до суду адміністративний позов до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зупинення виплати пенсії з 01 травня 2016 року ;
- зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату пенсії з 01 травня 2016 року з виплатою виниклої заборгованості.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно не припинив виплату пенсію позивачу з 01 травня 2016 року.
Відповідач відзив на адміністративний позов не подав, а тому суд розглядає справу за наявними в ній доказами.
05 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), позивачу поновлений строк звернення до суду.
05 жовтня 2021 року від відповідача витребувані докази.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 та (а.с. 5-6).
Відповідно до довідки від 15 серпня 2015 року №1419077187 фактичним місцем проживанням позивача є: АДРЕСА_1 (а.с. 7).
15 вересня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило адвоката Лісодід О., що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком, призупинення виплати пенсії ОСОБА_1 було здійснено на підставі статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» з 01 травня 2016 року. Пенсія з 01 травня 2016 року по теперішній час не нараховується та не виплачується (а.с. 10).
Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про оформлення припинення виплати пенсії позивачу з 01 травня 2016 року певним рішенням.
При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
У відповідних положеннях Конституції України закріплено основи соціальної спрямованості держави:
Стаття 1
Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Стаття 3
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. […]
Стаття 19
[...] Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх [...] у старості [...].
Стаття 92
Виключно законами України визначаються[…] основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення […].
Статтею 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з частиною 2 статті 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Статтею 47 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;3) у разі смерті пенсіонера;4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;5) в інших випадках, передбачених законом. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Суд дійшов висновку, що в контексті позовних вимог дана справа відповідає ознакам типової справи, а саме
1) позивач у цій категорії справ є пенсіонер, якому/якій призначено пенсію згідно із Законом № 1058-ІVта який/яка є внутрішньо переміщеною особою;
2) відповідачем є територіальний орган Пенсійного фонду України, на пенсійному обліку якого перебуває позивач;
3) спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку з припиненням територіальними органами Пенсійного фонду України виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам з підстав, які не передбачені пунктами 1, 3-5 частини 1 статті 49 Закону №1058-IV);
4) позивач заявив позовні вимоги про визнання неправомірними дій щодо припинення виплати пенсії та зобов'язання відповідача відновити виплату пенсії.
При ухваленні рішення у даній справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №805/402/18 (провадження № Пз/9901/20/18), суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Тому, припиняючи нарахування та виплату позивачеві пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об'єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Щокін проти України», питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.
Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.
З огляду на викладене суд вважає, що припинення виплати пенсії позивачу з 01 травня 2016 року було здійснено не у спосіб, передбачений Законом №1058-IV, а з точки зору положень статті 1 Першого протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.
Позивач помилково вважає що відповідача вичини протиправні дії якими порушив його права, проте судом встановлено, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки не вчинив у встановлений законом строк дію, яку суб'єкт владних повноважень повинен вчинити. Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, дійшов висновку, що слід прийняти рішення про зобов'язання відповідача поновити нарахування та виплату пенсії з 01 травня 2016 року.
Оскільки сплати судових витрат була відстрочена, а рішення постановлено проти відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, судові витрати слід стягнути на користь державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (частина 1 статті 139 КАС України).
Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 159, 241-246, 250, 251, 255, 291, 295, 297, 371, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01 травня 2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 травня 2016 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судовий збір в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок на користь Державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Повний текст рішення складений 09 листопада 2021 року.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.І. Циганенко