Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
10 листопада 2021 р. Справа №200/15021/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Мозговая Н.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до 1 прикордонного загону Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
04.11.2021 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), звернувся до суду з позовом до 1 прикордонного загону Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність щодо не здійснення нового розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні та невиплати своєчасно не виплаченої частини одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ №889 від 22 вересня 2010 року та індексації, зобов'язання здійснити новий розрахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні та виплатити своєчасно не виплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ №889 від 22 вересня 2010 року та індексації.
09.11.2021 року суддя Мозговая Н.А. перебувала у відпустці.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленими ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Разом із тим, дослідивши текст позовної заяви судом встановлено, що позивачем заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Згідно з ч. 4 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За приписами частини першої та третьої ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Суд звертає увагу позивача на те, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань орган зазначений у адміністративному позові у якості відповідача (1 прикордонний загін Військової частини НОМЕР_1 ) - відсутній. Проте, у зазначеному реєстрі наявна інформація про Військову частину НОМЕР_1 , яке внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Отже, відповідачем в позовній заяві має бути зазначено Військову частину НОМЕР_1
З огляду на те, що суб'єкти владних повноважень у адміністративному процесі повинні мати адміністративну процесуальну правосуб'єктність відповідно до вимог ст.43 КАС України, у відповідності до чого позивачу необхідно визначити належного відповідача.
Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви в цій частині шляхом визначення належного відповідача за позовом та формулювання щодо нього позовних вимог.
Крім того, згідно частини 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, суд звертає увагу, що спірні правовідносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають положення КАС України, як норм спеціального процесуального закону.
Згідно частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як зазначає позивач, в день виключення зі списків військової частини НОМЕР_1 його не повністю розраховано по усім видам забезпечення.
В обґрунтування вказав, що відповідачем протиправно не включено до розміру його грошового забезпечення грошову допомогу при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.
Позивач в позовній заяві зазначає, що він звернувся з листом до відповідача, в якому просив здійснити новий розрахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні та невиплати своєчасно не виплаченої частини одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ №889 від 22 вересня 2010 року, однак відповідач листом від 22.11.2021 відмовив у нарахуванні та виплаті такої винагороди.
Досудове врегулювання спору носить добровільний характер, натомість строк звернення до суду встановляється процесуальним законодавством і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В даному випадку ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав 18.06.2017р., тобто в день звільнення з військової служби коли йому не було виплачено грошову допомогу при звільненні з військової служби.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 положення частини другої статті 233 КЗпП України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
При цьому, слід вказати, що структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно положень Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України 13.01.2004 № 5, грошова допомога при звільненні не входить до складу фонду основної та додаткової заробітної плати.
Верховним Судом також неодноразово в своїх рішеннях зазначалось, що одноразова грошова допомога при звільненні не входить до складу грошового забезпечення (наприклад, постанови від 27 серпня 2020 року в справі №804/871/16, від 13 лютого 2020 року в справі №809/698/16)
Відтак, допомога при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди не входить до структури заробітної плати, а тому підстави для застосування частини третьої статті 233 КЗпП відсутні.
Таким чином строк звернення до суду, що стосується проходження публічної служби, в тому числі щодо виплати грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди з такої (служби) становить 1 місяць.
При цьому, як видно із матеріалів позовної заяви позивача звільнено зі служби в серпні 2017 та виплачено допомогу при звільненні без урахування грошової допомоги, отже з серпня 2017 ОСОБА_1 обізнаний щодо нарахування допомоги при звільненні. Однак з позовом він звернувся лише у листопаді 2021, тобто із пропуском місячного строку звернення до суду за відсутності заяви про поновлення строку звернення до суду з обгрунтуванням поважності інших причин, ніж ті що вказані в позовній заяві.
З огляду на викладене, позивачу слід надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду із іншими доказами поважності причин його пропуску.
Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Крім того, згідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом:
- надання уточненої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи з зазначенням вірного відповідача;
- надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.3 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до 1 прикордонного загону Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з моменту отримання копії ухвали шляхом:
- надання уточненої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи з зазначенням вірного відповідача;
- надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
У разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, вона повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.А. Мозговая