Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 листопада 2021 р. Справа№200/12174/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дії протиправними та стягнення заборгованості по пенсії, -
17 вересня 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про:
- визнання протиправними дії, щодо невиплати пенсії у період з 01.02.2017 року по 31.10.2017 року, з 01.02.2018 року по 30.06.2018 року у розмірі 19813,00 грн.;
- стягнення заборгованість з невиплаченої пенсії за період з 01.02.2017 року по 31.10.2017 року, з 01.02.2018 року по 30.06.2018 року у розмірі 19813,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є одержувачем пенсії по втраті годувальника. У період з 01.02.2017 року по 31.10.2017 року, з 01.02.2018 року по 30.06.2018 відповідачем було припинено виплату пенсії у зв'язку із ненаданням довідки про навчання. Вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують вимоги чинного законодавства.
У встановлений судом строк відповідачем відзиву на позов не було подано.
Положеннями частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Таким чином, суд розцінює неподання відповідачем - суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин як визнання даного позову.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано копії та докази.
У період з 20 жовтня 2021 року по 02 листопада 2021 року суддя Крилова М.М. перебувала у щорічній відпустці.
У період з 03 листопада по 05 листопада (включно) суддя Крилова М.М. була відсутня у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (лікарняний), справа розглядається у перший день після виходу судді з лікарняного
Щодо територіальної юрисдикції.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
За визначенням ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Фактичне місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , оскільки позивач навчається в Луганському національному аграрному університеті на 2 курсі спеціальності 204 Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва денної форми навчання, що підтверджується довідкою від 20.10.2021 року, яка видана Луганським національним аграрним університетом.
Згідно ч. 1 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
За змістом ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Пунктом 2 частини 1 статті 29 КАС України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Таким чином, суд вважає, що ця справа належить до юрисдикції Донецького окружного адміністративного суду.
При цьому суд звертає увагу, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» («Bellet v. France», № 23805/94 п. 36) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» (Miragall Escolano and others v. Spain, заява № 38366/97) та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» (Perez de Rada Cavanilles v. Spain) ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, розгляд справи судом, якому не підсудна справа, може унеможливити доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_1 виданий Слов'янським МВ ГУДМС України в Донецькій області 20 березня 2015 року.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача на отримує пенсію по втраті годувальника з 01.01.2017 року, що не є спірним між сторонами.
Пенсія за період з 01.02.2017 року по 31.10.2017 року та з 01.02.2018 року по 30.06.2018 року нарахована та буде виплачена з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» при надходженні фінансування, що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.06.2021 року № 2000-0222-8/75109.
Також з цього листа вбачається, що пенсія за січень, листопад, грудень 2017 року та за січень 2018 року була нарахована на лютий 2018 року на особистий рахунок ОСОБА_1 .
Довідкою про розмір призначеної та виплаченої пенсії підтверджується факт заборгованості по виплаті пенсії ОСОБА_1 за період з лютого 2017 року по жовтень 2017 року та з лютого 2018 року по червень 2018 року у сумі 19813,00 грн.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.
Згідно з вимогами ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Право на пенсійне забезпечення гарантується статтею 46 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі Закон України № 2262-ХІІ) члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Статтею 30 Закону України № 2262-ХІІ передбачено право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не більш як до досягнення ними 23 років. Діти-сироти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
Призначення і виплата пенсії особам, зазначеним у статті 1-2 Закону України № 2262-ХІІ здійснюють органами Пенсійного фонду України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 47 Закону №1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду України або судом, і лише з підстав, визначених статтею 49 Закону № 1058-IV, перелік яких є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав виключно у випадках, передбачених законом.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, виплату пенсії ОСОБА_1 припинено у зв'язку з ненадходженням довідки про навчання. Крім того ,не є спірною обставина, що ОСОБА_1 у спірний період навчався у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна, що також підтверджується відповідною довідкою від 30.03.2021 року № 0210/038, яка наявна в матеріалах справи.
Разом з цим, жодного рішення, щодо припинення пенсії Пенсійним органом не приймалось. Крім того, несвоєчасне надходження довідки від навчального закладу не є підставою для не випалти у подальшому пенсії, призначеної відповідно до Закону України № 2262-ХІІ.
За таких обставин, суд вбачає порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивачу припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав. При цьому, слід підкреслити пріоритетність застосування положень ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач у даному випадку діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підлягають захисту порушені права пенсіонера.
Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості з невиплаченої пенсії за період з 01.02.2017 року по 31.10.2017 року та з 01.02.2018 року по 30.06.2018 року у розмірі 19813,00 грн..
Питання виплати пенсій врегульовані нормами статті 47 Закону № 1058, згідно з якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Як вже було зазначено, порядок припинення та поновлення виплати пенсії визначений нормами статті 49 Закону № 1058-IV. Так, згідно з положеннями частини першої зазначеною статті виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості, на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, у разі смерті пенсіонера, у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд, в інших випадках, передбачених законом.
Судом встановлено, підтверджено наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем, що всупереч зазначеним вимогам чинного законодавства, відповідного рішення про припинення виплати пенсії позивачу у період з 01.02.2017 року по 31.10.2017 року та з 01.02.2018 року по 30.06.2018 року управлінням не приймалось.
Згідно з частиною 3 статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Таким чином, підзаконні нормативно-правові акти не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.
Нормами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Суд зазначає, що у цій справі сам факт існування у позивача права на отримання пенсії не оспорюється сторонами. Суть права позивача є достатньо чіткою і передбачено діючим законодавством. Суд враховує, що в силу положень статті 1 Протоколу №1 до Конвенції, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини вимоги щодо пенсії безперечно підпадають під дію цієї статті і вважаються майном, а майно, яке має особа-це конвенційне поняття права власності, та як абсолютне тлумачення, це те на що особа може розраховувати.
Перша і найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що буд-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливо тільки "на умовах передбачених законом" і повинно переслідувати легітимну мету. Крім того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції, а тому, при будь-якому втручанні державних органів у право на мирне володіння майном повинно бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи.
Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Пунктом 9 ч.1 ст.16 цього Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за №1058-IV передбачено, що застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.
Порядок та умови отримання пенсійних виплат регулюються виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому, відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України механізму виплати нарахованих сум пенсій не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов'язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум пенсій.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року відстрочено судовий збір.
Враховуючи, що позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до вимог частини 2 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в сумі 908,00 грн. належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в дохід Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дії протиправними та стягнення заборгованості по пенсії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 у період з 01.02.2017 року по 31.10.2017 року, з 01.02.2018 року по 30.06.2018 року у розмірі 19813,00 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх; код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість з невиплаченої пенсії за період з 01.02.2017 року по 31.10.2017 року, з 01.02.2018 року по 30.06.2018 року у розмірі 19813 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот тринадцять) гривень 00 коп,
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх; код ЄДРПОУ 14099344) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 коп. на користь Державного бюджету України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 3 розділу VІ "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова